Ухвала суду № 59318772, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Київ К/800/22089/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року

у справі № 804/2938/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендастройсервіс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ «Орендастройсервіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2012 року №0000651504 та № 0000661504.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року №0000651504 та № 0000661504 прийняті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що представниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно наказу від 29 серпня 2012 року №756 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Орендастройсервіс» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 349 682 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за ІІ квартал 2012 року, за результатом якої складено акт від 11 вересня 2012 року №2297/15-2/34229953.

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

- пункту 102.5 статті 102, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3, абзацу «б» пункту 200.4 статті200 Податкового кодексу України, ТОВ «Орендастройсервіс» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за ІІ квартал 2012 року на суму 395 933 грн.;

- пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ «Орендастройсервіс» занижено суму ПДВ за ІІ квартал 2012 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 декларації) 46 251 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року:

- № 0000651504, яким ТОВ «Орендастройсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 349 682 грн.;

- № 0000661504, яким ТОВ «Орендастройсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69 376,50 грн., у тому числі: 46 251 грн. - за основним платежем та 23 125,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 цього Кодексу передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Вимогами пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту «б» пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з акту перевірки від 11 вересня 2012 року №2297/15-2/34229953 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 11 лютого 2013 року №2009/6/10-0115 вбачається, що податковий орган вказує на порушення платником податку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зокрема в рядку 21.3 декларації за ІІ квартал 2012 року не відображено зі знаком «-» на суму 395 933 грн. зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за наслідком перевірки та винесеного у відношенні ТОВ «Орендастройсервіс» податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 000241504, що призвело до завищення р.24 декларації.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 000241504, на момент проведення перевірки не було узгоджено та перебувало на адміністративному оскарженні.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року по справі № 2а/0470/12891/12 скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 000241504, яким зменшено ТОВ «Орендастройсервіс» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 395 933,00 грн.

Згідно пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у ТОВ «Орендастройсервіс» у період ІІ квартал 2012 року був відсутній обов'язок відображати зі зменшенням визначену у податковому повідомленні - рішенні від 11 червня 2012 року № 000241504 суму від'ємного значення до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами їх оскарження.

Крім того, Податковим кодексом України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25 листопада 2011 року № 1492 не передбачено включення до податкової декларації з ПДВ сум зменшення залишку від'ємного значення, за якими розпочата процедура судового оскарження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень 03 жовтня 2012 року №0000651504 та № 0000661504.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев