Ухвала суду № 59315579, 27.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/139/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

суддів: Бойка С.С., Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

08.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення ним 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; зобов'язання Державної судової адміністрації України виділити Апеляційному суду Полтавської області кошти для проведення виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги; стягнення з Апеляційного суду Полтавської області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в сумі 201870 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Полтавської області, яка полягає в не врахуванні та невиплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення ним 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 27 березня 2014 року). Стягнуто з Апеляційного суду Полтавської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 27 березня 2014 року) в сумі 201870 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Апеляційного суду Полтавської області залишені без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі №816/139/16 - без змін.

31.05.2016 судом одержано заяву Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №816/139/16 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній до 27.03.2014) в сумі 201870 грн з Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

26.07.2016 до суду надійшла заява про уточнення до заяви Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №816/139/16, відповідно до якої останній просив: змінити порядок та спосіб виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 816/139/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 27 березня 2014 року) в сумі 201870 грн (двісті одну тисячу вісімсот сімдесят гривень) з Апеляційного суду Полтавської області за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

За приписами частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд заяви без його участі. Надав письмові заперечення на первинну заяву Апеляційного суду Полтавської області, відповідно до якого просив суд відмовити у її задоволенні з підстав того, що вказаний відповідач за рахунок зміни способу та порядку виконання судового рішення намагається фактично змінити прийняте судом рішення. Також, зауважував про наявність у нього відомостей про виділення відповідних коштів у звітний період 2013-2014, на який припадала його відставка для належної йому виплати. Однак, така виплата, на його думку, була здійснена іншій особі, що скористалась правом на вихід у відставку.

Відповідачі у судове засідання явку уповноваженим представників не забезпечили, хоча повідомлялись про час та місце судового розгляду. Апеляційний суд Полтавської області надав клопотання про розгляд заяви без участі його уповноваженого представника.

Частиною другою згаданої статті визначено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частина 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовувати закон, що регулює подібні відносини (аналогію закону).

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду заяви у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Надаючи правову оцінку заяві Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у даній справі, суд виходив з наступного.

Згідно ст.22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Статтею 55 Бюджетного кодексу України передбачено, що оплата праці працівників бюджетних установ відноситься до захищених статей видатків бюджету.

Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено окремий порядок виконання судового рішення на користь суддів шляхом формування окремої бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Відповідно до пункту 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно п. 25 Порядку, у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» для виконання рішень судів, винесених на користь суддів, передбачено бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення порядку та способу виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 816/139/16 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 27 березня 2014 року) в сумі 201870 грн (двісті одну тисячу вісімсот сімдесят гривень) з Апеляційного суду Полтавської області за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Однак, надаючи оцінку прохальній частині уточненої заяви про зміну порядку та спосіб виконання постанови в частині зазначення саме Державної судової адміністрації України в якості розпорядника такої бюджетної програми, суд зауважує, що останнє може призвести до фактичної підміни суб'єкта владних повноважень зобов'язаного виконати таке судове рішення.

Крім того, варто наголосити, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016, встановлено наступне: "Відповідно до частини першої статті 51 цього ж Кодексу керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Тобто, суд зауважує, що відповідача1 уповноважено здійснювати організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади та здійснювати внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, однак обов'язок в частині нарахування та виплати коштів вихідної допомоги належить безпосередньо відповідчу2, як особі з якою позивач перебував у трудових відносинах та отримував щомісячне грошове забезпечення.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм Бюджетного кодексу України, якими регламентовано порядок здійснення нарахувань коштів, суд зауважує, що у разі виконання відповідачем2 як роботодавцем своїх повноважень в частині нарахування такої вихідної допомоги, у тому числі шляхом визначення її при затвердженні фонду оплати праці, у ДСА України будуть відсутні підстави для незабезпечення відповідного бюджетного призначення.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати суспільні відносини на майбутнє.

Таким чином, вимога про зобов'язання Державної судової адміністрації України виділити Апеляційному суду Полтавської області кошти для проведення виплати ОСОБА_1 спірної вихідної допомоги є передчасною. Крім того, станом на дату розгляду даної справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідач1 буде відмовлятись від виконання таких дій".

Виходячи з викладеного, розглядаючи заяву Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у даній справі, колегія суддів не вважає за необхідне зазначити в якості розпорядника бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» Державну судову адміністрацію України, оскільки останнє суперечить суті винесеної постанови від 15 березня 2016 року та фактично змінює сторону по справі відносно якої прийнято рішення в частині нарахування та виплати вихідної допомоги, що в свою чергу вказує про вихід за межі заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, оскільки вказує про зміну сторони, а не способу та порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги.

Керуючись статтями 160-163, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Апеляційного суду Полтавської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги - задовольнити частково.

Змінити порядок та спосіб виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 816/139/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день досягнення 65-річного віку і реалізованого права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 27 березня 2014 року) в сумі 201870 грн (двісті одну тисячу вісімсот сімдесят гривень) з Апеляційного суду Полтавської області за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський

суддя суддя С.С. Бойко Т.С. Канигіна