Рішення № 59314178, 12.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016Справа №910/8057/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"; До Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування"; Простягнення 11 494,55 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:не з'явився; Від відповідача: Губенко І.В., представник за довіреністю № 2-ЮР від 14.01.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" 11 494,55 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого як особи, яка керувала автомобілем Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8057/16 від 05.05.2016, яку призначено до розгляду на 02.06.2016.

25.05.2016 від Моторного (транспортного) бюро до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали від 05.05.2016 з витребуваними судом відомостями у справі.

Ухвалою від 02.06.2016 розгляд справи було відкладено на 16.06.2016 за клопотанням відповідача у зв'язку з неявкою в засідання його представника та неподанням документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

16.06.2016 після переходу до розгляду спору по суті, за наслідками заслуховування пояснень представника позивача та заперечень представника відповідача щодо заявлених позовних вимог, судом було оголошено перерву у засіданні до 23.06.2016.

Ухвалою від 23.06.2016 розгляд справи було відкладено на 12.07.2016 для витребування від позивача документів і доказів у справі, необхідних для встановлення істини у спорі. За клопотанням представника позивача судом продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

07.07.2016 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника з приєднаною до нього копією заяви про страхове відшкодування.

У судове засідання, призначене на 12.07.2016, позивач уповноваженого представника не направив, документи на виконання вимог ухвали від 23.06.2016 не подав.

Зважаючи на обмеженість процесуальних строків вирішення господарського спору та заявлене позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд вважає за належне провести розгляд справи 12.07.2016 з вирішенням спору по суті, адже пояснення представника позивача, його обґрунтування і мотиви позову судом вже заслуховувалися.

Згідно з позовною заявою та усними поясненнями представника позивача позовні вимоги мотивовані ним, що в силу закону до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" перейшли права вимоги до Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" у зв'язку з виплатою страхувальнику страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини страхувальника відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не зверталася до нього у претензійному порядку для отримання страхового відшкодування, а тому при зверненні позивача до суду з даним позовом був відсутній факт порушення його прав та законних інтересів.

Крім того, згідно з приєднаним до позовної заяви звітом суб'єкта оціночної діяльності, вартість матеріального збитку, завданого страхувальнику позивача за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини страхувальника відповідача, становить 4 227,23 грн. і саме ця сума є належною до відшкодування.

При цьому, представник відповідача просив відмовити позивачеві у позові повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, оглянувши оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта") в якості страховика та ОСОБА_3 в якості страхувальника 12.05.2015 року укладено договір добровільного страхування транспорту № 1064300, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки Volkswagen Tiguan з державним реєстраційним номером АА7159АА.

Відповідно до відомостей, наявних в Автоматизованій інформаційно-пошуковій системі дорожньо-транспортних пригод № 83712911 (довідка про дорожньо-транспортну пригоду 4-ї роти 1-го батальйону УПС МВС у м. Києві від 21.01.2016 № 41/11-20698) 18.12.2015 у міста Києві по вул. Микільсько-Слобідській, 1-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 що належить ОСОБА_2 під керуванням останнього та автомобіля Volkswagen Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 під її керуванням, внаслідок якої вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

За умовами договору, укладеного позивачем зі своїх страхувальником від 12.05.2015 № 1064300 франшиза у разі настання страхового випадку "пошкодження" становить 0,5 % і страхове відшкодування за ним виплачується без урахування зносу (п.п. 1.3.1, п. 1.4.2).

Відповідно до п. 13.6 названого договору у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу розмір збитку може визначатися страховиком на підставі умов, викладених у п.п. 13.6.1, 13.6.2, 13.6.3, 13.7 договору, а саме:

- п. 13.6.1 калькуляції вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та/або акту автотоварознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром, сертифікованим експертом або спеціалістом;

- п. 13.6.2 оригіналу акта виконаних робіт та документів, що підтверджують дійсні витрати. Зазначені документи приймаються страховиком за умови, що страхувальник або вигодонабувач попередньо узгодив зі страховиком вибір станції технічного обслуговування та вартість відновлювального ремонту. В іншому випадку документи із станції технічного обслуговування, які не були попередньо узгоджені зі страховиком, не можуть бути підставою для визначення розміру страхового відшкодування;

- п. 13.6.3 деталізованого документа узгодженої зі страховиком станції технічного обслуговування (наряд-замовлення, рахунок-фактура, кошторис, ремонтна калькуляція тощо), який до початку проведення ремонтно-відновлювальних робіт попередньо погоджується у письмовій формі зі страховиком. У такому разі на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача страхове відшкодування здійснюється нс рахунок станції технічного обслуговування, що видала відповідний документ;

- п. 13.7 у разі здійснення страхувальником (вигодонабувачем) відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу без попереднього погодження зі страховиком розмір збитку визначається виключно на підставі п.п. 13.6.1 цього договору.

Згідно з п. 13.17 договору від 12.05.2015 № 1064300 виплата страхового відшкодування здійснюється страхувальнику з сумою податку на додану вартість при наданні страхувальником оригіналів деталізованих актів виконаних робіт від платника податку на додану вартість та документів (чеків, квитанцій), що підтверджують фактичну оплату ним цього податку, сума якого розраховується виходячи з суми страхового відшкодування, визначеної страховиком. Якщо такі документи не будуть надані страхувальником, виплата страхового відшкодування здійснюється без врахування податку на додану вартість. Виплата страхового відшкодування здійснюється на рахунок станції технічного обслуговування з врахуванням податку на додану вартість, якщо ця станція технічного обслуговування є платником цього податку.

21.12.2015 страхувальник ОСОБА_3 подала позивачеві заяву про страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту від 12.05.2015 № 1064300, у якій просила провести виплату страхового відшкодування особисто їй готівкою через ПАТ "Укрсіббанк".

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.02.2016 № 755/1741/16-п.

24.12.2015 відбувся огляд пошкодженого автомобіля Volkswagen Tiguan, за результати чого складено протоколу огляду № 9129.

Також 24.12.2015 офіційним дилером автомобілів Volkswagen Tiguan - Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська" виставлено рахунок № С4268512 на ремонт пошкодженого автомобіля Volkswagen Tiguan на суму 13 558,70 грн. з податком на додану вартість.

25.12.2015 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-Асістанс" складено звіт про оцінку автомобіля Volkswagen Tiguan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно з яким матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді складає 4 227,23 грн.

Згідно з ремонтною калькуляцією від 25.12.2015 № А7195АА, складеної за допомогою системи Audatex та транспортного засобу від 24.12.2015 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу 4 227,23 грн.

02.02.2016 позивачем було складено страховий акт № СТО-15-9129/1 та розрахунок до нього, згідно з якими сума страхового відшкодування визначена в розмірі 2 163,08 грн.

Поряд з цим, 18.03.2016 позивачем складено страховий акт № СТО-15/9129/2 і розрахунок страхового відшкодування до нього, відповідно до яких страхове відшкодування визначено у сумі 9 331,47 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що виплата страхового відшкодування ОСОБА_3 мала місце 03.03.2016 в сумі 2 163,08 грн. та 18.03.2016 в сумі 9 331,47 грн.

29.04.2016 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11 494,55 грн.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки не отримував претензію про оплату страхового відшкодування за описаним вище страховим випадком, а також тому, що вважає правомірною та обґрунтованою суму боргу в розмірі 4 227,23 грн., яка підтверджена звітом суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страховоговипадку.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування: страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону,- МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо. У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До позовної заяви позивачем не було приєднано доказів його звернення до відповідача з регресною вимогою до моменту звернення до суду. Проте, зважаючи на встановлення Конституцією України невід'ємного права на судовий захист незалежно від вжиття заходів досудового врегулювання спору, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з даним позовом без направлення попередньо відповідачеві письмової претензії, а тому заперечення відповідача проти позову в цій частині судом відхиляються.

Із постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05.02.2016 № 755/1741/16-п вбачається, що транспортний засіб Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто, автомобіль водієм якого спричинено дорожньо-транспортну пригоду, яка потягнула за собою нанесення шкоди автомобілю Volkswagen Tiguan, знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується належними засобами доказування.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Публічним акціонерним товариством "ХДІ Страхування" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4964048.

Договором (полісом) № АЕ/4964048 передбачено, що франшиза при настанні страхового випадку становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач, при визначенні основної суми заборгованості, врахував розмір франшизи (0,00 грн.) за полісом № АЕ/4964048 та ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб і просив стягнути з відповідача 11 494,55 грн.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Volkswagen Tiguan з державним реєстраційним номером АА7159АА було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, тоді як станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Тобто, позовні вимоги у даному спорі є правомірно заявленими та відповідають законодавству, проте, суд не погоджується з ціною позову, визначеною позивачем та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі документально підтвердженого звітом суб'єкта оціночної діяльності розмірі, адже в ході розгляду спору позивач не довів суду правомірності своїх дій з визначення розміру страхового відшкодування на основі рахунку-фактури станції технічного обслуговування.

Так, відповідно до п. 13.6 договору від 12.05.2015 № 1064300 у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу розмір збитку може визначатися страховиком на підставі умов, викладених у п.п. 13.6.1, 13.6.2, 13.6.3, 13.7 договору, а саме:

- п. 13.6.1 калькуляції вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та/або акту автотоварознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром, сертифікованим експертом або спеціалістом;

- п. 13.6.2 оригіналу акта виконаних робіт та документів, що підтверджують дійсні витрати. Зазначені документи приймаються страховиком за умови, що страхувальник або вигодонабувач попередньо узгодив зі страховиком вибір станції технічного обслуговування та вартість відновлювального ремонту. В іншому випадку документи із станції технічного обслуговування, які не були попередньо узгоджені зі страховиком, не можуть бути підставою для визначення розміру страхового відшкодування;

- п. 13.6.3 деталізованого документа узгодженої зі страховиком станції технічного обслуговування (наряд-замовлення, рахунок-фактура, кошторис, ремонтна калькуляція тощо), який до початку проведення ремонтно-відновлювальних робіт попередньо погоджується у письмовій формі зі страховиком. У такому разі на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача страхове відшкодування здійснюється нс рахунок станції технічного обслуговування, що видала відповідний документ;

- п. 13.7 у разі здійснення страхувальником (вигодонабувачем) відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу без попереднього погодження зі страховиком розмір збитку визначається виключно на підставі п.п. 13.6.1 цього договору.

Згідно з п. 13.17 договору від 12.05.2015 № 1064300 виплата страхового відшкодування здійснюється страхувальнику з сумою податку на додану вартість при наданні страхувальником оригіналів деталізованих актів виконаних робіт від платника податку на додану вартість та документів (чеків, квитанцій), що підтверджують фактичну оплату ним цього податку, сума якого розраховується виходячи з суми страхового відшкодування, визначеної страховиком. Якщо такі документи не будуть надані страхувальником, виплата страхового відшкодування здійснюється без врахування податку на додану вартість. Виплата страхового відшкодування здійснюється на рахунок станції технічного обслуговування з врахуванням податку на додану вартість, якщо ця станція технічного обслуговування є платником цього податку.

Виходячи з наданих позивачем документів, виплата страхового відшкодування ОСОБА_3 відбулася готівкою для самостійної оплати нею ремонтно-відновлювальних робіт у сумі, визначеній у рахунку-фактурі станції технічного обслуговування з урахуванням податку на додану вартість, що повністю не відповідає укладеному сторонами договору, адже відповідно до договору виплата мала відбутися на описаних вище умовах, наявність яких у межах спірних правовідносин позивача та ОСОБА_3 не підтверджується (або в сумі, визначеній сертифікованим експертом/спеціалістом, або за розрахунковим документом стації технічного обслуговування та на її рахунок).

Крім того, суд вважає безпідставним збільшення позивачем суми страхового відшкодування, призначеного для ОСОБА_3, оскільки роботи і запасні частини, зазначені в рахунку-фактурі Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська" від 24.12.2012 № С4268512 не відповідають роботам і запасним частинам, визначеним у протоколі огляду транспортного засобу від 24.12.2015 № 9129.

Так, згідно з протоколом огляду внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді фарбуванню підлягав передній правий бампер, заглушка переднього бамперу, поліруванню підлягав блок фара передня права, що мала незначний зніс та хромована частина декоративної решітки радіатора праворуч, яка містила незначні подряпини, заміні підлягав спойлер переднього бампера нижній (нефарбований структурований пластик), що мав зніс.

Поряд з цим, рахунок-фактур від 24.12.2012 № С4268512 Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська" було складено з урахуванням повної заміни переднього бамперу, тоді як за даними протоколу огляду автомобіля його заміна не вимагалася, а на наявність прихованих дефектів матеріали справи не вказують.

Ухвалою від 23.06.2016 судом було витребувано від позивача документи і докази у справі, проте позивач не подав актів виконаних робіт, письмового обґрунтування правових підстав для виплати страхового відшкодування без дотримання умов договору тощо.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом частково на суму 4 227,23 грн., що підтверджується матеріалами справи та узгоджується з умовами договору позивача та його страхувальника.

В порядку приписів до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" (03150, м. Київ, Васильківська, 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, ідентифікаційний код 00034186) 4 227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 23 коп. страхового відшкодування та 506 (п'ятсот шість) грн. 77 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 22.07.2016 р.