Постанова № 59315211, 15.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року 810/1574/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2016 №Ф-12/0017441702 та визнати протиправним і скасувати рішення від 11.05.2016 №0001881702/144.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звіти з єдиного внеску подавав своєчасно, а страхові внески сплачував у повному обсязі. За таких обставин, на думку ОСОБА_1, висновки ДПІ щодо заниження сум єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті до бюджету, який вказаний у акті перевірки є помилковими, а тому, прийняті на підставі такого акту рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, його дії та рішення є правомірними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з мотивів, що викладені в письмовому запереченні проти позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є приватним нотаріусом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття нотаріальною діяльністю від 23.12.1998 №3242 та реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріально діяльності від 20.01.1999 №55 (том 1, а.с. 10, 11).

ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку в ДПІ з 20.01.1999 за №4858, що підтверджується довідкою від 08.04.2011 №221/7/29 (том 1, а.с. 15).

На підставі наказу від 04.03.2016 №260, направлень на перевірку від 23.03.2016 №280, №281, ДПІ у період з 23.03.2016 по -5.04.2016 проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1.", щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. У результаті вказаної перевірки відповідачем складено акт від 12.04.2016 №362/17-2/2567214580/12 (далі - акт перевірки). (том 1, а.с. 95, 97, 98, 16-28, 111-174).

Відповідно до висновків ДПІ, які вказані у акті перевірки, останнім встановлено:

порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, що підлягає сплаті за результатами перевірки, у загальному на 195337,65 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 60700,73 грн., за 2013 рік на суму 70049,54 грн., за 2014 рік на суму 64587,38 грн.;

порушення розділу ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011, наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 №228/25005, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

На підставі акта перевірки, 12.04.2016 ДПІ виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12/0017441702, якою визначено недоїмку щодо сплати єдиного внеску в розмірі 195337,65 грн. (том 1, а.с. 29, 176).

За порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що вказане у акті перевірки, 11.05.2016 відповідачем прийнято рішення №0001881702/144 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 19339,43 грн. (том 1, а.с. 180).

Також, за порушення п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що вказане у акті перевірки, 11.05.2016 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001891702/145, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, а саме, за штрафними (фінансовими) санкціями, на 510, 00 грн. (том 1, а.с. 182).

Не погоджуючись з вказаною вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон №3425-XII), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України (ст.32 Закону №3425-XII).

За приписами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 178.1 статті 178 ПК встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п.178.6 ст.178 ПК).

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (абз.2 п.178.6 ст.178 ПК).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статі 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч.3 ст.7 Закону №2464-VI).

При цьому, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2 ст.9 Закону №2464-VI).

Згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік (абз.5 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI).

Отже, з вказаних норм Закону №2464-VI випливає, що приватні нотаріуси зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, а звітним періодом для них є календарний рік.

На підставі статті 6 Закону №2464-VІ, Міністерством доходів та зборів України було видано наказ від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Порядок №454) (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3.4 Порядку №454, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Пунктом 4.12 розділу Порядку №454 визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.

Аналогічне положення міститься в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309, яка діяла до 08.01.2014.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

Як випливає з матеріалів справи, сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, за даними самозайнятої особи, визначена шляхом подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012, 2013, 2014 роки, відповідно до яких сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону №2464-VІ), а саме, за 2012 рік становить 384687,00 грн., за 2013 рік - 352756,00 грн., за 2014 рік - 220234,96 грн., що в повній мірі відповідає сумам, визначеним ДПІ під час перевірки. При цьому, обов'язок ділити суму доходу, отриману позивачем за рік в рівних частинах (визначення середньоарифметичної величини), для визначення доходу на яку нараховується єдиний внесок на останнього законодавством не покладено (том 1, а.с. 51-55, 56-59, 60-63, 80-84, 85-88, 89-92, 102-103, 93, 94).

При цьому, відповідач під час перевірки не встановив розбіжностей, чи порушень щодо правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу в деклараціях за 2012, 2013, 2014 роки (арк. 12 акта перевірки), і підтвердив суму доходу позивача, яка заявлена у податковій декларації за 2012 рік - 384687,00 грн., за 2013 рік - 352756,00 грн., за 2014 рік - 220234,96 грн., однак, самостійно розділив її рівними сумами на 12 місяців по кожному року, і з урахуванням цього нарахував ОСОБА_1 грошові зобов'язання та виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які оскаржуються.

Тобто, ДПІ на власний розсуд застосована максимальна база нарахування єдиного внеску, зокрема, було здійснено обрахунок добутку сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний місяць, помноженого на ставку єдиного внеску.

До аналогічного висновку про застосування норм матеріального права при розгляді подібних спірних правовідносин дійшов Вищий адміністративний суд України у справі №К/800/36987/15, ухвала від 13.08.2015, №К/800/30369/15, ухвала від 06.07.2015, та Верховний Суд України (відмовляючи у прийнятті до свого провадження заяви про перегляд рішень Вищого адміністративного суду України) ухвала від 22.10.2015 справа №825/12000/15 та 23.09.2015 справа №826/5290/15.

Беручи до уваги уваги зазначене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2016 №Ф-12/0017441702, якою визначено позивачу недоїмку щодо сплати єдиного внеску в розмірі 195337,65 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.05.2016 №0001881702/144, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 19339,43 грн., є похідним від вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2016 №Ф-12/0017441702, тому, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, з огляду на вказане, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

Згідно із положеннями частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2504,58 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав, тому, судові витрати щодо сплати судового збору в зазначеній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 12.04.2016 №Ф-12/0017441702 про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправним і скасувати рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 11.05.2016 №0001881702/144 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 2504,58 грн. (дві тисячі п'ятсот чотири грн. 58 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.