Ухвала суду № 59319404, 18.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 липня 2016 р. Справа № 804/4403/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську, Інспектора роти №2 батальйону № 2 УПП м. Дніпропетровська рядового поліції Новікової Крістіни Володимирівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську, Інспектора роти №2 батальйону № 2 УПП м. Дніпропетровська рядового поліції Новікової Крістіни Володимирівни, в якому просить:

- визнати на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ дії відповідача-1 (Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську) в частині складання письмової відповіді від 16 березня 2016 року № П-30 протиправною, в якій відповідач-1 вказав, що в ході проведення службової перевірки в діях працівників УПП неправомірних дій виявлено не було, хоча судом у справі № 199/1666/16 було визнані дії відповідача-2 протиправними;

- зобов'язати відповідача-1 скасувати на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ правовий акт індивідуальної дії письмову відповідь від 16 березня 2016 року № П-30, письмово вибачитися перед позивачем за складання протиправної відповіді;

- стягнути суму моральної шкоди з відповідача-1 на користь позивача у розмірі 5000,00 грн.;

- стягнути з відповідача-1 на користь позивача суму судових витрат як суми витрат на адвоката у розмірі 10000,00 грн.;

- стягнути з відповідача-1 на користь позивача суму витрат на лікування у розмірі 574,02 грн.

У відкритті провадження в адміністративній справі має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах. Так, обов'язковими ознаками наявності публічно-правового спору між учасниками певних правовідносин є підпорядкування одного учасника іншому та імперативний метод регулювання цих правовідносин.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як встановлено з позовної заяви, позивач оскаржує дії Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську в частині складання письмової відповіді від 16 березня 2016 року № П-30 на скаргу ОСОБА_1 від 02.03.2016 року на неправомірні дії працівників патрульної служби УПП в м. Дніпропетровську під час притягнення останньої до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. В даній відповіді зазначено, що в ході проведення службової перевірки в діях працівників УПП в м. Дніпропетровську неправомірних дій виявлено не було та просить скасувати дану відповідь.

Оцінку діям працівників патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП надано у постанові Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.206 року у справі № 199/1666/16-а (2-а/199/46/16).

Таким чином, зазначені правовідносини виникли з приводу дій та рішень суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, у вищезазначеній скарзі ОСОБА_1 від 02.03.2016 року на неправомірні дії працівників патрульної служби УПП в м. Дніпропетровську, позивач вказує на вчинення працівниками УПП в м. Дніпропетровську адміністративного правопорушення та повідомляє про перевищення останніми владних повноважень (злочин).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

В свою чергу, рішенням Конституційного суду України № 19-пр/2011 від 14.12.2011 передбачено в якому судовому провадженні (адміністративному чи кримінальному) повинні вирішуватися справи за скаргами фізичної особи, якщо ця особа просить визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, який не прийняв жодного з рішень, передбачених нормами КПК України.

В абз. 4, 5 п. 4.3. даного рішення зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Таким чином, з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач також оскаржує до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з управлінськими функціями, а передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України бездіяльність щодо виконання вимог КПК України стосовно реагування на заяви і повідомлення про злочини. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську, Інспектора роти №2 батальйону № 2 УПП м. Дніпропетровська рядового поліції Новікової Крістіни Володимирівни не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних вище суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів, а не в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 що розгляд даних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Кодексом України про адмініністративні правопорушення або Кримінальним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську, Інспектора роти №2 батальйону № 2 УПП м. Дніпропетровська рядового поліції Новікової Крістіни Володимирівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко