Ухвала суду № 59324378, 27.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/22/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження №22-ц/774/1065/К/16 інстанції - Ваврушак Н.М.

Категорія № 27 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем - Чубіною А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом, в обґрунтування якого позивач зазначив, що 29 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (надалі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0314/0708/45-027, відповідно до умов якого позивач надав їй кредит в розмірі 37 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних, на строк з 29 липня 2008 року до 29 липня 2038 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 0314/0708/45-027-Р-1 від 29 липня 2008 року. 28 травня 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за вказаними договорами ПАТ "Дельта Банк". У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань по кредитному договору, утворилась заборгованість, яка станом на 13 жовтня 2014 року складає 498 846, 67 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 466451,54 грн.; заборгованість за відсотками - 32395,13 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів разом із судовими витратами по справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2016 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору в сумі 498 846, 67 грн., вирішено питання щодо стягнення судових витрат у справі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм материального та процессуального права. Зокрема, на її думку, суд не врахував тієї обставини, що в матеріалах справи відсутні підтвердження про передачу ПАТ "Дельта Банк" замість ПАТ «Сведбанк» права вимоги за кредитним договором № 0314/0708/45-027 саме до неї, як боржника, оскільки копія витягу з договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 28 травня 2012 року не містить інформації про факт передачі зазначених договорів. Вважає, що всупереч вимогам ст.ст. 516, 517, 1082 ЦК України вона не була належним чином повідомлена про заміну кредитора у зобов'язані. Крім того, зазначає, що судом не прийнято до уваги, що позивачем не надано доказів на підтвердження загальної суми заборгованості. Крім того, вважає, що судом порушено правила підсудності.

Відповідач ОСОБА_4 також подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема на те, що у встановлений законом строк кредитором не було пред'явлено вимоги до неї, як поручителя, тому порука має бути припиненою.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції представник позивача ПАТ "Дельта Банк" не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи через перебування на лікарняному, чому зобов'язався надати підтвердження в наступному судовому засіданні.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції не з'явились двічі, надали заяви про відкладення розгляду справи через сімейні обставини.

При цьому відповідач ОСОБА_3 не забезпечила явку до суду свого представника ОСОБА_5, який не з'явився до суду і не повідомив про причини своєї неявки.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

На думку колегії суддів, причини, зазначені сторонами, не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені доказами, неявка в судове засідання сторін та їх представників, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні положення закріплено й в статтях 1 - 11 ЦПК України.

Повторна неявка в судове засідання належним чином повідомлених відповідачів, незалежно від поважності причин, свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, та призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 29 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0314/0708/45-027, відповідно до умов якого позивач надав їй кредит в розмірі 37 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних, на строк з 29 липня 2008 року до 29 липня 2038 року (а.с.6- 18).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 0314/0708/45-027-Р-1, згідно з яким остання поручилась перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і Боржник (а.с.15-16).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1306,1307 від 25 травня 2012 року приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.) (а. с. 32-41).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору, позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2. цього Кредитного договору, шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 377, 74 дол. США у чітко встановлений цим Договором терміном 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.

Згідно з п. 9.1.,9.2. Договору у випадку порушення умов Кредитного договору та/або умов Іпотечного договору, та/або у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених п.3.1.,3.3. цього Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним. Вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється Банком Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Банку.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 13 жовтня 2014 року складає 498 846, 67 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 466451,54 грн.; заборгованість за відсотками - 32395,13 грн.

11 листопада 2014 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за вихідними № 31.4-08/12302/14 та № 31.4-08/12327/14 направлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.25, 26).

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором та договором поруки в сумі 498 846, 67 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання боржником та поручителем своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином й у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Встановивши, що позивач виконав зобов'язання за кредитним договором, а відповідач ОСОБА_3 несвоєчасно та не в повному обсязі повертала кошти на погашення позики, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з неї та її поручителя ОСОБА_4 солідарно заборгованості станом на 13 жовтня 2014 року в сумі 498 846, 67 грн.

Доводи апеляційних скарг не містять підстав для їх задоволення.

Так, не можуть бути взятими до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на відсутність у позивача ПАТ "Дельта Банк" права вимоги заборгованості саме до неї як до боржника, оскільки згідно з Витягу з Додатку № 1 до договору купівлі - продажу від 25 травня 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», позивач придбав право вимоги щодо стягнення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 0314/0708/45-027 від 29 липня 2008 року. Фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання на момент відступлення права вимоги становив у валюті кредиту 36466,36 дол. США (а.с.31).

Також не можуть бути взятими до уваги доводи ОСОБА_3 про те, що вона не була належним чином повідомлена про заміну кредитора у зобов'язанні, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами - Договором купівлі - продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року, досудовими вимогами ПАТ "Дельта Банк" від 11 листопада 2014 року за вих.№№ 31.4-08/12302/14, 31.4-08/12327/14, надісланими на адреси відповідачів, про необхідність дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про не надання позивачем доказів на підтвердження загальної суми заборгованості також не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними у справі розрахунком, заявою-анкетою, заповненою та підписаною відповідачем ОСОБА_3, заявою ОСОБА_3 про видачу готівки, які підтверджують факт отримання нею кредитних коштів та розмір заборгованості (а.с. 101-107, 108, 112-114).

Відповідно до ст.. 11, 27, 60 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, ОСОБА_3, в порушення вимог зазначених норм закону, розрахунки Банку та факт наявності заборгованості не спростовані, як не доведено і її інший розмір.

Не можуть бути взятими до уваги й посилання відповідача ОСОБА_3 на порушення судом правил підсудності, оскільки провадження у справі відкрито за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання одного із відповідачів - ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46), та ухвала про відкриття провадження у справі відповідачами не оскаржена.

Також безпідставними є й доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 про те, що порука має бути припиненою, оскільки в установлений законом строк до неї, як до поручителя, кредитором не було пред'явлено вимоги.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У роз'ясненнях, наданих у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначено, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Як убачається із матеріалів справи, кредитний договір укладено до 29 липня 2038 року, проте відповідач ОСОБА_3 у квітні 2014 року припинила здійснювати свої зобов'язання.

Скориставшись своїм правом на зміну строку виконання основного зобов'язання у зв'язку з невиконанням умов договору, позивач 11 листопада 2014 року направив відповідачам досудову вимогу про дострокове повернення усієї суми кредиту, а до суду з даним позовом звернувся у грудні 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого для пред'явлення вимоги до поручителя. За таких обставин, на думку колегії суддів, підстави для припинення поруки відсутні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Оскільки інші мотиви незгоди з рішенням суду в апеляційних скаргах не зазначені, колегія суддів обмежується перевіркою лише наведених відповідачами доводів.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.Є. Ляховська

Судді : А.П. Барильська

Л.В. Михайлів