Ухвала суду № 59317194, 27.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2016 р. К/800/16173/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року по справі № 761/27958/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Генерального штабу Збройних Сил України,

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161; далі - Постанова КМУ № 889), до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 24 липня 2014 року № 305/371; зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України включити до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 889, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, починаючи з 18 липня 2014 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з врахуванням виплачених сум.

На обґрунтування зазначених позовних вимог послався на те, що відповідно до вимог статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у зв'язку з нарахуванням військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з Постановою КМУ № 889 він має право на врахування цієї винагороди при обчисленні пенсії.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 15 липня 2014 року № 390 полковника ОСОБА_4, начальника Відділу оборонного планування організаційно-планового Управління Тилу Збройних Сил України відповідно до частину 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) (а.с.5).

Відповідно до наказу командира Військової частини А2516 (по стройовій частині) від 17 липня 2014 року № 139 позивача з 17 липня 2014 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату.

Згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України від 24 липня 2014 року № 305/371 до основних видів грошового забезпечення позивача включено: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років, до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача враховано: надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, премію, встановлену підпунктом 2 пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (а.с.7). Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 889 до переліку складових грошового забезпечення для обчислення позивачу пенсії не включена.

Вважаючи неправомірними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди до довідки та не врахування її при обрахунку пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною. Внесені постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161 зміни до постанови № 889 стосуються лише розміру відсотків місячного грошового забезпечення, тоді як порядок виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди залишився незмінним. Відтак, щомісячна додаткова грошова винагорода не є видом додаткового грошового забезпечення, що включається в розрахунок при призначенні пенсії.

Суд касаційної інстанції з такими висновками судів не погоджується, враховуючи наступне.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч зазначеній нормі закону висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року № 21-2942а15, 559/3342/14-а.

Проте, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції зазначеного не врахували та всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не з'ясували, у якому конкретно розмірі була встановлена та виплачувалась позивачу щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 889.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.