Ухвала суду № 59319468, 25.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

25 липня 2016 р.Справа №804/3188/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 13.07.2016 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

20 липня 2016 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову, у якому заявник просить до ухвалення рішення у справі заборонити усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме на приміщення АДРЕСА_1.

Згідно реєстру передачі справ судді №1840/16 від 20.07.2016 р. матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову передано на розгляд судді Степаненко В. В. 25.07.2016 р. у зв'язку з перебування судді на лікарняному.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд дослідивши матеріали заяви встановив, що в обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що право власності на спірне приміщення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович та публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» зареєстрували з явними порушеннями чинного законодавства, зокрема без дотримання положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» може розпоряджатись спірним майном.

Проте суд критично оцінює викладені доводи позивача, оскільки характер заявленої вимоги про забезпечення адміністративного позову свідчить про бажання позивача спрямувати суд ухвалити рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Згідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Згідно із пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Таким чином, позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Заявленими способами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме на приміщення АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк».

З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи заявлене клопотання, не мають ознак очевидності та підлягають доведенню у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, а тому підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у клопотанні, відсутні, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко