Постанова № 59315806, 26.07.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року Чернігів Справа № 825/2695/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленгрос" до Державної податкової інспекції в м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2016 справу передано на розгляд судді згідно протоколу розподілу справ відповідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо складення акту №365/17-16-22-01/38930834 від 03.06.2014 скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині - постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 залишено без змін.

Відповідно судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленгрос" (далі – ТОВ "Аленгрос") до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі – ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівному щодо складення Акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аленгрос" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 30.04.2014 від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті неправомірних дій відповідача, позивач зазнав порушення своїх прав та не зміг прийняти участь в перевірці, в ході якої не зміг надати документи фінансово-господарської підприємства на підтвердження реального здійснення операцій ТОВ "Аленгрос" при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) та не зміг надати пояснення щодо цих операцій, а також щодо тих обставин, які на думку ДПІ у м. Рівному були нібито встановлені та вплинули на його висновки.

В судовому засіданні проведено заміну не належного відповідача на належного, а саме Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області замінено на Державну податкову інспекцію в м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, у зв’язку реорганізацією територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби (постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311).

Розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою сторін та зупинено за клопотанням позивача до отримання від відповідача інформації щодо внесення в базу даних "АІС" (податковий блок) інформації по Акту від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834.

26.07.2016 представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 14.07.2016 через канцелярію суду надав клопотання у якому просив відкласти розгляд справи на інший день та час, повідомивши додатково про розгляд справи. Також зазначив, що документи підтверджуючі поважність неявки в судове засідання будуть надані додатково, проте на день розгляду справи жодних документів не надав. Відповідно в порядку ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Факсимільним зв’язком надав клопотання, в якому зазначив, що у зв’язку з відсутністю кошторисного призначення на відрядження, з метою економії бюджетних коштів просить суд розглянути справу без участі його представника (а.с.168). Також надав суду витребувану ухвалою суду інформацію.

За таких обставин, враховуючи ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у м. Рівному від 03.06.2014 №403 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у м. Рівному, згідно із частиною ст.78, ст.79, ст.81, ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Аленгрос" (код ЄДРПОУ 38930834), з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 01.01.2013 по 30.04.2014. За результатами вказаної перевірки складено Акт від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834 (а.с.63-78).

Вважаючи, що дії відповідача щодо складення даного акту перевірки породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин позивач звернувся до суду з вимогою про визнання таких дій протиправними.

При цьому, представником позивача було заявлено клопотання про витребування інформації щодо використання складеного за результатами перевірки Акту від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834 в роботі контролюючих органів.

Як вбачається з отриманої від відповідача інформації, вказаний Акт використовувався в роботі ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області при проведенні позапланової виїзної перевірки ПП "Харків-Енергостройконтакт". Також на підставі Акту від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834 ТОВ "Агрокультура Полтава" було скориговано податкове зобов’язання в сторону його зменшення (а.с.204-206).

Будь-яких доказів вчинення дій по відношенню до ТОВ "Аленгрос" на підставі Акту ані позивачем, ані відповідачем суду не надано. З картки обліку платника податку не вбачається прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень або нарахування податкових зобов’язань на підставі зазначеного Акту (а.с.187-188, 199-200).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Так, згідно п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. У пункті 61.1 ст.61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За правилом п. 86.1 ст.86 Кодексу, результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Крім того, основні вимоги щодо оформлення документальних перевірок також наведені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

У п.3 згадуваного Порядку вказано, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто дії по складанню акту перевірки передбачено повноваженнями контролюючих органів та є частиною процесу реалізації відповідачем повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган зобов’язаний за результатами проведеної перевірки скласти акт, тобто складання акту за результатами перевірки має імперативний характер, оскільки на контролюючий орган покладено такий обов’язок з метою реалізації їх повноважень та завдань визначених законодавством.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно за приписами п.8 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, особа має навести в чому саме полягають їх порушення.

В даному випадку, предметом розгляду справи є дії відповідача щодо складання Акту від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834.

При цьому слід враховувати, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, яким виступає відповідач та які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас, будь які судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод, тощо є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є. Вони є лише відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Крім того, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Водночас, відповідно до ст.71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст.74 Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2).

В даному випадку визначальним є те, що інформація у вигляді Акту перевірки, що надійшла за результатами податкового контролю, як було встановлено судом, використовувалась іншими суб’єктами владних повноважень по відношенню до інших платників податку, позаяк жодні дії щодо позивача відповідачем не вчинялись.

Таким чином має місце відсутність спірних відносин між ТОВ "Аленгрос" та ДПІ в м. Рівному, що в свою чергу, виключає можливість дослідження таких в суді, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, тощо може бути надана судом саме при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Тобто, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, що є імперативним обов’язком контролюючого органу, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання дій щодо складання Акту перевірки від 03.06.2014 № 365/17-16-22-01/38930834 протиправними, а отже у задоволенні позовних вимог ТОВ "Аленгрос" до ДПІ в м. Рівному про визнання протиправними дій слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк