Ухвала суду № 59317175, 27.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Київ К/800/11795/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Леонтович К.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (далі - Управління ПФУ), у якому просила визнати неправомірним і скасувати рішення відповідача від 27 жовтня 2015 року № 26 про відмову в достроковому призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов'язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку на 4 календарних роки у зв'язку з постійним проживанням ОСОБА_1 в період з 22 лютого 1986 року по 15 грудня 1992 року в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що протягом зазначеного вище періоду проживала в селищі Коцюбинське Київської області, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради. З покликанням на положення статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) зазначила, що проживання на територіях радіоактивного забруднення є достатньою підставою для призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, на думку позивача, відсутність посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може бути підставою для позбавлення її права на пільги і компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ.

Краматорський міський суд Донецької області постановою від 23 грудня 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 27 жовтня 2015 року незаконним в відмові призначення пенсії за віком ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку.

Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2016 року скасував постанову Краматорського міського суду від 23 грудня 2015 року та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову Краматорського міського суду від 23 грудня 2015 року.

Управління ПФУ у запереченнях зазначає про необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 з 22 лютого 1986 року по 15 грудня 1992 року постійно проживала в смт Коцюбинське Київської області. Зазначена обставина підтверджується довідкою, виданою Коцюбинським селищним головою смт Коцюбинське Київської області від 21 січня 2011 року № 58.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» селище Коцюбинське Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, як з'ясували суди попередніх інстанцій, станом на 1 січня 1993 року строк постійного проживання ОСОБА_1 в зоні посиленого радіологічного контролю становить більше 4 років.

У зв'язку з переміщенням з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1 з 27 липня 2015 року зареєстрована та постійно проживає в м. Краматорську Донецької області.

29 липня 2015 року позивач звернулася до Управління ПФУ за призначенням пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. Для цього надала: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію трудової книжки, довідку з місця проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За наслідками розгляду наданих позивачем документів Управління ПФУ прийняло рішення від 27 жовтня 2015 року № 26 про відмову у призначенні пенсії на підставі статті 55 Закону № 796-ХІІ у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (далі - рішення від 27 жовтня 2015 року).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з покликанням на положення статей 24, 46 Конституції України, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, оскільки станом на січень 1993 року термін її постійного проживання в селищі Коцюбинське, яке віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, становив більше чотирьох років.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, виходив із того, що відсутність у позивача посвідчення, яке підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є підставою для відмови у призначені їй пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначений висновок суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону, чинної станом на дату виникнення спірних відносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини другої цієї статті, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали чи постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 22 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надаються також документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Згідно з пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (далі - Порядок № 51) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

У пункті 6 Порядку № 51 передбачено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В. Підставою для видачі такого посвідчення, за змістом пункту 10 Порядку № 51, є довідка встановленого зразка, наведеної у додатку 7 цього Порядку.

Беручи до уваги наведене вище суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Інші документи, такі як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставою для надання у встановленому порядку статусу особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як встановили суди попередніх інстанцій, при зверненні до Управління ПФУ про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на умовах умовах, встановлених статтею 55 Закону № 796-ХІІ, ОСОБА_1 не надала посвідчення, яке підтверджує її статус як особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Відсутність документа, який необхідний при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ стало підставою для прийняття рішення від 27 жовтня 2015 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку із застосуванням норм статті 55 Закону № 769-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220?, 223-224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді К.Г. Леонтович

Т.А. Чумаченко