Ухвала суду № 59316370, 26.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16434/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біллор" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біллор" до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біллор", звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС в місті Києві, в якому просить: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року № 0008041507.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біллор" подало до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року у паперовому вигляді шляхом направлення такої декларації поштою разом цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Підставою такого направлення стало виникнення технічних труднощів при відправці податкової звітності в електронному вигляді.

Листом від 19.02.2015 року № 1572/10/26-55-18-04 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з внесеними Законом України від 31.07.2014 № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» до Податкового кодексу України змінами, починаючи з 1 січня 2015 року, податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками податку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. З урахуванням цього, поданий товариством звіт з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2015 року на паперовому носії, не може бути прийнятий як податкова декларація, а тому запропоновано подати звіт у спосіб, передбачений ст. 49 Податкового кодексу України. Даний лист відповідача позивачем отримано 27.02.2015 року.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, 28.02.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом №5 на ім'я Начальника податкової інспекції, де, посилаючись на протиправність відмови у прийнятті податкової звітності, просив прийняти подану товариством податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року у відповідності до п. 3 ст. 49 Податкового кодексу України.

Так, 06.03.2015 року відповідачем надано відповідь товариству про суперечність способу подання податкової звітності з ПДВ на паперових носіях нормам абз. 2 п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України та повторно запропонував подати звіт у спосіб, передбачений п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України.

В подальшому, відповідачем була проведена камеральна перевірка з питання неподання або несвоєчасного подання ТОВ «Біллор» податкової звітності з податку на додану вартість за січень2015 року.

У висновку Акту перевірки від 25.03.2015 року № 1105/26-55-15-07 відповідачем встановлено порушення позивачем норм Податкового законодавства, а саме: пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Так, на підставі даного Акту, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0008041507, яким згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосувало до ТОВ «Біллор» штраф у сумі 170 грн. за фактом порушення пп. 49.1.18 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України..

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог дійшов висновку про те, що позивачем у даному випадку порушено визначений чинним податковим законодавством порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: засобами поштового зв'язку, замість електронної форми, а тому така податкова декларація не може бути визнана прийнятою, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року № 0008041507 є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пп. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Нормами п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що для подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачений базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, останнім днем для подання платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року є 20.02.2015 року.

Крім того, слід звернути увагу, що нормами п. 49.3 ст. 49 ПК України (в редакціях, що діяли впродовж законодавчо встановленого строку для подання податкової звітності з ПДВ за звітний період січень 2015 року) передбачалося, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Водночас, абз. 1 і 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. А безпосередньо податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Вказані зміни щодо способу та форми подання податкової звітності з ПДВ були введені Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності з 01.01.2015 року.

Також, п. 2 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (в редакції, що діяла з 30.01.2015), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 та діяв до 01.02.2016) передбачено, що декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 8 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу наведеного вбачається, що дані норми встановлюють інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі. Отже, у даному конкретному випадку норма п. 49.3 ст. 49 ПК України в частині права платника податку подавати податкову звітність з ПДВ у спосіб, що визначається на його власний розсуд, застосуванню не підлягає, а у платника податку відповідно відсутнє право подачі декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що процедура подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

Так, згідно розділу 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

В силу положень розділу 3 Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення. Після підписання договору про визнання електронних документів в органі ДПС за місцем реєстрації платник податків отримує один примірник такого договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Як встановлено судом першої інстанції, договір про визнання електронних документів між ТОВ «Біллор» і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не укладався, про що в своїх додаткових письмових поясненнях зазначив представник відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутні жодні документальні докази, що свідчать про встановлену в судовому порядку протиправність дій або бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до ТОВ «Біллор» в частині не укладення з платником податків договору про визнання електронних документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Біллор» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2015 року, поданої засобами поштового зв'язку на паперових носіях, а отже у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання правомірним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2015 року № 0008041507, оскільки абз. 1 і 2 п. 120.1 ст. 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біллор" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст складено 29.07.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.