Постанова № 59315393, 11.07.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 липня 2016 року Справа № 814/1007/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_2, 55200; АДРЕСА_1, 55200 до відповідачаПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 провизнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, Первомайська ОДПІ), в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не проведення індексації грошових доходів ОСОБА_1 за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28265,74 грн.;

- визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 % за період з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року включно в сумі 2096,30 грн.;

- визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07.10.1993 року по 09.07.2014 року включно в сумі 8528,14 грн.

- зобов'язати Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28265,74 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за період з 07.10.1993 року по 15.04.2016 року відповідачем невірно нараховано ОСОБА_1 індексацію грошових доходів населення, надбавки за особливі умови праці та грошову винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 07.10.1993 року по 15.04.2016 року позивач працювала на різних посадах у Первомайській ОДПІ. Відповідно до Наказу № 75-о від 15.04.2016 року позивач звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно статті 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації , який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем , у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

З метою реалізації вказаного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.2003 року № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, «індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».

Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін , поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Позивач зверталась до бухгалтерії (адміністрації) відповідача з запитом щодо нарахування та виплати їй належних сум індексації доходів за період з 01.02.2008 року по 30.11.2015 року.

У відповідь на звернення позивача Первомайською ОДПІ надано довідку від 04.04.2016 року № 3814/с/14-08-05-00 (арк. спр. 23), в якій зазначено, що базовими місяцями, які бралися відповідачем для обчислення індексації, є лютий 2009 року, листопад 2009 року, січень 2010 року та вересень 2010 року.

Відповідно до положень пункту 5 Порядку (до змін з 21.06.2012 року), що у разі, якщо сума збільшення грошових доходів є меншою суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, подальша індексація провадиться на визначений згідно даному Порядку індекс.

Отже, зміна заробітної плати у лютому та листопаді 2009 року, січні та вересні 2010 року ніяк не може впливати на зміну базового періоду для обчислення індексації, так як в результаті такої зміни сума підвищення заробітної плати не перевищила суму нарахованої індексації. Таким чином, період підвищення не можна вважати базовим періодом, так як розмір індексації не зменшився.

Базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) (до змін з 21.06.2012 року). Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексу нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. При порівнянні суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначені базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.

Таким чином, згідно пункту 5 Порядку місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов:

- заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових;

- сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

Відповідно до наказу Первомайської ОДПІ від 03.03.2008 року № 15-ф «Про встановлення посадових окладів працівникам інспекції», працівникам податкової інспекції, в тому числі й позивачу було підвищено посадовий оклад у розмірі 1340,00 грн., в зв'язку з чим з 01.02.2008 року збільшилась надбавка за високі досягнення у праці та склала 880,88 грн. Таким чином, збільшення заробітної плати відбулося на суму 814,32 грн.

У лютому 2009 року відповідачем змінено базовий місяць для нарахування індексації. Згідно наказу начальника Первомайської ОДПІ від 04.02.2009 року за № 4-ф «Про виплату надбавки працівникам інспекції» з січня 2009 року зменшилась надбавка за високі досягнення у праці до 30%, але наказом Первомайської ОДПІ від 25.02.2009 року за № 6-ф «Про виплату надбавки працівникам інспекції» збільшилась надбавка до 45%, яка мала місце в таких розмірах до 01.01.2009 року. Наказами лютого місяця було зменшено надбавку на суму 293,63 грн. і в цьому ж місяці її збільшено на таку ж суму 293,63 грн. Тобто, збільшення заробітної плати за рахунок постійних складових не відбулося.

У разі, якщо надбавка була встановлена, а потім деякий час не виплачувалась і знову була встановлена працівнику у такому самому розмірі, то місяць повторного встановлення надбавки не є підставою вважати місяць базовим. Крім того, якщо надбавку керівником було встановлено на невизначений термін, то при зменшені її розміру або скасуванні згідно ст. 103 Кодексу законів про працю України держслужбовця зобов'язані попередити не пізніше як за 2 місяці до запровадження змін до діючих умов оплати праці.

Отже, відповідачем було штучно створено нібито підвищення розміру заробітної плати у вказаних періодах, що потягло за собою зміну базового періоду для нарахування індексації грошових доходів і, як наслідок, її заниження за період з лютого 2008 року по листопад 2015 року на загальну суму 28265,74 грн.

Враховуючи положення Порядку нарахування індексації, суд вважає, що базовим місяцем для проведення таких розрахунків має бути лютий 2008 року.

Що стосується зміни базового періоду для обчислення індексації, які були застосовані відповідачем при збільшенні заробітної плати (окладів) у вересні 2013 року, грудні 2013 року, квітні 2015 року, вересні 2015 року, то відповідачем знову безпідставно незаконно нараховано (не в повному обсязі) належної суми індексації, оскільки відповідачем не враховані внесені з 21.06.2012 року зміни до пункту 5 Порядку, де зазначено «Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, то здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Так, наприклад, у вересні 2013 року позивачу було підвищено посадовий оклад з 1147,00 грн. до 1151,00 грн., в зв'язку з чим збільшення відбулося на 7,25 грн. На той момент коефіцієнт (%) індексації складав 50,2%, мінімальна зарплата - 1147,00 грн., у вересні місяці відпрацьовано 11 робочих днів (план - 21 робочий день). Розрахунок індексації: 1147,00 х 50,2% = 575,79 грн. - 7,25 грн. = 568,54 грн. / 21р.д. х 11 р.д. = 297,81 грн.

Таким чином, нарахована індексація повинна складати 297,81 грн. Місяць підвищення окладу стає базовим.

Щодо надбавки за особливі умови праці, суд зазначає наступне.

За період служби з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року включно позивачу в повному обсязі не нараховувалася та не виплачувалася надбавка за особливі умови праці та компенсація за втрату частини грошових доходів за порушення термінів їх виплат.

Таким чином, на момент звільнення з позивачем з боку відповідача було проведено неповний розрахунок.

На письмове звернення позивача до бухгалтерії (адміністрації) щодо нарахування та виплати їй належних сум за вищевказаний період було надано довідку (арк. спр. 25), з якої вбачається, що надбавка за особливі умови праці виплачувалася мені не в повному обсязі, тобто в меншому розмірі, ніж 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця.

Відповідно до положень п. 4.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 року за № 1592 «Про умови оплати працівників органів державної податкової служби» (далі - Постанова № 1592) керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, які здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, постановлено виплачувати надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції у розмірі 50 % окладу грошового утримання.

Посади - головний (старший) держподатревізор-інспектор відділу документальних перевірок фізичних осіб та головний держподатревізор- інспектор відділу примусового стягнення податків, які позивач займала в період з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року відноситься до числа посад, наведених у пункті 4.2 Постанови № 1592, що підтверджується наявними у матеріалах справи посадовими інструкціями та наказами, згідно яких позивач була призначена на зазначені посади для виконання функцій здійснення контролю за справлянням податків та примусового їх стягнення (арк. спр. 27 - 38).

Отже, відповідач своєю бездіяльністю допустив порушення прав позивача.

Щодо грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, суд зазначає наступне.

За період служби в податкових органах з 07.10.1993 року по 09.07.2014 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась грошова винагорода.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 212 затверджено «Порядок видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків» (далі - Порядок № 212).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 212 грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади не менше ніж 10 років.

До стажу безперервної роботи (служби) на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади зараховуються всі періоди роботи (служби) у цих органах, у тому числі до 1 січня 1994 р., на посадах державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, що відносяться в установленому законодавством порядку до відповідних категорій посад державних службовців, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зазначених у частині другій статті 9 Закону України «Про державну службу».

Згідно записів у трудовій книжці позивача, її трудовий стаж, як держслужбовця, починається з 07.10.1993 року (арк. спр. 11 - 15).

Згідно пункту 2 Положення № 212 грошова винагорода видається один раз на п'ять років за умови зразкового виконання посадових обов'язків та відсутності порушень трудової дисципліни з урахуванням щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків. Винагорода видається, якщо за результатами проведення щорічної оцінки рівень виконання державним службовцем обов'язків та завдань оцінений як «добрий» і «високий». При цьому повинні враховуватися результати щорічних оцінок за п'ять років.

Грошова винагорода видається у таких розмірах: від 10 до 15 років роботи - одна середньомісячна заробітна плата; від 15 до 20 років - дві, від 20 до 25 років - три, від 25 до 30 років - чотири, від 30 років і більше - п'ять, у межах асигнувань на оплату праці, передбачених у державному бюджеті для відповідних органів державної влади (пункт 3 Порядку № 212).

Виплата такої грошової винагороди позивачу не проводилась.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна сума грошової винагороди, яку належить виплатити відповідачем, становить 8528,14 грн., в т.ч.: з 07.10.1993 року по 06.10.2003 року - 1073,84 грн.; з 07.10.2008р року по 06.10.2013 року - 7454,30 грн. (арк. спр. 22).

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечень на позов не надав. Одночасно з цим позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування його позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не проведення індексації грошових доходів ОСОБА_1 за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28265,74 грн.

3. Визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 % за період з 01.08.1997 року по 31.12.2000 року включно в сумі 2096,30 грн.

4. Визнати неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07.10.1993 року по 09.07.2014 року включно в сумі 8528,14 грн.

5. Зобов'язати Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28265,74 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.