Рішення № 59314324, 27.07.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2016 р.Справа № 921/1479/14-г/7Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094.

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Л. Українки, 2, с.Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47845

(адреса для листування: вул. Чорновола, 4, а/с 43, м. Тернопіль, 46001.

За участю представників від:

Позивача: Юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №4421-К-О від 04.11.2015р.

Відповідача: ОСОБА_1 підприємець (свідоцтво серія В02 № 639892 від 22.05.2008р.)

Cуть справи.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28070 грн. 86 коп. з яких:

-18000 грн. заборгованість за кредитом,

-5963 грн. 89 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом,

- 2648 грн. 97 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

-1458 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 року позов залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 у справі №921/1479/14-г/7 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2016 року касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено; ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 р. у справі №921/1479/14-г/7 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 02.06.2016 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 921/1479/14-г/7 (обґрунтування призначення проведення повторного автоматичного розподілу: враховуючи, що суддя Стадник М.С., яка розглядала дану справу, з 01.06.2016 р. по 19.07.2016 р. перебуває у відпустці), за результатами якого справу № 921/1479/14-г/7 для розгляду передано судді Хомі С.О.

Суддею Хома С.О. справу №921/1479/14-г/7 прийнято до свого провадження (ухвала суду від 03.06.2016 року).

Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

27.07.2016 року від позивача надійшли Заперечення № без номера, без дати (вх. № 14122 від 27.07.2016 р.).

В судове засідання відповідач з'явився, проти позову заперечив.

27.07.2016 року від відповідача надійшли Заперечення № без номера від 27.07.2016 року.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

18.06.2013 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Як вбачається із даної Заяви, відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування.

Також відповідач підписав Заяву на відкриття рахунку, на підставі якої відповідачу було відкрито поточний рахунок №26000055105441.

Як зазначає позивач, відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26000055105441 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Як визначається в п. п. 3.18.1.1 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" кредитний ліміт на поточний рахунок (далі Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів "Клієнта" в межах кредитного ліміту (далі ліміт). Про розмір ліміту "Банк" повідомляє "Клієнта" на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку "Банку" і "Клієнта" (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). "Банк" здійснює обслуговування ліміту "Клієнта", що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку "Клієнта", при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

В п.п. 3.18.1.3 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" зазначається, зокрема, що кредит надається в обмін на зобов'язання "Клієнта" з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно п.п. 3.18.1.11 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку "Клієнта" при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо . Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

У відповідності до п.п. 3.18.1.12 п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена "Банком" у порядку, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

Як визначається в п. 3.18.1.13 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" при порушенні "Клієнтом" будь-якого з грошових зобов'язань "Клієнт" сплачує "ОСОБА_3 відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

У п.п. 3.18.2.2. п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" зазначається, зокрема, що "Клієнт" зобов'язується :

- використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг";

- сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3;

- здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.18.1.11;

- здійснювати погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом відповідно до п. 3.18.2.3.2, у разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого ОСОБА_4, протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту;

- повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.

Як визначається в п. 3.18.4.1 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку "Клієнта" при закритті банківського дня "Клієнт" сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

- 3.18.4.1.1. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- 3.18.4.1.2. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, "Клієнт" сплачує "Банку" за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.

- 3.18.4.1.3. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання "Клієнта" з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні "Клієнтом" будь-якого з грошового зобов'язання "Клієнт" сплачує "Банку" відсотки за користуванні кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення "Клієнтом" будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права "Банку" на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, "Клієнт" сплачує "Банку" пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У відповідності до п.п. 3.18.4.1.4 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Як визначається в п.п. 3.18.4.3 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.18.1.1, 3.18.2.1.4., 3.18.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п.3.18.2.3.4), Сплата відсотків може бути проведена "Клієнтом" також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно п.п. 3.18.4.4 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" "Клієнт" сплачує "Банку" винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6., 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. "Клієнт" доручає "Банку" здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

В п.п. 3.18.4.9 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

У відповідності до п.п. 3.18.6.1 п. 3.18.6. Обслуговування кредитного ОСОБА_4 на поточному рахунку "Клієнта" здійснюється з моменту подачі "Клієнтом" до "Банку" заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання "Клієнтом" розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

01.07.2014 р. "Умови та правила надання банківських послуг" були викладені в новій редакції.

Як визначається в п. п. 3.2.1.1.1 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_4 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). ОСОБА_3 здійснює обслуговування ОСОБА_4 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_4, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. п. 3.2.1.1.3 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умов та правил надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. ОСОБА_4 овердрафту встановлюється ОСОБА_3 на кожний операційний день. У випадку зниження ОСОБА_3 ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

У відповідності до п.п. 3.2.1.1.6 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" ліміт може бути змінений ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_3. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_4 проводиться ОСОБА_3 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

В п. п. 3.2.1.1.8 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" визначається, зокрема, що Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі далі «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_4 на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ОСОБА_4, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ОСОБА_4 може бути продовжено ОСОБА_3 на той самий строк. Термін також може бути змінений ОСОБА_3 згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, ОСОБА_4 на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому ОСОБА_4 направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Як визначається в п. 3.2.1.1.9 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" у разі невиконання та / або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_4 збільшує процентну ставку на 1% річних за кожен випадок невиконання та / або неналежного виконання. При цьому ОСОБА_4 направляє Клієнту повідомлення на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 і дати початку нарахування підвищених відсотків.

Згідно п.п. 3.2.1.1.11 п. 3.2.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів.

Якщо дебетове сальдо не було обнулине згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36 % річних.

У відповідності до п.п. 3.2.1.4.1 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

У п.п. 3.2.1.4.1.1 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" визначається, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - « період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення » ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п.п. 3.2.1.4.1.2 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує ОСОБА_3 за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У відповідності до п.п. 3.2.1.4.1.3 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує ОСОБА_3 відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_3 на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно п.п. 3.2.1.4.1.4 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У відповідності до п.п. 3.2.1.4.4 п. 3.2.1.4 "Умов і правил надання банківських послуг" Клієнт сплачує ОСОБА_3 винагороду за використання ОСОБА_4 відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_3 може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

У відповідності до Довідки №08.7.0.0.0/160708164421 від 08.07.2016 р. про розмір встановлених кредитних лімітів, наданих клієнту ОСОБА_1, підприємцю, позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт:

- 18.06.2013 р. - 4000,00 грн;

- 18.07.2013 р. - 8000,00 грн.;

- 12.08.2013 р. - 10000,00 грн.;

- 12.11.2013 р. - 14000,00 грн.;

- 14.11.2013 р. - 17000,00 грн.;

- 24.12.2013 р. - 180000,00 грн;

Також позивачем 21.07.2016 року надано Виписки із Приват24 по клієнту ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно яких позивач повідомляв відповідача про встановлення йому кредитних лімітів :

- Виписка від 18.06.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 4000 грн;

- Виписка від 18.07.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 8000 грн.;

- Виписка від 12.08.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 10000 грн.;

- Виписка від 12.11.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 14000 грн.;

- Виписка від 14.11.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 17000 грн.;

- Виписка від 24.12.2013 р. про встановлення кредитного ліміту в сумі 180000 грн. (належним чином засвідчені копії виписок із Приват24 знаходяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, порушив зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та станом на 25.11.2014 року заборгованість відповідача за кредитом становить 18000 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В Додаткових поясненнях № без номера від 28.01.2015 року позивач зазначив, зокрема, наступне:

-18.06.2013 року Фізичною особою ОСОБА_1 було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку;

-згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_3", що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 18.06.2013 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору;

-відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000055105441 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг";

-позивач на виконання вимог договору, Умов та правил надання банківських послуг встановивши відповідачу кредитний ліміт 18.06.2013 року на поточний рахунок в сумі 4000 грн., який був збільшений до суми 18000 грн., що підтверджується банківськими виписками, який в подальшому змінювався, що відповідає довідці щодо встановлення лімітів;

-зазначеним кредитним лімітом відповідач користувався, повністю погасив ліміт і знов користувався збільшеним лімітом, де вже належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище не погашав, у зв'язку з чим з 2 червня 2014 року кредит вважається простроченим в сумі 18000 грн;

-оскільки тіло кредиту вважається простроченим, а грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушеними, згідно п. 3.18.4.1.3 договору клієнт сплачує ОСОБА_3 проценти у розмірі 56% річних від залишку непогашеної заборгованості;

-щодо нарахування відсотків по кредиту: нарахування відсотків на заборгованість по ставці 25%:

-17967,48 х 24% / 360 днів х 3 днів прострочки = 35,94 грн. (27.02.14 р. по 01.03.14 р.);

-18000,00 х 24% / 360 днів х 2 днів прострочки = 23,95 грн. (02.03.14 по 03.03.14 р.);

- 18000,00 х 24% / 360 днів х 90 днів прострочки = 1080,00 грн. (04.03.14 по 01.06.14 р.);

- 18000,00 х 24% / 360 днів х 1 днів прострочки = 12,00 грн. ( за 2 червня 2014 р.).

Тобто заборгованість по відсоткам з розрахунку 24% річних становить:

35, 94 + 23,95+ 1080,00+12,00 = 1151 грн. 89 коп.

Нарахування відсотків на заборгованість по ставці 48% з 03 червня 2014 року по 01 липня 2014 року:

-18000,00 х 48% / 360 днів х 29 днів прострочки = 696,00 грн. ( з 03.06.14 по 01.07.14 р.).

Враховуючи, що з 1 липня відсотки були збільшені до 56% на прострочену заборгованість:

-18000,00 х 56% / 360 днів х 147 днів прострочки = 4116 грн. (02.07.14 по 25.11.14 р.).

Додаючи відсотки з розрахунку 24%, 48% і 56% маємо загальну суму :

1151,89 + 696,00 + 4116,00 = 5963 грн. 89 коп.

Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по процентам у розмірі 5963 грн. 89 коп.

-заборгованість по комісії у сумі 1458 грн. ( у відповідності до п. 18.4.4 поданих Умов, клієнт сплачує ОСОБА_3 винагороду за використання ОСОБА_4 відповідно до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 першого числа кожного місяця в розмірі 0.9% від суми максимального сальдо кредиту; в даному випадку сума становить 18000 х 0,9% =162,00 грн. за місяць; стягнення з березня по листопад 2014 року: 162.00 х 9 = 1458 грн.

20.07.2016 року від відповідача надійшли Заперечення № без номера від 19.07.2016 року (вх. № 13767 від 20.07.2016 року), в яких відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- проти заявлених ПАТ КБ "ПриватБанк" позовних вимог відповідач заперечує в повному обсязі, оскільки вважає їх незаконними не необґрунтованими;

- договір банківського обслуговування №б/н від 18.06.2013 р. між ним і ПАТ КБ "ПриватБанк" не був укладений; у своїй позовній заяві позивач чітко посилається на те, що відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3 банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку, але дане приєднання разом із заявою не є укладенням договору;

- посилається, зокрема, на ч. 1 ст. 181 ГК України, згідно якої господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі, що зумовлено низкою чинників і насамперед необхідністю ведення бухгалтерського обліку та звітності суб'єктами господарських правовідносин, захистом інтересів сторін договору;

- в заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг зазначається, що підписавши дану заяву відповідач виражає свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку;

- відповідно до Постанови № 5 від 30.03.2012 р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" від 07 лютого 2014 року № 7), а саме в пункті 14 зазначено, що " При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів";

- зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними";

-суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК) ";

- згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.06.2013 р., який не є фактично укладеним договором, а є лише приєднанням до "Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_3 банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку вказана заборгованість є необґрунтованою, оскільки в даному розрахунку заборгованості позивач свідомо або внаслідок помилки чи недбалості не вказав повністю або частково сум надходжень по договорах про поворотну фінансову допомогу, які укладались між відповідачем та іншими фізичними особами підприємцями, зокрема:

- договір про поворотну фінансову допомогу від 23 липня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (отримувач) та ФОП ОСОБА_5 (надавач) на суму 2500 грн;

- договір про поворотну фінансову допомогу від 23 липня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (отримувач) та ФОП ОСОБА_6 (надавач) на суму 6500 грн;

- договір про поворотну фінансову допомогу від 22 жовтня 2013 року між ФОП ОСОБА_6 (отримувач) та ФОП ОСОБА_1 (надавач) на суму 1000 грн;

- договір про поворотну фінансову допомогу від 26 грудня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (отримувач) та ФОП ОСОБА_6 (надавач) на суму 17000 грн;

- договір про поворотну фінансову допомогу від 27 січня 2014 року між ФОП ОСОБА_7 (отримувач) та ФОП ОСОБА_1 (надавач) на суму 18560 грн;

- договір про повернення поворотної фінансової допомоги від 27 січня 2014 року між ФОП ОСОБА_7 (надавач) та ФОП ОСОБА_1 (отримувач) на суму 18560 грн;

- проти позову заперечує повністю.

Суд критично оцінює заперечення відповідача з огляду на наступне.

Як визначається ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Підписавши дану анкету, відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із цією анкетою складають договір банківського обслуговування.

Підписавши дану Заяву, в порядку діючого законодавства відповідач дав згоду на ведення з позивачем документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних і інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку www.pb.ua, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.2 ст.633 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За таких умов за своєю правовою природою договір, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 15/5007/1293/12).

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26000055105441, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно з п. 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_4 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що посилання відповідача на Постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є недоцільним, оскільки така постанова не стосується розгляду господарських спорів, а господарські суди у розгляді справ керуються постановами Вищого господарського суду України та Верховного суду України.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про те, що заборгованість є необґрунтованою, оскільки в розрахунку заборгованості позивач свідомо або внаслідок помилки чи недбалості не вказав повністю або частково сум надходжень по договорах про поворотну фінансову допомогу, які укладались між відповідачем та іншими фізичними особами підприємцями.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, суми надходжень по договорах про поворотну фінансову допомогу, які укладались між відповідачем та іншими фізичними особами підприємцями відображені у Банківській виписці з 18.06.2013 р. по 08.01.2015 р. рахунок № 26075055121052 та, відповідно, враховані позивачем при здійсненні розрахунку сум заборгованості за кредитом (належним чином засвідчена копія Банківської виписки з 18.06.2013 р. по 08.01.2015 р. знаходиться в матеріалах справи).

27.07.2016 року від позивача надійшли Заперечення № без номера, без дати (вх. № 14122 від 27.07.2016 року), в яких зазначається, зокрема, що:

- позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що Договір банківського обслуговування № б/н від 18.06.2013 р. між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" не був укладений;

- при укладенні договору № б/н від 18.06.2013 р. між позивачем та відповідачем, відповідач надав згоду, що "Я згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою Клієнта, Умовами та Правилами банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден із Умовами та Правилами банківських послуг";

- між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено договір приєднання. У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору;

- на підставі умов Договору ФОП ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000055105441 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг";

- на підставі підписаних ФОП ОСОБА_1 умов договору повідомлення про умови обслуговування кредиту та суми ліміту встановлених банком доводились до його відома через засоби електронного зв'язку.

27.07.2016 року від відповідача надійшли Заперечення № без номера від 27.07.2016 року, в яких зазначено, зокрема, наступне:

- відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає їх необгрунтованими і недоцільними;

- перед укладенням кредитного договору з відповідачем ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно постанови Національного банку України від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту " зобов'язаний був відповідача поінформувати в письмовій формі про умови кредитування;

- не надавши відповідачу інформацію у письмовій формі про умови кредитування ПАТ КБ "ПриватБанк" порушив його права і вищеказану Постанову НБУ;

- просить суд відхилити як докази надані позивачем виписки про встановлені кредитні від 18.06.2013 р., 18.07.2013 р., 12.08.2013 р., 12.11.2013 р., 14.11.2013 р., 24.12.2013 р., 01.03.2014 р., тому що вони були видані іншій особі, яка в них вказана: ОСОБА_8.

Також в судовому засіданні 27.07.2016 року відповідач в усному порядку просив суд відхилити виписки надані банком, оскільки в них зазначені не рахунки відповідача, просив відхилити розрахунок поданий до позову, адже в ньому зазначені невідомі цифри.

В судовому засіданні 27.07.2016 року суд запитував представника позивача чи є серед клієнтів ПАТ КБ "ПриватБанк" інша особа на прізвище ОСОБА_8.

Представник позивача в усному порядку пояснив суду, що іншого клієнта з таким прізвищем, ім'ям та по-батькові у ПАТ КБ "ПриватБанк" немає.

Суд критично оцінює твердження відповідача, викладені в Запереченні № без номера від 27.07.2016 року, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, підписавши 18.06.2013 р. Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, тим самим погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, а, відтак, був ознайомлений з усіма умовами кредитування та вартістю кредитних послуг.

Твердження відповідача про те, що кредитні ліміти позивачем були надані не відповідачу, а іншій особі не заслуговують на увагу, адже, як вбачається із Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, в ній зазначено ідентифікаційний номер саме відповідача: НОМЕР_1, а також юридична адреса відповідача: вул. Л. Українки, 2, с.Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47845 .

Крім того, відповідач не заперечив, що власноручно підписав зазначену вище Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, а, відтак, банківські послуги у вигляді встановлення кредитних лімітів надавались позивачем саме відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про те, що у банківських виписках зазначено інші рахунки, які не належать відповідачу, однак це право банку відображати суми заборгованості по відсотках, комісіє, пені на відповідних банківських рахунках, а заборгованість по кредиту відображається на поточному рахунку відповідача.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про те, що в розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, не відображаються взагалі номера рахунків та не відображені суми встановлених кредитних лімітів. Разом з тим, в розрахунку заборгованості зазначаються саме суми боргу по кредиту, відсотках, комісії, пені на певні дати, а не суми кредитних лімітів (що і підтвердив в усному порядку також і представник позивача в судовому засіданні 27.07.2016 року); також обгрунтований розрахунок сум, що стягуються, повинна містити сама позовна заява в силу п.5 ч.2 ст.54 ГПК України; зазначення в обгрунтованому розрахунку сум, що стягуються, номерів рахунків, на яких обліковуються кредит, проценти, комісія, пеня не передбачено жодним нормативним та законодавчим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по кредиту в сумі 18000 грн. підтверджується банківською випискою з 27.01.2014 р. по 25.11.2014 р. по рахунку №26000055105441 відповідача ; банківською випискою з 18.06.2013 р. по 06.07.2016 р. рахунок № 20673055113617 (винесення 18000 грн. боргу по кредиту на прострочку), Розрахунком заборгованості по кредиту за договором №б/н від 18.06.2013 р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом ФОП ОСОБА_1 станом на 25.11.2014 р.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 5963 грн. 89 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 27.02.2014 року по 25.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Виписки із Приват24 від 05.06.2014 року позивач повідомляв відповідача про зміну з 01.07.2014 року відсоткових ставок за користування кредитним лімітом, зокрема:

-ставка при непогашенні боргу в пільговий період з 24% річних на 36% річних;

-ставка при прострочці більше 90 днів після пільгового періоду з 48% річних (нараховується з 91-го дня прострочки) на 56% річних (нараховується з 91-го дня прострочки).

На підтвердження заявленої суми позивач надав: банківську виписку з 18.06.2013 р. по 25.11.2014 р. по рахунку №20691055120002 відповідача, Письмові пояснення № без номера від 28.01.2015 року, Детальний розрахунок заборгованості станом на 25 листопада 2014 року.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору судом не здобуто доказів, які б свідчили про погашення відповідачем сум заборгованості по тілу кредиту, по процентах за користування кредитом, позовні вимоги про стягнення з відповідача:

- 18000 грн. - заборгованості по кредиту, 5963 грн. 89 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства і умовам договору.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1458 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом за період: березень 2014 р. - листопад 2014 р., на підтвердження якої надав: банківську виписку з 18.06.2013 р. по 25.11.2014 р. по рахунку №20695055119075 відповідача, Письмові пояснення № без номера від 28.01.2015 року, Детальний розрахунок заборгованості станом на 25 листопада 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата відповідачем заборгованості по комісії відсутня.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1458 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не суперечать нормам чинного законодавства .

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначається в п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 "Умов і правил надання банківських послуг" (набрали чинності з 01.07.2014 року) при порушенні "Клієнтом" будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 "Клієнт" сплачує "Банку" за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації "Банком" права на встановлення іншого строку повернення кредиту, "Клієнт" сплачує "Банку" пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Позивач просить стягнути з відповідача 2648 грн. 97 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У Додаткових поясненнях № без номера від 28.01.2015 р., позивач зазначає, зокрема, що:

-нарахування пені у відповідності до умов договору починалось з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню (90 днів), тобто з врахуванням погашення пені 7 лютого 2014 року (неоплачено залишилось 0,55 грн. пені, нарахованої на комісію), банк стягує саме по листопад 2014 року на прострочену заборгованість;

- у відповідності до п.3.2.1.5.4 Умов обслуговування кредитних лімітів - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-ох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано;

- нараховано пеню на комісію в сумі 136 грн. 97 коп. (з січня 2014 р. по 25.11.2014 р.);

- нараховано пеню на кредит в сумі 2076 грн. 92 коп. ( з 03.06.2014 р. по 25.11.2014 р.);

- нараховано пеню на відсотки в сумі 435 грн. 07 коп. (з 05.03.2014 р. по 25.11.2014 р.).

Судом здійснено перерахунок суми нарахованої пені.

Зокрема, судом здійснено перерахунок суми 2076 грн. 92 коп. пені на кредит, нарахованої з 03.06.2014 р. по 25.11.2014 р.

За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що пеня на кредит нарахована за зазначений період становить 2055 грн. 95 коп. (розрахунок пені проведений судом додано до матеріалів справи).

В частині позовних вимог про стягнення 20 грн. 97 коп. пені на кредит слід відмовити як безпідставно заявлені.

Також судом здійснено перерахунок суми 435 грн. 07 коп. пені на відсотки за користування кредитом нарахованої за період з 05.03.2014 р. по 25.11.2014 р.

За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що пеня на відсотки за користування кредитом за зазначений період становить 397 грн. 99 коп. (розрахунок пені проведений судом додано до матеріалів справи).

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 37 грн. 08 коп. пені на проценти за користування кредитом слід відмовити як безпідставно заявлені.

Також судом здійснено перерахунок суми 136 грн. 97 коп. пені на комісію за період з 09.01.2014 р. по 25.11.2014 р.

За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що пеня на комісію за зазначений період становить 136 грн. 10 коп. (розрахунок пені проведений судом додано до матеріалів справи).

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 0 грн. 87 коп. пені на комісію слід відмовити як безпідставно заявлені.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Л. Українки, 2, с.Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47845 (адреса для листування: вул. Чорновола, 4, а/с 43, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570:

- 18000 грн. заборгованість за кредитом;

- 5963 грн. 89 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 1458 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 2055 грн. 95 коп. пені на кредит;

- 397 грн. 99 коп. пені на відсотки;

- 136 грн. 10 коп. пені на комісію;

- 1823 грн. 16 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29 липня 2016 року

СуддяС.О. Хома