Ухвала суду № 59316958, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м.Київ К/800/35898/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Швед.Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірним наказ начальника УМВС України в Черкаській області від 03 червня 2015 року №151 о/с про звільнення його з органів внутрішніх справ згідно з пп.«а» п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; зобов'язати поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Соснівського районного відділу в м.Черкаси УМВС України в Черкаській області та зобов'язати виплатити грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність оскаржуваного наказу та неправомірність його звільнення на підставі п.п.«а» п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та п.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, задоволено клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, поновити його на посаді слідчого розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Соснівського районного відділу в м.Черкаси УМВС України в Черкаській області на час судового розгляду, заборонити суб'єкту владних

повноважень - УМВС України в Черкаській області вчиняти дії направлені на дискредитацію ОСОБА_1 як слідчого міліції на період судового розгляду позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позовних вимог у даній справі є оскарження наказу начальника УМВС України в Черкаській області від 03 червня 2015 року №151 о/с про звільнення позивача - ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з підстав, передбачених п.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» та пп.«а» п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в провадженні Конституційного Суду України знаходиться справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3, ч.6 ст.1, ч.1, ч.2, ч.3, ч.4, ч.8 ст.3, п.2 ч.5 ст.5, п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 ч.1, п.2, п.13 ч.2, ч.3 ст.3 Закону України «Про очищення влади».

Невизначеність питання щодо відповідності Закону України «Про очищення влади» чи окремих його положень Конституції України унеможливлює розгляд даної адміністративної справи до вирішення справи, яка перебуває на розгляді конституційного суду України.

За правилами п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема в порядку конституційного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді