Постанова № 59315639, 27.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/517/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Іскри Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, третя особа Державне підприємство "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, третя особа ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправними дій щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в користування земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів; зобов'язання укласти договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач протиправно зволікає в передачі в оренду ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив. У своїх письмових запереченнях проти позову просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись та те, що поданий позивачем на затвердження проект землеустрою в частині відведення земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів містить розбіжності з висновком державної землевпорядної експертизи щодо розміру її площі. Зазначені обставини на думку відповідача виключають можливість задоволення клопотання ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації м. Лубни від 15 серпня 2011 року № 357 /т. І а.с. 11/ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населених пунктів.

У жовтні 2014 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження вищевказаного Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 10,40 га, 12,30 га, 17,70 га, 18,20 га та 42,60 га в оренду за межами населених пунктів.

Наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 05 листопада 2014 року /т. І а.с. 15-17, т. ІІ а.с. 4/ вищевказаний проект землеустрою затверджено та прийнято рішення про надання в оренду позивачу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 10,40 га, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 12,30 га, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 17,70 га та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 площею18,20 га. Клопотання ОСОБА_3 в частині надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 42,60 га відповідачем не вирішувалось.

26 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,60 га в оренду за межами населених пунктів /т. І а.с. 18/. До вищевказаної заяви позивачем додано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок /т. І а.с. 63-167/, висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23 вересня 2014 року № 1297-14 /т. І а.с. 19/, витяг з Державного земельного кадастру /т. І а.с. 20-22/ та викопіювання з кадастрової карти /т. І а.с. 23/.

За наслідками розгляду вищевказаного звернення листом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16 березня 2016 року № 1156/6-16 /т. І а.с. 24/ позивачу рекомендовано отримати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації після чого подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд.

Вважаючи лист Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16 березня 2016 року № 1156/6-16 фактичною відмовою у затвердженні проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки площею 42,60 га, кадастровий номер НОМЕР_2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує на таке.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

З метою виконання приписів статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" ОСОБА_3 забезпечив проведення державної експертизи землевпорядної документації (висновок від 23 вересня 2014 року № 1297-14/, за результатами якої виявлено невідповідність розміру земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2.

На підставі вищевказаного висновку державної експертизи землевпорядної документації, проектною установою ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" доопрацьовано проект землеустрою позивача, внесено до нього відповідні виправлення чим усунуто розбіжності щодо площі спірної земельної ділянки, тобто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,60 га в оренду за межами населених пунктів приведено у відповідність до вимог чинного земельного законодавства. Відповідні виправлення внесені також до відомостей Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 28 жовтня 2014 року.

Відтак, позивач у встановленому земельним законодавством порядку отримав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки, забезпечив розробку землевпорядної документації, здійснив заходи щодо її погодження та реєстрації в Державному земельному кадастрі.

29 лютого 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, до якої долучено відповідний висновок державної експертизи землевпорядної документації, витяг з Державного земельного кадастру, а також викопіювання з кадастрової карти /т. І а.с. 18/.

Частиною четвертою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною шостою, сьомою та восьмою зазначеної норми передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем 26 лютого 2016 року на затвердження документи відповідають положенням Земельного кодексу України, підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні, а висновок відповідача про відмову у погодженні останнього, викладений в листі від 16 березня 2016 року № 1156-16, не відповідає вимогам частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки не містить вичерпного переліку недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин, позовні вимоги визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні в користування земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України у Полтавській області укласти з ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 липня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко