Ухвала суду № 59318760, 26.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року м. Київ К/800/7909/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» до Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад», ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування реєстраційного запису,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Профагро» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року з позовом до Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад», ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування реєстраційного запису, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати незаконними дії Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області під час реєстрації Договору № 118м/13 (без дати) оренди земельної ділянки площею 3,6447 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та ОСОБА_2 за заявою від 12.12.2014 року;

- визнати недійсним рішення Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області за номером 17956801 від12.12.2014 року про проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 527059563222, що розташована: Харківська область, Зачепилівський район, с/рада Миколаївська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад»;

- визнати недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17956801 від 12.12.2014 року про реєстрацію Договору оренди земельної ділянки площею 3,6447 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та ОСОБА_2

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» було задоволено частково.

Визнано незаконними дії Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області під час реєстрації договору № 118м/13 (без дати) оренди земельної ділянки площею 3,6447 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та ОСОБА_2

Визнано недійсним рішення Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області за номером 17956801 від 12.12.2014 року про проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 527059563222, що розташована: Харківська область, Зачепилівський район, с/рада Миколаївська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад».

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року - без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профагро» у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профагро» (Орендар) та ОСОБА_2 (Орендодавець) було укладено договір оренди землі від 20.04.2007 року № 265, строком на 5 років. Предметом даного договору є земельна ділянка загальною площею 3,6447 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради.

Додатковою угодою від 12.11.2009 року строк дії продовжено на 5 років з моменту набрання чинності, а саме після її підписання сторонами та проведення державної реєстрації. Зазначена Додаткова угода зареєстрована у Зачепилівському відділі Держкомзему Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2012 року за № 632220004003089, тобто дія договору продовжена до 26.11.2017 року.

В період дії договору орендодавцем було підписано договір оренди земельної ділянки № 118м/13 загальною площею 3,6447 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та зареєстровано в Реєстраційній службі Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області 12.12.2014 року за номером 17955773.

Не погоджуючись з даними діями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профагро» звернулося до суду з даним позовом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства, а в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість.

Поземельна книга у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно із пунктом 7 Порядку ведення Поземельної книги, до Поземельної книги в паперовому вигляді додаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до (надання відомостей з) неї.

Пунктом 8 Порядку ведення Поземельної книги передбачено, що одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).

З матеріалів справи вбачається, що інформація про укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 12.11.2009 року була внесена до Державного реєстру земель.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010, № 1878-VI, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» був викладений у новій редакції і набув законної сили 16.03.2010 року.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, згідно якої втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 вона набирає чинності одночасно з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», тобто з 01.10.2013 року.

Оскільки, згідно із пунктом 8 додаткової угоди до договору оренди землі від 12.11.2009 року, строк дії договору становить п'ять років з моменту проведення державної реєстрації, а реєстрація додаткової угоди до договору оренди землі від 12.11.2009 року була здійснена 26.11.2012 року відповідно до чинного на той час законодавства, твердження відповідача та ОСОБА_2 про те, що на час реєстрації договору оренди земельної ділянки № 118м/13 (без дати), укладеного ОСОБА_2 зТовариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад», строк дії договору оренди землі від 20.04.2007 року № 265, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профагро» та ОСОБА_2, закінчився не заслуговує на увагу.

Враховуючи, що реєстрація договору оренди земельної ділянки № 118м/13 (без дати), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 була здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши незаконними дії Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області під час реєстрації договору № 118м/13 (без дати) оренди земельної ділянки площею 3,6447 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» та ОСОБА_2; визнавши недійсним рішення Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області за номером 17956801 від 12.12.2014 року про проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 527059563222, що розташована: Харківська область, Зачепилівський район, с/рада Миколаївська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.1015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» до Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий сад», ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування реєстраційного запису - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

Л.Я. Гончар

С.Я. Чалий