Рішення № 59314091, 28.07.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.2016р. Справа № 907/417/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатгаз Збут, м. Ужгород

до Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області, м. Хуст

про стягнення загальної суми 17 763,55грн. ( в тому числі сума 11 909,86грн. - борг за природний газ, сума 1 181,46грн. - інфляційні нарахування, сума 312,99грн. - три проценти річних та сума 4 359,24грн. - пеня).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт управління правового супроводження проектів в Закарпатській області Товариства з обмеженою відповідальністю „ Регіональна газова компанія за дов. від 03.02.2016р.

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатгаз Збут, м. Ужгород (далі позивач) звернулося з позовом до Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області, м. Хуст (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 17 763,55грн. ( в тому числі сума 11 909,86грн. - борг за природний газ, сума 1 181,46грн. - інфляційні нарахування, сума 312,99грн. - три проценти річних та сума 4 359,24грн. - пеня).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.4-6). Зокрема посилається на невиконання відповідачем умов Договору №114108ІОАХЕРО16 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 05.02.2016р. щодо оплати в повному обсязі вартості спожитого природного газу на суму 11 909,86грн. Оскільки вказана сума є непогашеною відповідачем, позивачем додатково нараховано відповідачеві, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, також суму 1 181,46грн. інфляційних нарахувань та суму 312,99грн. трьох процентів річних. Крім того, відповідно до вимог п.6.2.1 Договору позивачем також нараховано відповідачеві суму 4 359,24грн. пені на суму боргу.

Представником позивача зазначено щодо відсутності доказів сплати відповідачем, у повному обсязі або частково, заявленої позивачем до стягнення суми позовних вимог або будь-якої іншої суми.

Відповідачем у надісланому до справи письмовому відзиві від 07.07.2016р. на позов (а.с.31), зокрема, зазначено ту обставину, що при надходженні коштів з державного бюджету, заборгованість у сумі 11 909,86грн. буде погашено. Також зазначено прохання щодо можливості зменшення судом заявлених позивачем до стягнення з відповідача нарахованих сум інфляційних нарахувань, трьох процентів річних і пені та щодо розгляду судом даного позову без участі уповноваженого представника відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, дана справа розглядається судом у даному судовому засіданні по суті та без участі уповноваженого представника відповідача та за наявними в справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 28.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатгаз Збут, м. Ужгород, як Постачальником (далі - позивачем) та Хустським міським відділом УМВС України в Закарпатській області, м. Хуст, як Споживачем (далі - відповідачем) було укладено Договір №114108ІОАХЕРО16 від 05.02.2016р. на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі Договір, а.с.10-12).

За умовами п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобовязався передати у власність споживачеві (відповідачеві) у 2016р. природний газ, а споживач зобовязався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в порядку передбаченому п. 2.9 Договору.

У відповідності до 4.2 Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки в порядку, передбаченому даним Договором. Відповідно до п. 4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з укладеним Договором позивач у січні, лютому, березні 2016року передав, а відповідач прийняв природний газ у розмірі 13 987,00куб.м., вартістю 108 935,86грн., що підтверджується ОСОБА_1 приймання - передачі природного газу від 31.01, 29.02 та 31.03.2016р. підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками сторін (а.с.13-15).

Акти приймання передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Вартість поставленого природного газу відповідач оплатив частково на суму 97 026,00грн., у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 11 909,86грн., що підтверджується також ОСОБА_1 звіряння від 24.06.2016р. підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками сторін (а.с.17).

Про необхідність погашення наявного боргу предявлялась відповідачеві вимога - претензія від 08.06.2016р. (а.с.18-21), яка була залишена останнім без задоволення.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобовязання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищезазначених обставин, наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 11 909,86грн., підтверджується наявними у справі доказовими матеріалами та визнана відповідачем у надісланому до справи письмовому відзиві від 07.07.2016р. на позов (а.с.31).

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем перед позивачем, станом на день вирішення судом по суті даного спору, наявної вищезазначеної заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суми 1 181,46грн. інфляційних нарахувань та суми 312,99грн. - трьох процентів річних, розгорнутий розрахунок яких наведено у долучених до позовної заяви розрахунках та які перевірено судом (а.с.а.с.23,25).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З урахуванням вищезазначеного, є також правомірним нарахування позивачем відповідачеві пені за період з 11.02.2016 р. по 29.06.2016 р. у сумі 4 359,24грн., розгорнутий розрахунок якої наведено у у долученому до позовної заяви розрахунку та який перевірено судом (а.с.24).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми 17 763,55грн. ( в тому числі сума 11 909,86грн. - борг за природний газ, сума 1 181,46грн. - інфляційні нарахування, сума 312,99грн. - три проценти річних та сума 4 359,24грн. - пеня) є такими, що належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, а тому вищевказані суми підлягають до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Суд зазначає, що вимогами чинного законодавства не надано право суду щодо зменшення розміру позовних вимог заявлених позивачем до стягнення, в тому числі нарахування яких передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Разом з тим суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на стадії виконання рішення суду, звернутися до позивача з відповідною пропозицією щодо сплати стягнутих сум на відповідних умовах (розстрочки, відстрочки тощо) за укладеною Мировою угодою тощо.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у сумі 1 378,00грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області /м. Хуст, вул. 900 річчя Хуста, 29, код ЄДРПОУ 08672393/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 39582749) загальну суму 17 763,55грн. ( в тому числі сума 11 909,86грн. - борг за природний газ, сума 1 181,46грн. - інфляційні нарахування, сума 312,99грн. - три проценти річних та сума 4 359,24грн. - пеня) та суму 1 378,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 29.07.2016р..

Суддя В.І. Карпинець