Ухвала суду № 59316314, 26.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3527/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-К» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-К» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2015 № 100250001/2015/000027/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00095.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, декларантом позивача 16.07.2015 заявлено до митного оформлення за електронною митною декларацією № 100250001/2015/007905 (далі - ЕМД) товар (плитка керамічна облицювальна глазурована, завтовшки не більше 15 мм., з кам'яної кераміки для покриття підлоги: ARCHISTONE LIGHT STONE LAPP 60*120-835, 2м2, виробник GRUPPO CERAMICHE RICCHETTI S.P.A., торговельна марка - CERDISA, країна виробництва - IT), митною вартістю 7,0 USD за 1 м2, який надійшов на адресу позивача від іноземного контрагента Solifinance OU (Талін, Естонія) на підставі контракту від 01.10.2010 № 01/10-1-ІМ.

Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій). На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із ЕМД було надано до контролюючого органу наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0001248 від 28.11.2011;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0795975 від 08.07.2015;

- книжку МДП (Carnet TIR);

- рахунок-фактуру (інвойс) № 610/15 від 03.07.2015;

- пакувальний лист № 636/15 до інвойсу № 610/15 від 03.07.2015;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01/10-1-ІМ від 01.10.2010;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2011;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 20.10.2011;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2012;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2014;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2014;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 01.04.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 08.07.2015;

- декларацію про походження товару № 610/15 від 03.07.2015;

- лист виробника від 01.02.2015;

- копію митної декларації країни відправлення 15PL30201016575243 від 06.07.2015;

Київською міською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією, та повідомлено позивача електронним повідомленням, що для підтвердження складових заявленої митної вартості декларанту необхідно подати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 МК України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

За результатами розгляду вказаного повідомлення декларант відповідним листом проінформував митний орган, що надати запитувані документи можливості немає.

За таких обставин відповідачем прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 100250001/2015/00095 та рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000027/2 від 16.07.2015, яким скориговано митну вартість товару з 7,0 USD/м2 до 12,5 USD /м2.

Так, згідно оскаржуваного рішення митна вартість товарів відкоригована відповідачем за резервним методом та ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за МД від 18.05.2015 № 100250001/2015/005420.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості є те, що надані документи містять розбіжності; документи, які підтверджують митну вартість не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання на різницю між митними платежами, обчисленими із заявленої митної вартості, та митними платежами, обчисленими із скоригованої митним органом митної вартості, позивачем подано до Київської міської митниці ДФС нову митну декларацію від 17.07.2015 № 100250001/2015/007956.

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару і картки відмови у митному оформлені товару.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України(далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положення ч.1 ст.52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товару, визначений у ст. 53 МК України.

Згідно ч.2 ст.53 МК України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу наведених положень вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом першої інстанції встановлено, що до вантажної митної декларації ТОВ «Еталон-К», поданої до Київської міської митниці ДФС України, були надані всі необхідні документи передбачені ст.53 МК України, які були у позивача на час митного оформлення.

Київською міською митницею ДФС України були витребувані додаткові документи за повним переліком, наведеним у ч.3 ст.53 МК України без належного обґрунтування.

Підставою такого витребування відповідач зазначив наявність розбіжностей у поданих документах, а саме, те що у контракті № 01/10-1-ІМ від 01 жовтня 2010 року зазначені умови поставки товару FOB, однак, у поданій митній декларації згідно інвойсу №610/15 від 03 липня 2015 року умови поставки товару визначені як СРТ.

Разом із тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що вказана обставина не є розбіжністю, оскільки митним органом не враховано, що положеннями п.3 Контракту № 01/10-1-ІМ від 01 жовтня 2010 року була передбачена поставка товару вантажним транспортом на умовах FOB - Валенсія. Так, 20 жовтня 2011 року між сторонами була укладена додаткова угода, за умовами якої п.3 Контракту викладений у новій редакції, яка передбачає можливість здійснення поставки товару двома способами: морським транспортом на умовах FOB - Кастеллон або автомобільним транспортом на умовах СРТ - Бровари. Додаткова угода від 20 жовтня 2011 року була надана Київській міській митниці ДФС України під час декларування товару, що підтверджується розшифруванням до графи 44 вантажної митної декларації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою прийняття рішення Київською міською митницею ДФС України від 16.07.2015 № 100250001/2015/000027/2 про коригування митної вартості товару стала відсутність у документах, які підтверджують митну вартість, всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Так, частиною 4 ст. 54 МК України передбачений обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, у вказаному рішенні не зазначено які саме документи не містять відомостей про митну вартість товару або які з документів, які підтверджують митну вартість, не були надані позивачем на законну вимогу відповідача.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного колегія судів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції, що митницею витребувані додаткові документи за відсутності наведення нею обґрунтованих сумнівів у правильності визначенні митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових митної вартості товару під час подання МД для митного оформлення. Заперечення митного органу щодо розбіжності документів, викладені після винесення рішення, а не в самому рішенні про визначення митної вартості товару не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.