Постанова № 59315491, 29.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/378/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. включити ОСОБА_1.(ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. включити ОСОБА_1.(ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні 25.07.2016 року представники позивача та відповідача не заявили клопотань пор витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів по цій справі, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, надіслав письмові заперечення проти позову. Відповідно до положень ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, судом ухвалено рішення на підстав положень ч.6 ст.128 КАС України, щодо розгляду цієї справи 29.07.2016 року в порядку письмового провадження за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:

06.04.2010 року позивач уклав з Банк «Фінанси та Кредит» ТОВ «Відділення №9», від імені якого діяла начальник відділення Шаф Ірина Леонтіївна, договір №1-1/103029 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Пенсійний», згідно п.1.1 якого я мав внести, а банк прийняти грошові кошти в іноземній валюті на депозитний рахунок №2630.4.09.2179603 у сумі 8833,00 Євро на строк з 06.04.2010 по 06.05.2010 (а.с.10).

За час користування коштами банк повинен був нараховувати і виплачувати прості проценти за ставкою 13%.

06.04.2010 року на вказаний рахунок №2630.4.09.2179603 позивачем була внесена сума 8833,00 Євро, що підтверджується копією заяви на внесення готівки №1 (а.с.11).

Банк не Повернув мені ні основну суму, ні нараховані проценти, а також не визнав заборгованість, у зв'язку з тим, що в результаті інвентаризації виявлено відсутність внесення грошових коштів по вказаному договору на суму 8833,00 Євро, а також відсутність самого договору, як на паперовому носії, так і в автоматизованій банківській системі SR-bank. (протокол №1 засідання інвентаризаційної комісії з питання інвентаризації депозитних договорів і додатковий угод до них у відділенні №9 Філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»).

При цьому банк не приймає до уваги наявні у позивача оригінал договору №1-1/103029 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Пенсійний» та оригінал заяви на внесення готівки №1 (Примірник №2) від 06.04.2010 року, якою підтверджується та обставина, що 06.04.2010 року позивач вніс на депозит згідно договору №1-1-103029, а банк прийняв та зарахував на його рахунок №2630.4.09.2179603 суму 8833,00 Євро.

30.12.2015 року позивач звернувся із вимогою до відповідача про відшкодування суми заборгованості банку по вкладу, в тому числі шляхом включення до переліку осіб, які мають право на відшкодування гарантованої державою суми за рахунок ФГВФО (а.с.12).

Станом на дату подання позову до суду 28.01.2016 року сума заборгованості не повернута позивачеві та він не внесений посадовою особою ФГВФО до переліку осіб, які мають право на відшкодування гарантованою державою суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вказаному рахунку знаходилося 199038,52 грн., що підтверджується Довідкою банку від 20.03.2015 року №ОРД2003/325 (а.с117 т.2).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що спірні правовідносини унормовані, зокрема такими нормативно-правими актами як Законом України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452 (далі - Закон №4452) та Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим Рішенням в виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 року №2, зареєстрованим в Мінюсті 14.09.2012 року за №1581/21893 (далі - Положення №2).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №4452 тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд; здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Повноваження уповноваженої особи Фонду наведені в ст.37 Закону №4452, відповідно до приписів якої уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду та має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону №4452 на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

За змістом ст.38 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду зобов'язана вживати заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме: зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку; протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч.2 ст.38).

Згідно з ч.3 ст.38 Закону №4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону №4452 уповноважена особа Фонду:1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст. 38, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (ч.5 ст.38 Закону №4452).

З наведеними законодавчими положеннями узгоджуються приписи Положення №2, відповідно до п.4.12 якого при виконанні своїх обов'язків уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію має право, зокрема повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Аналіз викладених норм дозволяє дійти висновку про наявність у уповноваженої особи Фонду тимчасової адміністрації обов'язку та права перевіряти ті правочини (в тому числі договори) та повідомляти сторони про нікчемність з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону,тих правочинів (в тому числі договорів), які вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Суд зазначає, що доказів визнання такого правочину недійсним представником відповідача не надано.

Навпаки, представником позивача надане до суду рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.03.2016 року по справі №22-ц/785/1694/16 (а.с.67-68), яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та стягнуто на його користь заборгованість по вказаному договору від 06.04.2010 року в розмірі 8833 Євро у перерахунку по офіційному курсу НБУ у національній валюті, з яких 200000,00 грн. за рахунок виплати гарантованої державою суми відповідно до Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів ФГВФО, а 16408,50 грн. - в порядку черговості шляхом включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказане судове рішення набрало законної сили 16.03.2016 року та на час розгляду цієї справи не скасовано у визначеному ЦПК України порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України не підлягають повторному встановленню під час розгляду справи обставини, встановлені судовими рішеннями, що винесені в порядку цивільного, господарського, адміністративного чи кримінального судочинства, які набрали законної сили по спорах між тими саме сторонами або до того ж суб'єкту владних повноважень.

Таким чином, обов'язок відповідача відшкодувати позивачеві суму гарантовану державою в розмірі 200000,00 грн. за рахунок ФГВФО є встановленим та повторному доведенню не підлягає.

Для виконання вимог вказаного судового рішення 29.04.2016 року позивач повторно звернувся із вимогою до відповідача (а.с.136-137), але відповіді надано не було та його не включено до переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів у гарантованому державою розмірі за рахунок коштів ФГВФО.

На підставі викладеного суд зазначає, що оскаржувана бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відповідають критеріям правомірності, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України, а відтак порушують права на інтереси позивача та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно зі ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень - є як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, так і їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з наведеного, відповідно до положень ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування гарантованою державою суми, як вкладник ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» підлягає задоволенню повністю.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, на підставі положень ч.1, ч.2 ст.162 КАС України підлягають задоволенню саме у формі, яка відповідає компетенції відповідача у спірних правовідносинах - шляхом зобов'язання його подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», який мають право на відшкодування коштів по вкладах у ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно депозитного договору від 06.04.2010 року в межах встановленої гарантованої суми відшкодування, оскільки питання включення вкладників до Реєстру знаходиться у виключній компетенції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» Чернявської Олени Степанівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» Чернявську Олену Степанівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів по вкладу у ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно карткових рахунків в межах встановленої гарантованої суми відшкодування.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.