Рішення № 59314119, 20.07.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/21/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 Справа № 908/747/16

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі головуючого судді - Сушко Л.М., суддів Кутіщевої-Арнет Н.С., Смірнова О.Г., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства «СТАРТ 19» (адреса 71503 м. Енергодар Запорізької області, вул. Центральна, буд. 16)

до відповідача ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (адреса 71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 11)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Енергодарська міська рада Запорізької області (адреса - 71503 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, б. 11)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради Запорізької області (адреса - 71503 м. Енергодар Запорізької області, вул. Радянська, б. 4-а)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області (адреса - 71503 м. Енергодар Запорізької області, вул. Набережна, б. 24)

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2, директор, НОМЕР_1 від 24.06.2002р.;

ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 18.01.2016р.;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи-1: не зявився;

від третьої особи-2: не зявився;

від третьої особи-3: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

23 березня 2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - Приватне підприємство «СТАРТ 19» (далі за текстом ПП «СТАРТ 19») з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (далі за текстом Виконком) про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. порушено провадження у справі № 908/747/16, справі присвоєно номер провадження 14/21/16, судове засідання призначено на 07.04.2016р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р., на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: третю особу-1 Енергодарську міську раду Запорізької області; третю особу-2 - Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради Запорізької області (далі за текстом КП «Енергодарське БТІ»); третю особу-3 - Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області; на підставі ст. 69 ГПК України розгляд справи продовжено до 06.06.2016р. та відкладено на 23.05.2016р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. та 01.06.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.06.2016р. та на 06.06.2016р., відповідно

На підставі заяви судді Сушко Л.М. від 03.06.2016р., у звязку з перебуванням судді Сушко Л.М. 06.06.2016р. у відпустці та закінченням строку розгляду справи, а також зі складністю спору по справі та необхідністю витребування додаткових доказів, а також для повного та всебічного вирішення спору по суті протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.06.2016р. справу № 908/747/16 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Сушко Л.М., судді: Дроздова С.С., Серкіз В.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2016р. справу прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Сушко Л.М., судді: Дроздова С.С., Серкіз В.Г.; судове засідання призначено на 30.06.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2016р. розгляд справи відкладено на 20.07.2016р.

Враховуючи перебування суддів Дроздової С.С. та Серкіза В.Г. у відпустці, розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. № П-406/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №9058/747/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів справу №908/747/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сушко Л.М., судді - Кутіщева-Арнет Н.С., Смірнов О.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2016р. справу прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Сушко Л.М., судді - Кутіщева-Арнет Н.С., Смірнов О.Г.; розгляд справи призначено на 20.07.2016р.

В судове засідання представники відповідача та третіх осіб не зявилися, надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

В судовому засіданні 20.07.2016р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ПП «Старт 19» належить нежитлове приміщення №36а в б. №22 по вул. Козацька в м. Енергодар Запорізької області, загальною площею - 37,9 кв.м., яке складається із кімнати, коридору та санвузла, що підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2014р.

Право власності на дану нерухомість ПП «СТАРТ 19» набуло на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, укладеного 30.05.1995р. між Виробничим об'єднанням «Запорізька АЕС» і Приватного Малого Підприємства «Старт» (після реєстрації нового статуту назву підприємству змінено на ПП «Старт 19»).

02.06.1995р. право власності на нежитлове приміщення було зареєстровано Енергодарським бюро технічної інвентаризації Приватного підприємства «Алекс», яке на той час в м. Енергодарі здійснювало реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер №132.

За заявою ПМП «Старт», рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради №400 від 18.12.2008р. вищезазначеному нежитловому приміщенню присвоєно номер №36а.

В подальшому, рішенням виконкому Енергодарської міської ради № 276 від 15.10.2009р., на підставі письмової заяви управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області приміщенню, власником якого було ПМП «Старт», було присвоєно ще одну поштову адресу: м. Енергодар вул. Козацька, 22, приміщення №72, а рішення виконкому Енергодарської міської ради №400 від 18.12.2008 року визнано таким, що втратило чинність.

При цьому виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької ради керувався актом прийомки-передачі житлового фонду у комунальну власність, що складений в 2002 році комісією з представників виконкому та ДП НАЕК "Енергоатом", ВП "Запорізька АЕС".

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі № 316/1671/14-а, пр. №2-а/316/1/15, адміністративний позов ПП «Старт 19» задоволено, визнано протиправним і скасовано п.2 рішення виконкому Енергодарської міської ради №276 від 15.10.2009р., «Про присвоєння поштової адреси», яким поштова адреса належному ПП «Старт 19» нежитловому приміщенню була скасована.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015р. постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі № 316 1671/14-а залишено без змін.

Отримавши наведені судові рішення, які на даний час набрали законної сили, позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування рішення виконавчого комітету № 42 від 21.02.2008р. «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17» в частині, що стосується видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за територіальною громадою на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11.2009р., де власником нежитлового приміщення №72 в буд. №22.по вул. Козацька в м. Енергодар Запорізької області зазначена територіальна громада м. Енергодар, в особі Енергодарської міської ради, оскільки дане приміщення належить ПП «СТАРТ 19» та має свою поштову адресу, що вже встановлено постановою суду від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а.

Відповідач направив позивачеві лист № 01-01-32/4806 від 18.12.2015р., де було зазначено, що питання скасування рішення виконавчого комітету № 42 від 21.02.2008 р. не відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, оскільки вказане рішення є нормою індивідуальної дії, яке вичерпує свою дію після реалізації, тобто після державної реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення.

Крім цього, листом № 01-01-32/4806 від 18.12.2015року відповідач підтвердив відновлення попередньої редакції розділу ІІ рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №400 від 18.12.2008р., що стосується поштової адреси знаходження нежитлового приміщення по вул. Козацькій 6.22. приміщення №36а, м. Енергодар за «ПП Старт. 19».

Виходячи із змісту технічної документації на спірне приміщення, що є власністю ПП «Старт 19», та технічної документації наданої відповідачем в судове засідання по справі №316/1671/14-а, різниці не має, вони є тотожними.

Наведені обставини встановлені постановою Енергодарського міського суду Запорізької області по справі № 316/1671/14-а.

20.11.2009р. відповідачем оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно і цією ж датою проведено реєстрацію права власності в БТІ.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач, як орган місцевого самоврядування, повинен був повідомити керівництво підприємства про прийняття будь-яких рішень щодо його майна, оскільки технічна документація ПМП «Старт» на дане приміщення знаходилась в архітектурному відділі виконкому та відбулась реєстрація права власності в БТІ «Алекс».

В результаті незаконних дій відповідача, спірне приміщення також має дублюючу поштову адресу: Енергодар, вул.. Козацька 6.22. приміщення №72, яка була присвоєна відповідачем з урахуванням технічної документації ПМП «Старт» .

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області по справі №316/1671/14-а встановлено, що відповідач, приймаючи рішення про скасування поштової адреси, фактично позбавив ПП «Старт - 19» цієї власності оскільки, прийняв інше рішення про набуття права власності на спірне приміщення за територіальною громадою міста Енергодара в особі міської ради, про що свідчать надані відповідачем в матеріали справи письмові документи.

Вважає, що спірне рішення № 42 від 21.02.2008р. в цій частині, прийняте відповідачем із грубим порушенням норм права, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області від 21.02.2008р. № 42 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17» в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення №72, за адресою: м. Енергодар, Запорізької області, вул. Козацька, 22 за територіальною громадою м. Енергодар в особі Енергодарської міської ради. А також просить покласти на Відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві який подано до суду 23.05.2016р. та який було доповнено додатковими поясненнями в процесі розгляду справи. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на виконання доручення першого заступника голови обласної ради від 19.02.2007 з метою ефективного використання об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Енергодара було прийнято рішення Енергодарської міської ради від 30.05.2007 №8 "Про затвердження переліку майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальній громади м. Енергодара" та перебували на балансі комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" за п/п 440 "Малі архітектурні форми житлового будинку 154-1 вул. Козацька, 22.

Рішенням Енергодарської міської ради від 30.05.2007 №17 "Про затвердження реєстру нежитлових приміщень комунальної власності Енергодарської міської ради, які можуть бути передані в оренду", відповідно до реєстру за п/п 36 увійшло нежитлове вбудоване приміщення по вул. Козацькій, 22. 2 під'їзд. 1 поверх, кімната б/н.

Тому з метою збереження майна територіальної громади міста Енергодара та його ефективного використання, на підставі Закону України від 01.07.2004 №1652-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" було прийнято рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 21.02.2008 №42 "Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17", пунктом 2 цього рішення комунальному підприємству "Енергодарське бюро технічної інвентаризації" видати свідоцтва про право власності на зазначені в п.1 цього рішення об'єкти нерухомого майна та провести державну реєстрацію права власності.

Таким чином 25.05.2004р. комунальним підприємством "Енергодарське бюро технічної інвентаризації" було розроблено технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою вул. Козацька 6.22 к. 72 загальною площею 37,9 кв.м., в м. Енергодарі Запорізької області.

На підставі чого було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виконавчого комітету Енергодарської міської ради на нежиле приміщення за адресою м. Енергодар, вул. Козацька, 6.22 прим. 72 від 20.11.2009р.

Однак відповідно до договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 30.05.1995р. укладеного між ВО "Запорізька АЕС" та приватним малим підприємством "СТАРТ 19" загальною площею 16,1 кв.м., було неймовірним чином тільки 23.05.2014 державним реєстратором Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області зареєстроване право власності за ПП "СТАРТ 19" нежитлове приміщення загальною площею 37,9 кв.м.

Тому виникає питання чому на протязі трьох років ПП "СТАРТ 19" не зверталось до Енергодарської міської ради, до правоохоронних органів та суду за захистом свого права власності, якщо воно було порушене.

Відповідно до інформації управління комунальної власності Енергодарської міської ради від 20.04.2016 нежитлове приміщення 72, що розташоване по вул. Козацькій, 22 в м.Енергодар Запорізька область знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_4, відповідно до договору оренди від 21.12.2009 №78-08 (укладений між управлінням комунальної власності Енергодарскьої міської ради та ФОП ОСОБА_4, зі змінами та доповненнями від 06.02.2015) та є діючий.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що позов ПП "Старт 19" до виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області про скасування рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради, є безпідставним та необгрунтованим та таким що суперечить вимогам чинного законодавства.

Фактично, метою винесення виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення від 21.02.2008 №42 "Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17", є перш за все належний облік та утримання об'єктів комунальної власності та поповнення міського бюджету коштами від здачі приміщень комунальної власності в оренду, для вирішення насущних соціальних питань.

Виходячи з наведеного, рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 21.02.2008 №42 "Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17". відповідають вимогам чинного законодавства, винесені на законних підставах та є таким що реалізоване в повному обсязі.

За викладених обставин Відповідач просить в задоволенні позову ПП «СТАРТ 19» відмовити.

27.05.2016р. від Відповідача надійшло уточнене клопотання, відповідно до якого Відповідач просить припинити провадження у справі у звязку з пропущенням Позивачем строку позовної давності. Також зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Третя особа-1 - Енергодарська міська рада Запорізької області проти позову заперечила з тих же підстав, що і Відповідач, про що зазначено в письмових поясненнях на позовну заяву, які надійшли до суду 23.05.2016р. та були доповнені в процесі розгляду справи.

Третя особа 2 - Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради Запорізької області також заперечили проти позову з підстав, викладених у поясненнях які надійшли до суду 01.06.2016р. Вважає, що позовна заява Позивача є необґрунтованою та безпідставною, виходячи з наступного.

Так, в КП «Енергодарське БТІ» обліковується інвентаризаційна справа на обєкт нерухомості за адресою: м. Енергодар, вул. Козацька, 22 прим. 72. Інвентаризаційна справа на обєкт нерухомості за адресою: м. Енергодар, вул. Козацька, 22 прим. 36 не облікується.

КП «Енергодарське БТІ» створено відповідно до рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №182 від 19.09.1996р. До передачі архівно-технічної документації по м. Енергодару (до 1996 року) м. Енергодар обслуговувало Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації.

Стосовно технічного паспорту поданого позивачем зазначили, що він є недостовірним оскільки виготовлений КП «Енергодарське БТІ» ЕМР 25.05.2004р., але зміни до цього технічного паспорту внесені не їх працівником, а невідомим субєктом техніком.

Третя особа-3 - Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області проти позову з підстав, викладених у поясненнях які надійшли до суду 23.05.2016р. та який було доповнено в процесі розгляду справи. Вважає, що позовна заява Позивача є необґрунтованою та безпідставною, виходячи з наступного.

З аналізу рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 випливає, що рішення виконавчого комітету від 21.02.2008 №42 є ненормативним актом, оскільки Третьою особою 2, вже проведено реєстрацію об'єктів, визначених рішеннями Енергодарської міської ради від 30.05.2007 №8 та №17, та видані свідоцтва про право комунальної власності, а тому оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання.

В п. 1 договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.05.1995 вказується таке: «Продавець продає, а Покупець придбає право власності на нежитлове приміщення в будинку по вул.Козацька 22 м.Енергодара, загальною площею 16,1 кв.м., яка складається із кімнати, коридору та санвузла». Факт, купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 16,1 кв.м., підтверджується реєстраційним надписом №132 Енергодарського бюро технічної інвентаризації Приватного підприємства «Алекс» та технічним паспортом на зазначене приміщення (додаток 14). Також підтвердженням цього виступає і рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 18.12.2008 №400.

Таким чином, з невідомих обставин нежитлове приміщення загальною площею 16,1 кв.м. перетворилось у площу 37,9 кв.м., при цьому Позивач замість свого технічного паспорту на нежитлове приміщення №132 прикладає до позову технічний паспорт нежитлового приміщення №72 за номером №172-3 та намагається через суд привласнити нежитлове приміщення, що належить до комунальної форми власності територіальної громади м.Енергодар.

Крім того, Рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 21.02.2008 №42 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17» не може бути скасовано, у зв'язку зі спливом позовної давності.

Враховуючи те, що приміщення №72 по вул. Козацька, 22, яке Позивач вважає своєю власністю, вже більше 6 років знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_4 за договором оренди від 21.12.2009 №78-08, тому 1111 «Старт 19» не могло не знати про порушені їхні права і повинно було вчасно (в межах позовної давності) оскаржувати рішення виконавчого комітету про оформлення права власності та управління комунальної власності про надання в оренду спірного приміщення.

Також, станом на 30.05.1995р. Законом не передбачено такого способу приватизації як купівля-продаж державного майна, а тому договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 30.05.1995р. є нікчемним, з чого слідує незаконне набуття Позивачем права приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 16,1 кв.м. по вул.Козацька, 22.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне.

30.05.1995р. між Виробничим обєднанням «Запорізька АЕС» - Продавець та Приватним малим підприємством «Старт» (в подальшому назву змінено на Приватне підприємство «СТАРТ 19») Покупець укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого Покупець придбав право власності на нежитлове приміщення в будинку по вул. Козацька, 22 м. Енергодара, загальною площею 16,1 кв.м., що складається з кімнати, коридору та санвузла.

Договір купівлі-продажу від 30.05.1995р., зареєстрований відповідно до порядку чинного на той час, ПП «Апекс» Енергодарське бюро технічної інвентаризації, яке здійснювало реєстрацію права власності на нерухоме майно в м. Енергодар Запорізької області в 1995 році, за реєстраційним номером 132 від 02.06.1995р.

Законодавство, чинне на час укладання Договору купівлі-продажу від 30.05.1995р., не містило правових норм щодо обовязковості нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між юридичними особами.

В подальшому, на виконання умов Договору купівлі-продажу від 30.05.1995р., покупцем було сплачено продавцеві грошові кошти в сумі то пятнадцять млн. карбованців, що підтверджено відповідною платіжною квитанцією.

Таким чином, ПП «Старт 19» набуло право власності на нежитлове приміщення в будинку по вул. Козацька, 22 м. Енергодара, загальною площею 16,1 кв.м., на законних підставах.

Відповідно до рішення ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради №400 від 18.12.2008р. «Про присвоєння поштової адреси», нежитловому приміщенню загальною площею 16,1 кв.м., розташованому на першому поверсі у другому підїзді будинку №22 по вул. Козацькій, поштову адресу: м. Енергодар, вул. Козацька, б. 22, приміщення №36а.

Рішенням ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради №42 від 21.02.2008р. «Про оформлення права комунальної власності на обєкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007р. №8 та №17» оформлено право комунальної власності територіальної громади м. Енергодара в особі Енергодарської міської ради на обєкти нерухомого майна, переліки яких затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007р. №8 «Про затвердження переліку майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Енергодара» та від 30.05.2007р. №17 «Про затвердження реєстру нежитлових приміщень комунальної власності Енергодарської міської ради, які можуть бути передані в оренду».

Рішенням ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради №276 від 15.10.2009р. нежитловому вбудованому приміщенню в квартирному багатоповерховому житловому будинку №22 по вул. Козацькій, загальною площею 36,8 кв.м. присвоєно поштову адресу: м. Енергодар, вул. Козацька, б. 22, приміщення №72. Також в рішенні зазначено, що розділ ІІ рішенням виконавчого комітету від 18.12.2008р. №400 «Про присвоєння поштової адреси» вважати таким, що втратив чинність.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2009р., власником нежилого приміщення, що розташовано за адресою: м. Енергодар, Запорізька область, вул. Козацька, буд. 22, приміщ. 72 є територіальна громада м. Енергодара в особі Енергодарської міської ради. Форма власності комунальна.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а (провадження №2-а/316/1/15) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ДП «НАЕК «Енергоатом» в ос. ВП ЗАЕС, про визнання протиправним та скасування п. 2 рішення виконкому №276 від 15.10.2009р. «Про присвоєння поштової адреси» позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано п. 2 рішення ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради №276 від 15.10.2009р. «Про присвоєння поштової адреси».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015р. постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а залишено без змін.

Разом з тим, постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а встановлено наступне: «…В подальшому, рішенням виконкому Енергодарської міської ради Запорізької області № 276 від 15.10.2009р. приміщенню, право на яке раніше набуте ПМП «Старт» (в подальшому змінено на ПП «СТАРТ 19»), фактично присвоєно нову поштову адресу: Енергодар, вул. Козацька, б. 22 приміщення №72, а рішення №400, яким раніше приміщенню позивача визначено поштову адресу - скасовано.

Зі змісту оскаржуваного рішення виконкому вбачається, що воно прийнято на підставі письмової заяви управління комунальної власності Енергодарської міської ради.

Жодного доказу, яке б обґрунтовувало правомірність прийнятого оскаржуваного рішення, відповідачем суду надано не було…».

Тобто постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а, яке набрало законної сили, встановлено, що приміщення №36а та приміщення №72 по вул. Козацькій, 22 в м. Енергодарі це фактично одне й те саме приміщення, право власності на яке набуто ПП «СТАРТ 19» на законний підставах - Договір купівлі-продажу від 30.05.1995р., який не оскаржено та не скасовано, тобто є дійсний.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності з ч. 1 ст. 10 Закону України від 21.05.1997р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Крім того, ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією, і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За приписами ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п.1, 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів; пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Рішення ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради №42 від 21.02.2008р. «Про оформлення права комунальної власності на обєкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007р. №8 та №17» є ненормативними актами індивідуальної дії, які вичерпують свою дію після реалізації, в даному випадку оформлення права власності, а тому вже вичерпало свою дію. Тобто, питання щодо правомірності набуття права власності на спірне нерухоме майно, враховуючи субєкта звернення, слід вирішувати в порядку господарського судочинства.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішення ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради Запорізької області від 21.02.2008р. № 42 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17» в частині оформлення права власності за територіальною громадою м. Енергодар в особі Енергодарської міської ради на нежитлове приміщення №72, за адресою: м. Енергодар, Запорізької області, вул. Козацька, 22. є юридичною формою рішення зазначеного органу, а отже є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального) характеру, державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Зазначена вище норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у ст. 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічна правова позиція підтримана в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», п. 2 яких передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського . яу згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2. ст. 20 Господарського кодексу. України зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом:

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до с. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як вже зазначалося, постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р. по справі №316/1671/14-а, яке набрало законної сили, встановлено, що приміщення №36а та №72 по вул. Козацькій, 22 в м. Енергодарі це фактично одне приміщення, право власності на яке Позивачем набуто на законних підставах в 1995 році.

Також, господарським судом при розгляді справи №908/747/16 досліджено інвентаризаційну справу №172-3 на нежиле приміщення №72 в будинку №22 по вул. Козацькій в м. Енергодарі Запорізької області, копії якої надано КП «Енергодарське бюро технічної інвентаризації», та встановлено, що приміщення №36а та №72 по вул. Козацькій, 22 в м. Енергодарі це фактично одне приміщення.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що ПП «СТАРТ 19» на законних підставах на праві власності належить лише приміщення, розташоване в будинку №22 по вул. Козацькій в м. Енергодарі, загальною площею 16,1 кв.м. Належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України, доказів щодо наявності права власності ПП «СТАРТ 19» на приміщення, розташоване в будинку №22 по вул. Козацькій в м. Енергодарі, загальною площею 37,9 кв.м. суду не надано. Таким чином, господарським судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради №42 від 21.02.2008р. порушено право власності Позивача саме на приміщення, розташоване в будинку №22 по вул. Козацькій в м. Енергодарі, загальною площею 16,1 кв.м.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що прийнятим рішенням № 42 від 21.02.2008р. порушено права та законні інтереси ПП «Старт 19», оскільки право власності на спірне нежитлове приміщення, розташоване в м. Енергодарі по вул. Козацькій, 22, загальною площею 16,1 кв.м. належить саме ПП «СТАРТ 19».

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. При цьому суд зауважує, що Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що спірне нежитлове приміщення вибуло із власності ПП «СТАРТ 19».

Щодо клопотання Відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями статті 268 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у 4 частини першої статті 268 цього Кодексу зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України

"Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. ОСОБА_5 набрав чинності 15 січня 2012 року.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, що виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки-зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Отже, на такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, й на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав -учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до пояснень Позивача, про існування рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №42 від 21.02.2008р. Позивачу стало відомо з тексту постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.01.2015р.

При цьому, Позивач зазначив що ніяким чином не міг довідатися про порушення свого права раніше, оскільки на засіданні виконавчого комітету Енергодарської міської ради 21.02.2008р. під час прийняття рішення №42 присутнім не був, а саме рішення №42 оприлюднено не було.

Разом з тим, Відповідач також підтвердив той факт, що на засіданні виконавчого комітету Енергодарської міської ради 21.02.2008р. під час прийняття рішення №42 Позивач присутнім не був, а рішення №42 оприлюднено не було, оскільки не підлягало обовязковому оприлюдненню.

Таким чином, доказів того, Позивач був обізнаним з наявністю рішення виконавчим комітетом Енергодарської міської ради №42 від 21.02.2008р. Сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.

Відтак, суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності щодо оскарження рішення №42 від 21.02.2008р. Позивачем починається саме з 23.01.2015р. з моменту винесення постанови Енергодарським міським судом Запорізької області у справі №316/1671/14-а, а тому Позивачем встановлений трирічний строк позовної давності не пропущено.

За викладених обставин клопотання виконавчого комітету Енергодарської міської ради про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищезазначених обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «СТАРТ 19» до ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: 1 Енергодарська міська рада; 2 - Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради; 3 - Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, про визнання недійсним рішення підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «СТАРТ 19» до ОСОБА_1 комітету Енергодарської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Енергодарська міська рада Запорізької області, Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради Запорізької області, Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання недійсним та скасування рішення задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області від 21.02.2008р. № 42 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені рішеннями міської ради від 30.05.2007 №8 та №17» в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення №72, за адресою: м. Енергодар, Запорізької області, вул. Козацька, 22 за територіальною громадою м. Енергодар в особі Енергодарської міської ради.

Стягнути з Енергодарської міської ради Запорізької області (71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, б. 11, код ЄДРПОУ 20514818) на користь Приватного підприємства «СТАРТ 19» (71503 м. Енергодар Запорізької області, вул. Центральна, б. 16, код ЄДРПОУ 19277261) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2016р.

Головуючий суддя Л.М. Сушко

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.