Постанова № 59316113, 29.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2016 року № 826/15512/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (надалі - позивач або ТОВ «ВС-Транс») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 0005532203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 01.12.2014 № 568/26-57-22-03-10/32048551, щодо порушення ТОВ «ВС-Транс» вимог норм податкового законодавства документально та нормативно не підтверджуються. Натомість у позивача наявні всі необхідні та належним чином складені первинні та інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами (ТОВ «Аліас Інвест», ТОВ «Релтон», ТОВ «Траст Інвест Білд», ТОВ «Компанія «Астілон» і ТОВ «Бельвідер») у періоді, що перевірявся, та спростовують факти вчинення податкових правопорушень (завищення задекларованого показника податкового кредиту з податку на додану вартість). З огляду на що, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, та відповідно таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. та попередньо подав до канцелярії суду заперечення проти позову, в тексті яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 14.12.2015 за участю представника позивача, суд, керуючись нормами ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У листопаді 2014 року працівником ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 18.11.2014 № 2084 і направлення від 18.11.2014 № 2076/33-03П була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВС-Транс» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аліас Інвест», ТОВ «Релтон», ТОВ «Траст Інвест Білд», ТОВ «Астілон» і ТОВ «Бельвідер» за липень 2014 року, за результатами якої складений акт від 01.12.2014 № 568/26-57-22-03-10/32048551 (далі - акт перевірки).

З текстів поданої позовної заяви та акта перевірки вбачається, що працівник контролюючого органу був допущений до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВС-Транс», та зауваження щодо законності призначення і проведення такої перевірки у позивача в межах даного спору відсутні.

Згідно висновків цього акта перевірки працівник податкової інспекції встановив, що в порушення норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ВС-Транс» завищило податковий кредит за звітний період липень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 115 034 грн. Епізод даного правопорушення перевіряючий пов'язує з фактом неправомірного врахування позивачем при визначенні об'єктів оподаткування податком на додану вартість витрат на придбання товарів і підрядних робіт у контрагентів - ТОВ «Аліас Інвест», ТОВ «Траст Інвест Білд», ТОВ «Релтон», ТОВ «Астілон» і ТОВ «Бельвідер». Зокрема, в ході здійснення позапланової перевірки працівник ДПІ дійшов висновку про нереальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «ВС-Транс» і названими підприємствами.

Такі висновки перевіряючого мотивовані наступним: 1) стосовно господарських операцій з постачальником ТОВ «Релтон» - податкова накладна № 111 від 23.07.2014 містить коди товарів згідно УКТ ЗЕД, що свідчить про поставку ТОВ «ВС-Транс» попередньо імпортованого товару. При цьому, за даними підсистеми «Дані митниці» АІС «Податковий блок» інформація про ввезення ТОВ «Релтон» зазначених у податковій накладній товарів відсутня, а за даними Єдиного реєстру податкових накладних факт придбання останнім у контрагентів за ланцюгом постачання аналогічних товарів не встановлено. Також перевіряючими встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Релтон» поставки товарів на користь позивача у зв'язку з відсутністю інформації про наявні на товаристві трудові ресурси (податковий розрахунок форми № 1-ДФ ТОВ «Релтон» до податкового органу не подавався), на момент перевірки стан платника податків - 7 («до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). За даними наданої позивачем до перевірки товарно-транспортної накладної № РЕ-11 від 23.07.2014 перевезення товарів, придбаних у ТОВ «Релтон» здійснювалося ТОВ «ВС-Транс» з використанням приватного транспорту - автомобіль Форд-Транзіт державний номер НОМЕР_3, власник транспорту та водій- ОСОБА_1 Водночас, за даними АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України автомобіль з вказаним держвним номером зареєстрований на ОСОБА_2 Крім того, пред'явлені товарно-транспортні накладні були оформлені з недоліками, а саме не містили відомостей про подорожні листи, номенклатуру товару, який перевозився (натомість вказано «матеріали»), вид пакування вантажу, кількості місць, спосіб визначення маси, код вантажу, масу брутто. Також до перевірки позивач не надав сертифікати або інших підтверджуючі документи на товар, банківські виписки або платіжні доручення на підтвердження факту перерахування коштів за придбаний товар; стосовно господарських операцій з постачальником ТОВ «Компанія «Астілон» - зауваження до наданих позивачем товарно-транспортних накладних аналогічні тим, що наведені вище по тексту судового рішення. Позивачем не надані до перевірки сертифікати або інші підтверджуючі документи на товар. Встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Компанія «Астілон» поставки товарів на користь позивача у зв'язку з відсутністю інформації про наявні на товаристві трудові ресурси (податковий розрахунок форми № 1-ДФ товариством до податкового органу не подавався), відсутність у товариства основних засобів за даними поданого фінансового звіту за 2013 рік, наявністю акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.09.2014 № 2759/26-55-22-09/38942017 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Астілон» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014; стосовно господарських операцій з постачальником ТОВ «Бельвідер» - зауваження до наданих позивачем товарно-транспортних накладних аналогічні тим, що наведені вище по тексту судового рішення. Позивачем не надані до перевірки сертифікати або інші підтверджуючі документи на товар. Встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Бельвідер» поставки товарів на користь позивача у зв'язку з відсутністю інформації про наявні на товаристві трудові ресурси (податковий розрахунок форми № 1-ДФ товариством до податкового органу не подавався), на момент перевірки стан платника податків - 7 («до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей), наявністю акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 05.09.2014 № 962/26-58-22-01-17/39157009 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бельвідер» з питань підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період з 01.06.2014 по 31.07.2014; стосовно господарських операцій з підрядником ТОВ «Транс Інвест Білд» - до перевірки позивач не надав банківські виписки або платіжні доручення на підтвердження факту оплати підрядних робіт, а також жодних документів затвердженої проектної документації (текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому чинним законодавством порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, тощо) та проектно - кошторисної документації (локальний кошторис, графік виконання робіт, підсумкової відомості ресурсів, тощо) по об'єктах будівництва, жодних документів, що підтверджують якість, безпеку матеріалів, які були використані при проведенні будівельних робіт, а саме: паспорта якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати, видані Міністерством охорони здоров'я України, довідки Держспоживстандарту України, сертифікати відповідності, документи про якість, тощо, жодної накладної, рахунку чи інших первинних документів щодо отриманих та оплачених послуг отримання електроенергії, водопостачання та водовідведення, що не дає можливості встановити реальність здійснення таких операцій, визначити обсяг фактично виконаних робіт, понесених витрат та правомірність їх включення до складу податкового кредиту. Встановлено неможливість фактичного виконання ТОВ «Транс Інвест Білд» підрядних робіт на користь позивача у зв'язку з відсутністю інформації про наявні на товаристві трудові ресурси (податковий розрахунок форми № 1-ДФ товариством до податкового органу не подавався) та основні засоби, на момент перевірки стан платника податків - 9 («направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»); стосовно господарських операцій з підрядником ТОВ «Аліас Інвест» - встановлено неможливість фактичного виконання ТОВ «Аліас Інвест» підрядних робіт на користь позивача у зв'язку з відсутністю інформації про наявні на товаристві трудові ресурси (податковий розрахунок форми № 1-ДФ та звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не подавали) та основні засоби, наявністю акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 08.09.2014 № 2722/26-55-22-13/39068490 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аліас Інвест» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

Крім того, працівник ДПІ в тексті акта перевірки зазначив про відсутність в наданих позивачем документах відомостей про встановлений пропускний режим на будівельні майданчики ТОВ «ВС-Транс» та проведення інструктажів з працівниками ТОВ «Транс Інвест Білд» і ТОВ «Аліас Інвест».

23.12.2014 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0005532203 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «ВС-Транс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 143 792,50 грн., в тому числі 115 034 грн. за основним платежем, 28 758,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 та діяв до 01.12.2014, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Судом встановлено, що позивачем були укладені договори з іншими суб'єктами підприємницької діяльності щодо придбання робіт і товарно-матеріальних цінностей, а вартість по таких послугах і товарах включено до складу «інших витрат» та податкового кредиту у відповідних звітних періодах , а саме:

- договір № 89/07 на виконаня підрядних робіт від 01.07.2014 з ТОВ «Аліас Інвест», за умовами якого підрядник (ТОВ «Аліас Інвест») зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати роботи по прокладанню кабельних мереж слабкострумових систем в трубах та коробках в приміщеннях (комплекс будинків з об'єктами культурно-побутового призначення) по вул. Ревуцькій, 7-В у м. Києві, а замовник (позивач), в свою чергу, - прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, визначених цим договором і договірною ціною. Роботи виконуються з матеріалів та обладнання замовника. Склад та вартість робіт визначаються договірною ціною. Загальна вартість виконаних робіт складає 240 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 40 000 грн.). Оплата робіт проводиться після підписання акта виконаних підрядних робіт.

Права та обов'язки сторін визначені у ст. 2 цього договору. Зокрема, замовник зобов'язаний забезпечити підрядника необхідними приміщеннями для робітників, складування матеріалів та обладнання, а також забезпечити підводом електроенергії та водопостачання в межах, необхідних для виконання робіт за договором;

- договір поставки № 4/06/14 від 04.06.2014 з ТОВ «Бельвідер», за умовами якого продавець (ТОВ «Бельвідер») зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти і оплатити вартість товару. Асортимент, кількість і ціна товару встановлюється сторонами в погоджених постачальником заявках покупця. Постачання здійснюється на умовах: склад продавця, м. Київ, самовивіз. На товар постачальник передає покупцю супровідні документи - видаткову і податкову накладні, рахунок-фактуру. Передача товару від постачальника покупцем здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару. Товар, що передається постачальником покупцеві, повинен бути у тарі та/або упакований звичайним для нього способом в упаковку, яка забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання та транспортування товару;

- договір поставки № 5 від 01.04.2014 з ТОВ «Компанія «Астілон», за умовами якого продавець (ТОВ «Компанія «Астілон») зобов'язується поставити, а покупець (позивач) сплатити і прийняти матеріали та обладнання (далі - товар) в кількості і в строки, обумовлені напередодні, згідно рахунків-фактур, виставлених продавцем. Товар відпускається покупцю в тарі (упаковці), яка забезпечує збереження товару під час його транспортування і зберігання згідно з вимогами виробника на даний вид товару. На товар постачальник передає покупцю супровідні документи - видаткову і податкову накладні, рахунок-фактуру. Постачання здійснюється на умовах: склад продавця, м. Київ, самовивіз. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару покупцеві, що підтверджується оформленою сторонами видатковою накладною;

- договір № 52/7 на виконання підрядних робіт від 02.07.2014 з ТОВ «Траст Інвест Білд», за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання за дорученням замовника виконати монтажні роботи по прокладанню кабельних мереж слабкострумових мереж та кріплення обладнання, які зазначені в договірній ціні цього договору (далі - роботи) на об'єкті замовника за адресою: м. Київ (комплекс будинків з об'єктами культурно-побутового призначення, мікрорайон № 2 - 4, дитячий садок на 160 місць) житлового масиву Осокорки Північні (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору. При виконанні робіт згідно даного договору підрядник використовує всі матеріали та обладнання замовника. Вартість робіт визначено в договірній ціні. Загальна ціна договору складає 93 500 грн. (в т.ч ПДВ - 15 583,33 грн.). Оплата робіт виконується після підписання сторонами акта приймання-здачі виконаних робіт;

- договір № 2504/7 на виконання підрядних робіт від 02.07.2014 з ТОВ «Траст Інвест Білд», за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання за дорученнямм замовника виконати монтажні роботи по прокладанню кабельних мереж слабкострумових мереж, які зазначені в договірній ціні цього договору (далі - роботи) на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул.. Польова, 21 (літ. «А») у Солом'янському районі (капітальний ремонт нежитлової будівлі) (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору. При виконанні робіт згідно даного договору підрядник використовує власні матеріали. Вартість робіт визначено в договірній ціні. Загальна ціна договору складає 76 447 грн. (в т.ч ПДВ - 12 741,17 грн.). Оплата робіт виконується після підписання сторонами акта приймання-здачі виконаних робіт;

- договір № 4/7 на виконання підрядних робіт від 03.07.2014 з ТОВ «Траст Інвест Білд», за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання за дорученням замовника виконати монтажні роботи по прокладанню кабельних мереж слабкострумових мереж в пластикових коробах та кріплення обладнання, які зазначені в договірній ціні цього договору (далі - роботи) на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 73-а (житлово-офісний комплекс з підземним паркінгом) (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору. При виконанні робіт згідно даного договору підрядник використовує всі матеріали та обладнання замовника. Вартість робіт визначено в договірній ціні. Загальна ціна договору складає 145 000 грн. (в т.ч ПДВ - 24 166,67 грн.). Оплата робіт виконується після підписання сторонами акта приймання-здачі виконаних робіт;

- договір поставки № 2/07-14 з ТОВ «Релтон», за умовами якого продавець (ТОВ «Релтон») зобов'язується поставити, а покупець (позивач) сплатити і прийняти матеріали та обладнання (далі - товар) в кількості і в строки, обумовлені напередодні, згідно рахунків-фактур, виставлених продавцем. Товар відпускається покупцю в тарі (упаковці), яка забезпечує збереження товару під час його транспортування і зберігання згідно з вимогами виробника на даний вид товару. На товар постачальник передає покупцю супровідні документи - видаткову і податкову накладні, рахунок-фактуру. Постачання здійснюється на умовах: склад продавця, м. Київ, самовивіз. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару покупцеві, що підтверджується оформленою сторонами видатковою накладною.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаними договорами підряду та поставок позивач надав суду копії наступних документів:

- по договорах підряду - договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми № КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за липень 2014 року, підсумкові відомості ресурсів, акти передачі матеріалів та обладнання у монтаж за договорами № 89/07 від 01.07.2014, № 52/7 від 02.07.2014, податкові накладні, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рах. 631 за період з 01.07.2014 по 20.11.2014, ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серій АЕ № 289392, № 289951, видані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Аліас Інвест» і ТОВ «Траст Інвест Білд»;

- по договорах поставок - рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, аркуші журналу реєстрації довіреностей ТОВ «ВС-Транс» за перевіряємий період, банківські виписки з відомостями про перерахування коштів на адреси контрагентів (в тому числі за підрядні роботи в повному обсязі та частково за поставлені товари), оборотно-сальдові відомості по рах. 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за періоди з 01.07.2014 по 20.11.2014 та 2-е півріччя 2014 року, оборотно-сальдові відомості по рах. 281 «Товари на складі» за липень 2014 року, договір про відступлення права вимоги за договором поставки № 2/07-14 від 01.07.2014 з ТОВ «Релтон» в сумі 15 674,53 грн. та за договором поставки № 4/06-14 від 04.06.2014 з ТОВ «Бельвідер» на загальну суму 93 434,32 грн. - на користь ТОВ «РСТ» (договори № 2/09-2 від 02.09.2014, № 16/10-3 від 16.11.2014); банківські виписки з відомостями про повне погашення ТОВ «ВС-Транс» заборгованості за договором відступлення права вимоги № 2/09-2 від 02.09.2014 та часткове погашення заборгованості за договором № 16/10-3 від 16.11.2014 на користь ТОВ «РСТ».

Також позивач надав суду копію нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 06.09.2013, укладеного між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «ВС-Транс» строком на 1 рік щодо платного користування автомобілем марки Ford, моделі Transit, 2004 року випуску, тип - вантажний малотоннажний фургон, реєстраційний номер НОМЕР_3, що зареєстрований на ім'я орендодавця (ОСОБА_2.) 03.07.2008, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4.

Крім того додатково на підтвердження наявності економічної доцільності на укладення спірних договорів позивач подав до суду наступні документи: копії договорів підряду, укладених між ТОВ «ВС-Транс» як підрядником/генпідрядником і суб'єктами господарської діяльності - ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», ТОВ «БМК-Тріада» (генпідрядниками) і ТОВ «Торговий дім Лагода» (замовником) на виконання комплексу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єктах («Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Ревуцького, 7-В в Дарницькому районі м. Києва», «Житлово-офісний комплекс з підземним паркінгом по вул. Ризікій, 73-а у Шевченківському районі м. Києва», «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва. Дитячий садок на 160 місць на ділянці № 12 за ГП», «Ремонт нежитлових будівель по вул. Польова, 21 (літ «В» і літ. «Г») у Солом'янському районі міста Києва» та ін. об'єктах); копії первинних документів до вказаних договорах підряду (договірних цін, локальних кошторисів, підсумових відомостей ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 роки (форми № КБ-3), актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року (форми № КБ-2в), податкових накладних) та банківських виписок з відомостями про перерахування замовниками коштів за виконані підрядні роботи; копії листів ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», ТОВ «БМК-Тріада» і ТОВ «Торговий дім Лагода», адресованих ТОВ «ВС-Транс», стосовно надання згоди на залучення до виконання робіт третіх осіб - субпідрядних організацій.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони в цілому оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, суд вважає, що факт відсутності у позивача копій документів, що засвідчують якість та відповідність придбаних у ТОВ «Релтон», ТОВ «Бельвідер» і ТОВ «Компанія «Астілон» товарів (матеріалів, обладнання) не невілюють значення наданих позивачем документів по спірних господарських операціях з названими контрагентами як первинних, та не є підставами для висновків про відсутність господарських операцій з поставок товарів, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується фактичний рух активів (товарно-матеріальних цінностей) та виникнення змін у капіталі/ зобов'язаннях ТОВ «ВС-Транс».

Також судом враховується та обставина, що підрядні роботи виконувалися на об'єктах третіх осіб, що пояснює відсутність у ТОВ «ВС-Транс» як посередника відповідних паспортів якості і сертифікатів відповідності на матеріали, гарантійних талонів на відповідне обладнання момент проведення перевірки, відсутності безпосередньої необхідності забезпечувати субпідрядників електроенергією та водопостачанням.

Суд не приймає до уваги як нормативно обґрунтовані посилання відповідача на недоведеність реальності господарських операцій з поставок товарів у липні 2014 року через недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних позивача, наданих на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей. Оскільки, по-перше, обставини щодо використання директором ТОВ «ВС-Транс» ОСОБА_1 автомобіля ОСОБА_2 на законних підставах засвідчується наявними матеріалами справи, по-друге, товарно-транспортна накладна у відповідності до норм чинного законодавства (зокрема. Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306), призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає безпосередньо взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку об'єктом дослідження є факти придбання та отримання позивачем товарів а не правильність обрахунку ним транспортних витрат у податковому обліку. Наявні матеріали справи свідчать, що позивач здійснював операції з придбання товарів та доставки їх самовивозом з використанням орендованого транспорту, тобто, не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність у наданих товарно-транспортних накладних певних відомостей (як то відомостей про подорожні листи, номенклатуру товару, вид пакування вантажу, кількість місць, спосіб визначення маси, код вантажу, масу брутто), не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 № К/800/34178/13, від 09.12.2015 № К/800/52730/13, від 27.10.2014 у справі № К/800/28931/14, від 30.10.2014 у справі № К/9991/64001/12 та від 28.10.2014 у справі № К/800/24404/13). До

Натомість з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ «ВС-Транс» на придбання специфічних товарів та робіт і здійсненням ним господарської діяльності.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду жодні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують відсутність у названих контрагентів позивача достатньої кількості кваліфікованих трудових ресурсів та відповідного складу і обсягу майна, основних засобів на момент укладення та вчинення спірних правочинів та/або неможливість цими підприємствами залучити на договірних засадах до процесу виконання певних робіт (надання послуг) інших юридичних/фізичних осіб та використання орендованого майна.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання договорів пр. надання послуг, зокрема, того, що дані підприємстві не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ВС-Транс» і названими вище контрагентами, а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договору та первинних документів неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Аліас Інвест», ТОВ «Релтон», ТОВ «Траст Інвест Білд», ТОВ «Компанія «Астілон» і ТОВ «Бельвідер» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «ВС-Транс», ТОВ «Аліас Інвест», ТОВ «Релтон», ТОВ «Траст Інвест Білд», ТОВ «Компанія «Астілон» і ТОВ «Бельвідер», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту за липень 2014 року за наслідками господарських операцій з постачальниками товарів (ТОВ «Релтон», ТОВ «Компанія «Астілон» і ТОВ «Бельвідер») і виконавцями робіт (ТОВ «Аліас Інвест» і ТОВ «Траст Інвест Білд»), та як наслідок про протиправність здійсненого відповідачем нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 0005532203.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ВС-Транс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.12.2014 № 0005532203.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О.Іщук