Ухвала суду № 59316629, 25.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 р.Справа № 820/2423/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Філатова Ю.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О. Ж

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/2423/16

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату

про визання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ..."; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок та документи щодо нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ..." за формою передбаченою Наказом Міністерства Оборони України № 530 від 14.08.2014 року; зобов'язати відповідача відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року частково задоволено позов.

Визнано протиправною відмову Харківського обласного військового комісаріату щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 29 лютого 2016 року, викладену у листі від 24 березня 2016 року № 566/ВСЗ.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29 лютого 2016 року про виплату одноразової грошової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 проходив згідно довідки Харківського об'єднаного районного військового комісаріату № 2796 від 16.10.2014 року - з 06.05.1984 року по 10 червня 1986 року військову строкову службу у військовій частині 2072 в тому числі приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан (а.с.15).

Позивач отримав поранення, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, внаслідок, чого в подальшому отримав інвалідність.

Згідно посвідчення серії Є № 080166_1 ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи (а.с.16).

Згідно довідки МСЕК Серії 10 НОМЕР_1 від 15.10.2014 року внаслідок поранення (контузії головного мозку) пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, позивачу з 15.10.2014 року була встановлена III група інвалідності на строк до 15.10.2016 року (а.с. 9).

29.02.2016 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності, поранення, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 24.03.2016 року № 566/ВСЗ позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті вищезазначеної одноразової грошової допомоги, оскільки позивач звільнився з військової служби 23.04.1986 року з військової частини 2072, яка відносилась до Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР. В зв'язку з цим, позивачу було запропоновано звернутись до Дердавної прикордонної служби України для вирішення питання по суті (а.с. 8).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.

Колегією суддів встановлено що, позивач проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 06.05.1984 року по 10 червня 1986 року проходив військову строкову службу СРСР, у тому числі приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 24.03.2016 року № 566/ВСЗ, на підставі до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 позивачу запропоновано звернутися до Державної прикордонної служби України для вирішення питання по суті, оскільки позивач звільнився з військової служби 23.04.1986 року з військової частини 2072, яка відносилась до Прикордонних військ.

Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року №10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п.1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року "Про військові формування на Україні", Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про правонаступництво України", органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 року № 975, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що довідкою про підтвердження проходження військової служби позивачем від 16.10.2014 року № 2796 Харківського об'єднаного районного військового комісаріату Міністерства оборони України, а також довідкою МСЕК Серії НОМЕР_1 від 15.10.2014 року встановлено причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивачу необхідно звернутися до Державної прикордонної служби України для вирішення питання по суті.

Також, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги, оскільки надав до Харківського обласного військового комісаріату довідку МСЕК про повторний огляд, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 2 по. 3 Порядку затвердженим постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності -- є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже законодавцем не пов'язано наявність довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності з настанням права на отримання одноразової допомоги, а тому посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем до Харківського обласного військового комісаріату було надано довідку МСЕК про повторний огляд від 15.10.2014 року є такими, що не впливають на правомірність оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Харківського обласного військового комісаріату щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 29 лютого 2016 року, викладену у листі від 24 березня 2016 року № 566/ВСЗ та зобов'язанння Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29 лютого 2016 року про виплату одноразової грошової допомоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 820/2423/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 29.07.2016 р.