Постанова № 59319455, 07.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 804/2882/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Українсько-Литовсько-Британського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Скарб» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Литовсько-Британське товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Скарб» (далі- УЛБ ТОВ НВП «Скарб») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.04.16р. №0004441501 та № 0004431501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновком акту перевірки від 12.04.16р. встановлено, що позивач порушив граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, за наслідками чого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення від 20.04.16р. №0004441501 та № 0004431501. На думку позивача, зазначені рішення є протиправними, оскільки УЛБ ТОВ НВП «Скарб» не порушувало норм податкового законодавства України, а суми податкових зобов'язань по деклараціям зі сплати ПДВ за серпень 2015р. - лютий 2016р. сплачені позивачем у десятиденний термін, з дня настання граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Тобто, підприємством фактично сплачувались поточні зобов'язання своєчасно і в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а тому позивач вважає, що висновки акту перевірки хибними та винесені на підстав такого акту рішення підлягають скасуванню.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 12.041.2016р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість УЛБ ТОВ НВП «Скарб», за результатами якої складений акт від 12.04.2016 №85/12-01/24236144.

Так, під час проведення перевірки перевіряючим встановлено порушення товариством граничного строку сплати узгоджених грошових зобов'язань з цього податку, передбаченого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме:

- граничний термін сплати податку в сумі 4316,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9193768889 від 18.09.2015) - 30.09.2015, дата фактичної сплати - 24.11.2015, що становить затримку на 55 днів;

- граничний термін сплати податку в сумі 9707,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9215047397 від 20.10.15р.) - 30.10.2015, дата фактичної сплати - 23.12.2015, що становить затримку на 52 дні;

- граничний термін сплати податку в сумі 6119,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9236802204 від 19.11.15р.) - 30.11.2015, дата фактичної сплати: 27.01.2016р. у сумі 1072 грн., що становить затримку на 58 дні, 26.02.2016р. у сумі 1315,00грн., що становить затримку на 88 днів, 24.03.16р. у сумі 1907,00грн., що становить затримку 115 днів та 30.03.16р. відбулась фактична виплата у сумі 1825,00грн., що становить затримку на 121 день;

- граничний термін сплати податку в сумі 2633грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9257286553 від 21.12.2015) - 30.12.2015, дата фактичної сплати - 30.03.2016, що становить затримку на 91 день;

- граничний термін сплати податку в сумі 3348 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9273510180 від 19.01.16р.) - 30.01.2016, дата фактичної сплати - 30.03.2016, що становить затримку на 60 день;

- граничний термін сплати по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість ( згідно наказу №213 №9020810345 від 19.02.16р.) у сумі 153грн.

- 19.02.2016, дата фактичної сплати - 30.03.2016, що становить затримку на 40 днів;

- граничний термін сплати податку в сумі 1315грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9022091822 від 22.02.16р.) - 01.03.2016, дата фактичної сплати - 30.03.2016, що становить затримку на 29 днів;

- граничний термін сплати податку в сумі 1907 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9039380205 від 21.03.16р.) - 30.03.2016, дата фактичної сплати - 31.03.2016, що становить затримку на 1 день.

20.04.2016 на підставі вказаного акту перевірки Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- за № 0004441501, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення УЛБ ТОВ НВП «Скарб» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1387,60грн. з податку на додану вартість всього на 29 і 1 календарних днів, нарахувала товариству штраф у сумі 138,76грн., що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- за № 0004431501, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення УЛБ ТОВ НВП «Скарб» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 26276,00грн. з податку на додану вартість всього на 121, 115, 91, 88, 60, 58, 40, 52, 55 та 55 календарних днів, нарахувала товариству штраф у сумі 5255,20грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області укладено договір №32 від 29.05.15р. предметом якого є надання податковим органом платнику податків розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 87149,07грн під проценти з 30.05.15р. по 25.12.15р. по податку на додану вартість. 29.05.15р. між сторонами укладено додаткову угоду №32/1 до договору №32 від 29.05.15р. згідно якої орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 12149,87грн. під проценти з 24.07.15р. по 25.12.15р.

Позивач стверджує, що ним вчасно були перераховані всі узгоджені грошові зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями, однак всі суми, які були своєчасно сплачені на електронний рахунок ТОВ НВП «Скарб» не були перераховані ДФС України на відповідний рахунок казначейства. Вважаючи зазначені податкове повідомлення-рішення від 20.04.2016р. протиправними, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За нормою ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18ст. 49 ПК України.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, п. п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Питання, пов'язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V ПК України. Так, згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації.

Дана норма п. 203.2 ст. 203 Кодексу кореспондується з нормою абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Крім того, нормами ст. 50 цього Кодексу передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення. Так, згідно із положеннями норм п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціального строку для сплати грошових зобов'язань з податків, визначених шляхом подання уточнюючих розрахунків для податкової декларації норми ПК України не визначають.

Разом з тим, з контексту процитованих вище норм ПК України слідує, що сплата суми грошового зобов'язання за уточнюючим розрахунком здійснюється з урахуванням закінчення граничного строку подання податкової декларації до якої подається такий уточнюючий розрахунок.

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В силу норми пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

За приписами норм п. 87.9 ст. 87 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач своєчасно здійснив сплату всіх задекларованих зобов'язань по податку на додану вартість з вересня 2015р. по лютий 2016р. :

- граничний термін сплати податку в сумі 4316,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9193768889 від 18.09.2015) - 30.09.2015, дата фактичної сплати - 21.06.15р., 22.06.15р. та 25.06.15р., а саме: у сумі 1316,00грн. платіжне доручення №1098 від 21.06.15р., у сумі 1000,00грн. за платіжним дорученням №1111 від 22.06.15р., у сумі 1000,00 грн. згідно платіжного доручення №1114 від 22.06.15р., у сумі 2000,00грн.згідно платіжного доручення №1142 від 25.06.15р.

- граничний термін сплати податку в сумі 9707,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9215047397 від 20.10.15р.) - 30.10.2015, дата фактичної сплати - 09.10.15р. та 15.10.15р. у сумі 710 грн. відповідно до платіжного доручення №1212, у сумі 7500,00грн. відповідно до платіжного доручення № 1213, у сумі 1500,00грн. відповідно до платіжного доручення №1274;

- граничний термін сплати податку в сумі 6119,00грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9236802204 від 19.11.15р.) - 30.11.2015, дата фактичної сплати - 27.11.15р. у сумі 612,00грн. відповідно до платіжного доручення №1439;

- граничний термін сплати податку в сумі 2633грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9257286553 від 21.12.2015) - 30.12.2015, дата фактичної сплати - 01.12.15р. у сумі 1000,00грн. згідно платіжного доручення №1466, 10.12.15р. у сумі 500,00грн. відповідно до платіжного доручення № 1508, 10.12.15р. у сумі 1000,00грн. згідно платіжного доручення №1511, у сумі 205,00грн. згідно платіжного доручення №1517;

- граничний термін сплати податку в сумі 3348 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9273510180 від 19.01.16р.) - 30.01.2016, дата фактичної сплати -21.01.16р., 27.01.16р. та 28.01.16р. відповідно до платіжних доручень №46 на суму 1350,00грн., № 49 на суму 500,00грн., №66 на суму 500,00грн. та № 70 на суму 1500,00грн.;

- граничний термін сплати податку в сумі 1315грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9022091822 від 22.02.16р.) - 01.03.2016, дата фактичної сплати - 03.02.16р., 19.02.16р. відповідно до платіжних доручень: №97 на суму 1300,00грн., № 162 на суму 50,00грн., №163 на суму 1535,00грн., № 164 на суму 1000,00грн.;

- граничний термін сплати податку в сумі 1907 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (реєстр. № 9039380205 від 21.03.16р.) - 30.03.2016, дата фактичної сплати - 10.03.16р. та 31.03.16р. згідно платіжних доручень №246 на суму 100,00грн. та № 324 на суму 90,00грн.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи позивача щодо своєчасного погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість по податковим деклараціям поданим до податкового органу з серпня 2015р. по лютий 2016р. .

Своєчасність сплати сум узгоджених грошових зобов'язань по ПДВ за додатковою угодою № 32/1 від 25.06.15р. до договору про розстрочення грошових зобов'язань №32 від 29.05.15р. позивачем також підтверджено платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

На обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що своєчасно сплачені суми на електроний рахунок УЛБ ТОВ НВП «Скарб» не були перераховані податковим органом на відповідний рахунок казначейства.

За приписами п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Листом від 21.10.15р. № 8188/10/04-17-23-46 Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомила позивача, що неперерахування коштів на рахунок Держказначейства з електронного рахунку УЛБ ТОВ НВП «Скарб» сталося через внутрішню помилку системи електронного адміністрування ПДВ, а саме - не передбачена процедура списання коштів до державного бюджету в рахунок розстрочених сум.

Після одержання вказаного листа від 21.10.15р. позивач для забезпечення списання розстрочених коштів на рахунок Держаказначейства надавав Додаток 4 до кожної Декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2015р. та січень, лютий 2016р. Однак, декларації та додатки були прийняті фіскальною службою, а списання коштів не виконувалось і лише в березні 2016р. після подачі підприємством декларації з ПДВ за лютий та відповідного додатку №4 до цієї декларації, списання було виконане та погашення розстроченої податкової заборгованості відбулось.

Отже, позивач вжив всіх заходів щодо вчасного та належного погашення задекларованих сум грошових зобов'язань по ПДВ, а несплата фактично відбулась не з вини позивача, а через внутрішню помилку системи електронного адміністрування ПДВ.

Кірм того, відповідно до постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.06.16р., що міститься в матеріалах справи, скасовано постанову Дніпропетровського районного суду дніпропетровської області від 04.05.16р. винесену відносно Данилевської О.О., яка є головним бухгалтером на підприємстві позивача.

Зазначеною постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.06.16р. в діях Данилевської О.О. встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення щодо неподання або несвоєчасного подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)., передбаченого ч.1 ст163-2 КУпАП.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України(обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини), а відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто, зазначене судове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.06.16р. є обов'язковим для Дніпропетровського окружєного адміністративного суду, в силу зазначених положень ч. 1 ст. 72 та ст. 255 КАС України.

За таких обставин, враховуючи те, що постанова, якою на Данилевську О.О. посадову особу УЛБ ТОВ НВП «Скарб» накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170грн. за несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування належного до сплати ПДВ за січень, лютий 2016р. скасована та з огляду на встановлений факт своєчасного перерахування позивачем сум узгоджених податкових зобов'язань по ПДВ, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 20.04.16р. №0004441501 та № 0004431501 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Українсько-Литовсько-Британського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Скарб» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Українсько-Литовсько-Британського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Скарб» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.04.16р. №0004441501 та № 0004431501.

Присудити з Державного бюджету України на користь Українсько-Литовсько-Британського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Скарб» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 450,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.Б. Ляшко