Постанова № 59317688, 26.07.2016, Чортківський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року Справа № 608/1169/16-а

Номер провадження2-а/608/58/2016

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинення певних дій.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що з вересня 2007 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі і отримував пенсію за вислугу років, право на яку набув відповідно до Закону України «Про прокуратуру». З 1 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату вказаної пенсії з посиланням на вимогу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року. По даний час позивач працює старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області.

Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 передбачає, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак станом на 1 червня 2015 року та теперішній час спеціального закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, не прийнято. Тому ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі щодо припинення виплати йому пенсії та зобов'язати відповідача відновити з 1 серпня 2015 року виплату пенсії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області в судове засідання не з'явився, від управління надійшло заперечення на адміністративний позов, просять відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, визначено: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України»., «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія призначена відповідно до цієї статті не виплачується. Також Законом України № 911 від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, управління на законних підставах тимчасово припинило виплату пенсії ОСОБА_1

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області як одержувач пенсії за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААД № 517890, виданим 03.10.2008 року.

Згідно записів у трудовій книжці серії ТР № 197463 станом на даний час ОСОБА_1 працює на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області.

З 1 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії ОСОБА_1, не повідомивши про підстави таких дій.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Законом України № 213 (пп.2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу» "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, згідно п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (утримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим, відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.

У той же час, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213, Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим, з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Закону України «Про прокуратуру», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим, відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати раніше призначеної позивачу пенсії, відповідно до вказаного Закону. Відтак, з 1 червня 2015 року перешкоди для відновлення виплати ОСОБА_1 призначеної раніше пенсії відсутні.

Згідно змісту ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст.ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Звуження та обмеження змісту й обсягу вказаних прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України, не допускається.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), що ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року, і зокрема ст. 6, передбачає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Під іншою ознакою, суд визнає справедливим право позивача перебувати як на роботі, так і на пенсії, або одночасно, оскільки такі права забезпечено йому ст. 43 та ст. 46 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, встановлених обставин даної справи, та практики застосування верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 55, 64 Конституції України, п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, ст.ст. 10, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області щодо припинення виплати пенсії з 1 серпня 2015 року ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області відновити з 1 серпня 2015 року виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: В. І. Парфенюк