Ухвала суду № 59316536, 27.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1150/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Національного банку України, третя особа - ПАТ КБ «Надра» про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною бездіяльність, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з адміністративним позовом, в якому просили визнати неправомірними дії Національного банку України з запровадження видачі фізичним особам непов'язаним з підприємницькою діяльністю, в тому числі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 споживчих кредитів в іноземній валюті при правовій невизначеності та відсутності достовірного повного інформування про порядок, умови надання фінансової послуги в іноземній валюті та наслідки для споживача; визнати неправомірною бездіяльність Національного банку України зі здійснення контролю за дотриманням агентом валютного контролю ПАТ КБ "Надра" валютного законодавства при укладені кредитних договорів № 08/02/2007/840 К-065 від 09.02.2007 року, № 07/12/2007/840-ЖК/21 від 07.12.2007 року, № 05/01/2008/840-К/21 від 15.01.2008 року та здійснення розрахунків за ними в період з 09.02.2007 року по 21.01.2016 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року позовну заяву було повернуто.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції виходив із того, що позов подано з порушенням територіальної підсудності, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п.2 мотивувальної частини від 25.11.1997 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 ).

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справи за зверненням громадян ОСОБА_4 та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України від 25 грудня 1997 року).

Згідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Проте, висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Національного банку України по запровадженню видачі фізичним особам споживчих кредитів в іноземній валюті є по суті оскарженням відповідних нормативно-правових актів Національного банку України, якими було запроваджено механізм видачі таких кредитів колегія суддів вважає передчасним з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб`єкта владних повноважень являє собою нормативний акт розпорядчого характеру, що ухвалюється суб`єктом владних повноважень для розв`язання найбільш важливих питань, які належать до його компетенції.

Нормативно-правовий акт є офіційним актом-волевиявленням (рішенням) уповноважених суб'єктів права, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Правовий акт індивідуальної дії це рішення суб'єкта владних повноважень, дію якого поширено на конкретну особу або що стосується конкретної ситуації, і яке передбачене для разового застосування. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту та правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість їх приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Водночас матеріали адміністративного суду не містять вимоги щодо оскарження офіційного письмового документа, прийнятого Національним банком України у визначеній законодавством формі і за встановленою законодавством процедурою, спрямованого на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто нормативно-правового акту.

За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже зазначені позовні вимоги позивачів як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами пункту 2 частини 2 статті 162, пункту 2 частини 4 статті 105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Національного банку України зі здійснення контролю за дотриманням ПАТ КБ «Надра» валютного законодавства при видачі позивачам валютних кредитів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Натомість зі змісту адміністративного позову вбачається, що бездіяльність відповідача зазначається в контексті кредитних договорів сторонами яких є позивача, а отже бездіяльність суб'єкта владних повноважень вчинена стосовно конкретних фізичних осіб.

В разі якщо позовні вимоги не відповідають передбаченому законом способу захисту права, адміністративний суд пропонує позивачу уточнити позовні вимоги або вправі обрати належний спосіб захисту, що не суперечить частині 2 ст. 162 КАС України.

Таким чином, враховуючи різні місця проживання позивачів, в даному випадку вони звернулись до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій та бездіяльності можуть бути самостійними предметами оскарження в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 199; п.4 ч.1 ст. 202; п.3 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 29 липня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин