Ухвала суду № 59317345, 28.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" липня 2016 р.справа № 183/1908/16 2-а/183/80/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на Захист"» в інтересах члена організації ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у справі № 183/1908/16 (2-а/183/80/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до депутата Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Кістриці Станіслава Степановича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року апеляційна скарга Громадської організації «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на Захист"» в інтересах члена організації ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у справі № 183/1908/16 (2-а/183/80/16) була залишена без руху. Апелянту був наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: заявнику апеляційної скарги необхідно було надати докази сплати судового збору та документ з переліком прав та дій, на вчинення яких уповноважив ОСОБА_1 керівника ГО «НПГО "Право на Захист"».

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду повернулися поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що копію ухвали суду апеляційної інстанції від 13.05.2016 року позивач отримав 21.06.2016р., а Громадська організація «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на Захист"» якою подана скарга - 22.06.2016р..

07 липня 2016 року на адресу суду скаржником на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги подано заяву про роз'яснення ухвали від 13.05.2016р.. Жодних інших документів від апелянта на усунення недоліків апеляційної скарги не надійшло.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до ст.185 КАС України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі є ОСОБА_1 та депутат Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Кістриц Станіслав Степанович.

Громадська організація «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на захист"» участі у справі не приймала, та не є стороною у справі.

Приписами ч.1, 3 ст.48 КАС України, визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Так, згідно до наведених норм, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно ч. 2 ст. 50 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Отже, громадська організація, що діє без статусу юридичної особи, відповідно до зазначених норм, не може бути стороною в суді через відсутність належного обсягу адміністративної процесуальної правосуб'єктності.

Громадська Організація «"Незалежна правозахисна громадська організація "Право на захист"» здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи та без Статуту.

Таким чином, прихожу до висновку, що на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, Громадська організація «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на захист» не має адміністративної процесуальної дієздатності, у зв'язку з чим не може особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки в суді.

Щодо питання звернення скаржника до суду в інтересах ОСОБА_1, який є членом громадської організації «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на захист"», вважаю за необхідне зазначити наступне.

Конституційний Суд України в рішенні від 28.11.2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Вказана правова позиція Конституційного Суду України повністю кореспондується з правовим змістом статей 48 та 60 КАС України, у зв'язку з чим, звертатись до суду із апеляційною скаргою в інтересах інших осіб також мають право лише громадські об'єднання із статусом юридичної особи, оскільки ані Законом України "Про громадські об'єднання", ані Кодексом адміністративного судочинства України іншого не передбачено. Аналогічної правової позиції з цього питання притримується Вищий адміністративний суд України.

Крім того, членство в громадській організації само по собі не є підставою для виникнення процесуального представництва. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка потребує представництва та наявність необхідних належним чином оформлених та завірених уповноважуючих документів. За відсутністю такої згоди та необхідних документів, громадська організація не може бути допущена судом до здійснення функцій процесуального представника. Таких документів до апеляційної скарги приєднано не було.

Та обставина, що основною метою та завданням організації є допомога у реалізації громадянам своїх прав та законних інтересів не може свідчить про наявність у організації адміністративної процесуальної правоздатності у даній справі.

Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Незалежна правозахисна громадська організація "Право на Захист"» в інтересах члена організації ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у справі № 183/1908/16 (2-а/183/80/16) - повернути скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Н.П. Баранник