Ухвала суду № 59318436, 27.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2016 р. м. Київ К/800/24798/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженн адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА), Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - ВК Житомирська міської ради), третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (далі - ТУ ДСА України в Житомирській області), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, просив: визнати протиправною бездіяльність Житомирської ОДА та ВК Житомирської міської ради щодо забезпечення житлом судді Житомирського районного суду Житомирської області Грубіяна Є.О. відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів»; зобов'язати Житомирську ОДА та ВК Житомирської міської ради надати ОСОБА_2 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири у складі сім'ї з одного чоловіка у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам та видати ордер на заселення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Житомирської ОДА, ВК Житомирської міської ради щодо забезпечення житлом судді Житомирського районного суду Житомирської області, відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів». Зобов'язано Житомирську ОДА, ВК Житомирської міської ради надати ОСОБА_2 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири у складі сім'ї з одного чоловіка у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним нормам та видати ордер на заселення.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що Указом Президента України від 1 серпня 2007 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області.

18 червня 2010 року на підставі Указу Президента України позивач був переведений на посаду судді Житомирського районного суду Житомирської області і зарахований до складу суддів наказом по суду.

21 червня 2012 року ОСОБА_2 обраний на посаду судді безстроково.

Відповідно до довідки ВК Житомирської міської ради від 17 листопада 2010 року №577 позивач перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі в списках позачергового отримання житла з 28 жовтня 2010 року за №362.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Оскільки зазначена норма не містить винятку із встановленого нею загального правила, а тому поняття «житлові відносини» в контексті її змісту включає і право на одержання житла в зв'язку з проходженням публічної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 2 грудня 2014 року, від 23 лютого 2016 року, від 16 березня 2016 року (№21-530а14, №21-6551а15, 21-5802а15).

Таким чином, оскільки позовні вимоги стосувались права на одержання житла у зв'язку з проходженням публічної служби, вони повинні були розглядатись судом у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення вказаної справи суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвалених ними рішень і закриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року скасувати.

Провадження у даній справі відкрите в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(

доповідача)

Судді В.І. Ємельянова

В.В. Швець