ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4290/15
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фермерського господарства «Оазис» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Виробниче-комерційне підприємство «Каро» до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (правонаступник - Врадіївська районна державна адміністрація Миколаївської області), Державного реєстратора Боровицького Дмитра Ігоровича, треті особи фермерське господарство «Оазис», відділ Держземагентства у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування рішення від 26.06.2013 р. № 531110, від 26.06.2013 р. № 5341442, від 26.06.2013 р. № 5341206, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2015 року ПП ВКП «Каро» звернулось з адміністративним позовом про скасування рішень Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області №3439191, №3439285, 3439222 від 26.06.2013 року про державну реєстрацію речового права оренди ФГ «Оазис» на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 5,58 га належну на час реєстрації ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_3.).
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач є орендарем земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного з власником земельної ділянки ОСОБА_2, тому державна реєстрація договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 з ФГ «Оазис», була здійснена всупереч Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської індексний номер 3439191 від 26.06.2013 року.
Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської індексний номер 3439285 від 26.06.2013 року.
Скасовано рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської індексний номер 3439222 від 26.06.2013 року.
Присуджено на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області сплачений судовий збір згідно квитанції ПН3897 від 07.12.2015 року в сумі 3654,00 грн.
Не погоджуючись з даною постановою суду ФГ «Оазис» подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач уклав з ОСОБА_2 договір оренди землі 11.03.2006 року, за яким ОСОБА_2 передала ПП ВКП «Каро» в оренду зазначену земельну ділянку строком на сім років. Зазначений договір зареєстрований у Державному реєстрі земель від 11.05.2010 року за №041048900060 Врадіївським реєстраційним округом МРФ "Центр ДЗК".
Додатковою угодою від 20.08.2009 до договору від 11.03.2006 року продовжено строк дії договору до 31.12.2020 року. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Врадіївському районі 11.05.2010 року за №041048900060.
01 липня 2011 року між ОСОБА_2 та ФГ «Оазис» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років. Реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції миколаївської області 26.06.2013 року прийнято рід рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими зареєстровано право ФГ «Оазис», як орендаря земельної ділянки, яка надавалася раніше в оренду позивачу на підставі договору від 11.03.2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні реєстрації договору оренди земельної ділянки державним реєстратором були порушені вимоги чинного законодавства, внаслідок чого були порушені права позивача, як орендаря тієї самої ділянки, що була об'єктом реєстрації.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом п. 1, 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
За правилами п. 2 ч.1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган, який проводить державну реєстрацію повинен встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.
Оскільки відповідачі у цій справі є суб'єктами владних повноважень, тому повинні діяти на підставі в спосіб та в межах наданих їм повноважень чинним законодавством та не можуть діяти на власний розсуд.
Так, в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідачі при здійсненні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного ОСОБА_2 з ФГ "Оазис" не пересвідчилися у відсутності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим обтяженням права на нерухоме майно, не врахували вимоги пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з чим допустили повторну реєстрацію договору оренди на земельну ділянку, на яку раніше було зареєстровано право оренди відповідно до вимог законодавства чинного на момент їх укладання позивачем.
Таким чином оскільки, при здійсненні реєстрації договору оренди земельної ділянки державним реєстратором були порушені вимоги чинного законодавства, внаслідок чого були порушені права позивача, як орендаря тієї самої ділянки, що була об'єктом реєстрації, позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства Виробниче-комерційне підприємство «Каро» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Оазис» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 814/4290/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 29 липня 2016 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: В.Л. Романішин
Судове рішення № 59316607, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/4290/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: