Рішення № 59314088, 18.07.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" липня 2016 р. Справа № 906/563/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участі секретаря судового засідання Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1028 від 04.04.16,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 02 від 22.06.16,

В засіданні суду 11.07.2016р. оголошувалась перерва в засіданні до 18.07.2016р. до 15:00 на підставі ст. 77 ГПК України.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_3 (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" (м. Житомир)

про визнання права власності на частку в розмірі 4,66% в статутному капіталі товариства

Позивачем ОСОБА_3 (м. Житомир) пред'явлено позов до відповідача ТОВ "Світоч" (м. Житомир) про визнання права власності на частку в розмірі 4,66% в статутному капіталі товариства.

В обґрунтування фактичних та правових підстав позову позивач доводить наступне:

- 11.09.2002р. відбулися Загальні збори учасників в кількості 36 осіб, до складу яких входила, зокрема і позивач, на яких було прийнято рішення про створення підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч", внаслідок чого укладено Установчий договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зарестрований у реєстрі за №7156;

- за умовами Установчого договору передбачено, що статутний фонд створюється за рахунок власних коштів його учасників у розмірі 97066, 12 грн. , та який поділяється на 36 (тридцять шість) часток, а розмір частки позивача становить 4, 66 % статутного фонду;

- 30.09.2002р. Виконавчим комітетом Житомирської міської ради зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ "Світоч" за реєстраційним номером №609-ЖЗЮ;

- 21.04.2016р. звернулась із запитом до відповідача про надання інформації щодо стану розподілу прибутку ТОВ "Світоч" між учасниками та надання можливості ознайомитися із річними балансами відповідача, який останнім залишено без відповіді та задоволення;

- 16.05.2016р. за даними відомостей, що у Єдиному державному реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач встановила , що не значиться у складі учасників ТОВ "Світоч";

- за змістом ст.ст. 10, 52-53, 55, 57, 64 Закону України "Про господарські товариства" участь особи у господарському товаристві припиняється внаслідок: її виходу з числа учасників; відчуження своєї частки на користь третьої особи; звернення стягнення на всю частку особи в статутному капіталі; прийняття рішення про виключення особи зі складу учасників товариства;

- оскільки позивач добровільно зі складу учасників ТОВ "Світоч" не виходила, належну їй частку в розмірі 4,66% статутного капіталу нікому не продавала, не дарувала та іншим чином не відчужувала , в тому числі, через представника, слід вважати, що її було виключено зі складу учасників ТОВ "Світоч" та, відповідно, позбавлено права власності на частку у статутному капіталі;

- однак в силу вимог ч. 3 ст. 100 ЦК України, виключення учасника з товариства здійснюється виключно у випадках та порядку, встановлених законом, зокрема, ст. ст. 58 -61 та 64 Закону України "Про господарські товариства";

- однак у ТОВ "Світоч" були відсутні як підстави для виключення позивача зі складу учасників товариства, так і допущено порушення порядку скликання та процедуру проведення Загальних зборів товариства з цього питання, оскільки позивач не була повідомлена про дату , час та місце проведення загальних зборів з цього питання у встановленому статутом порядку;

- водночас, відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" при виключенні учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі , в строк до 12 місяців з дня виключення, а також виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виключення.

- в той же час на день звернення з цим позовом до суду вартість частини майна ТОВ Світоч" , пропорційна частці позивача у статутному капіталі, як і частка прибутку , позивачу відповідачем виплачена не була, що доводить факт позбавлення її права власності на частку в статутному капіталі;

- в силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності позивача на частку у статутному капіталі є непорушним, однак відповідач його порушує, що вимагає судового захисту цього права у спосіб, передбачений ст. 392 ЦК України.

Ухвалою від 08.06.2016р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно. В засіданні суду 11.07.2016р. розгляд справи по суті розпочато.

Позивач в засіданні суду 11.07.2016р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав відсутності спору з позивачем з приводу права власності на її частку у статутному капіталі товариства, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В засіданні суду 18.07.2016р. після оголошеної перерви представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить визнати недійсним рішення Загальних зборах ТОВ "Світоч", оформлене протоколом №2 від 20 серпня 2004р., щодо виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.

Господарський суд відмовив у прийнятті заяви позивача , оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, та після початку розгляду справи по суті (11.07.16р.) позивач не вправі заявляти до відповідача ще одну позовну вимогу немайнового характеру.

У зв'язку з цим, судом не розглядається по суті заявлене представником позивача клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування оригіналу ( належним чином засвідченої копії) рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Світоч", оформлене протоколом №2 від 20 серпня 2004р. щодо виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.

Заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2002р. відбулися установчі збори громадян України в кількості 36 осіб, у числі яких була ОСОБА_3 ( далі - Позивач), на яких було прийнято рішення створити підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч", про що укладено Установчий договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зарестрований у реєстрі за №7156 (далі - Товариство) ( а.с. 8-11).

За умовою п. 10 Установчого договору для забезпечення діяльності Товариства , учасники за рахунок власних коштів створюють статутний фонд у розмірі 97066, 12 грн., що поділяється на 36 (тридцять шість) часток і розподілений між учасниками , зокрема, розмір частки Позивача у статутному фонді становить 4, 66 % від суми внеску 4520,12грн.

11.09.2002року відбулись перші Збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч", на яких було прийнято нову редакцію статуту товариства, згідно п.п. 4.1, 4.5 якого статутний фонд товариства становить 97066, 12 грн. та розподілений між учасниками пропорційно їх внеску, зокрема розмір частки Позивача у статутному фонді становить 4, 66 % від суми внеску 4520,12грн. (далі - Статут товариства в редакції 2002р.).

Згідно п. 5.1 статуту Позивач станом на 11.09.2002р. мала статус учасника Товариства.

03.02.2004року Загальними зборами учасників Товариства прийнято зміни та доповнення до Статуту товариства в редакції 2002року , державну реєстрацію яких проведено 10 лютого 2004р. (далі - Статут товариства в редакції лютого 2004р.) (а.с. 19-21).

Позивач не підписувала Статут товариства в редакції лютого 2004р., однак значиться у числі учасників останнього.

20.08.2004року Загальними зборами учасників Товариства прийнято зміни до Установчого договору Товариству, державну реєстрацію яких проведено 27 вересня 2004р. ( а.с. 63).

Зокрема , цими змінами преамбулу установчого договору виключено , а п. 10 викладено таким чином: "розмір статутного фонду, порядок його формування та розподіл між учасниками визначено у статуті товариства". Інші пункти установчого договору залишені без змін. Зміни до установчого договору підписали 29 учасників із 35 учасників , у числі яких Позивач відсутня.

Рішення Загальних зборів учасників Товариства від 20.08.2004р. оформлені протоколом № 2 ( у справі відсутній).

07.12.2004року Загальними зборами учасників Товариства прийнято зміни та доповнення до Статуту товариства в редакції лютого 2004року , державну реєстрацію яких проведено 23 грудня 2004р. (далі - Статут товариства в редакції грудня 2004р.) (а.с. 48-49).

Рішення Загальних зборів учасників Товариства від 07.12.2004р. оформлені протоколом № 3 ( у справі відсутній).

Згідно п.п. 4.5, 5.1 Статуту товариства в редакції грудня 2004р.загальна вартість внесків дорівнює розміру статутного фонду та розподілена між учасниками в кількості 33 осіб, у числі яких Позивач відсутня ( а.с. 46).

07.02.2005року Загальними зборами учасників Товариства викладено Статут товариства в редакції грудня 2004р. у новій редакції, державну реєстрацію якої проведено 04 березня 2005р. ( далі - Статут товариства в редакції 2005р.) (а. с. 50-62).

Згідно п.п. 4.2 Статуту товариства в редакції 2005р. учасника товариства є 33 особи, у числі яких Позивач відсутня.

Згідно п.п. 8.5 Статуту товариства в редакції 2005р. для забезпечення діяльності Товариства з вартості вкладів учасників Товариства створюється статутний фонд (капітал) у розмірі 1 180 000,00 грн. Загальна вартість внесків дорівнює розміру статутного фонду та розподілена між 33 учасниками на частки в статутному капіталі ( а.с. 56-57).

У п. 8.6 Статуту товариства в редакції 2005р. обумовлено, що на момент його державної реєстрації, статутний фонд сформований повністю.

21.04.2016р. Позивач звернулась до Товариства із заявою про надання їй інформації щодо стану розподілу прибутку ТОВ "Світоч" між учасниками та можливості ознайомитися із річними балансами відповідача за кожний рік діяльності (а. с. 21).

Заяву Позивача від 21.04.2016р. Відповідач отримав 29.04.2016р. , однак в ході судового вирішення спору встановлено, що відповіді на неї не надав (а.с. 21).

Як встановив суд, станом на 23.06.2016р. єдиним учасником Товариства значиться фізична особа ОСОБА_5, розмір внеску якого до статутного фонду становить 1 182 000,00 грн. ( а.с. 36).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами спору докази в підтвердження своїх вимог та заперечень за правилами ст.ст. 4-7, 33 та 43 ГПК України , господарський суд дійшов висновку у позові відмовити з наступних підстав.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд встановлює наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясовує питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання ( абз. 2 п.11. Постанови ВСУ "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 ( надалі - Постанова ВСУ № 13) та п.2.1 Постанови ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 (надалі - Постанова ВСУ № 4).

Насамперед судом враховується, що з набранням чинності ЦК України (статті 142, 153) Установчий договір від 11.09.02р. про створення Товариства не регулює відносини між учасниками при здійсненні його діяльності і припинив свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства (п. 15 Постанови ВСУ № 13).

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи з аналізу змісту ст. 167 ГК України й Закону України від 15 грудня 2006 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів, ознаками корпоративних прав є те, що суб'єктом цих прав є особа, яка має частку в статутному фонді (майні) товариства та набула правомочностей, передбачених законом та статутом товариства (організаційних та майнових).

Згідно з частиною 1 статті 87 ГК України статутний капітал - це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Статутний капітал Товариства складається з вкладів учасників, а його розмір становить сума вартості таких вкладів (частина перша статті 144 ЦК України, частина перша статті 87 ГК України). Передбачений в установчому документі розмір статутного капіталу розподіляється на частки кожного учасника пропорційно вартості його вкладу, тобто частка учасника в статутному капіталі Товариства має відповідати вартості його майнової участі в такому капіталі. Відтак особливістю статутного капіталу Товариства є його поділ на частки кожного з учасників, які у відповідності з цими частками управляють Товариством. Отже, розмір часток учасників Товариства встановлюється статутом (частина перша статті 140, абзац другий частини першої статті 143 ЦК України, частина четверта статті 82 ГК України, частина перша статті 50, частина перша статті 51 Закону) ( п.3.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 5 лютого 2013 року № 1-рп/2013 у справі № 1-3/2013).

Участь у Товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України).

Отже, не наявність корпоративного права є визначальною для права власності на частку, а навпаки - право власності на частку у статутному капіталі товариства засвідчує обсяг корпоративних прав особи, якій ця частка належить (постанова ВСУ від 16.09.2014р. у господарській справі № 3-103гс-14, № в реєстрі 40643091).

Судом встановлено, що за Статутом товариства в редакції 2002р. частка Позивача у статутному фонді (капіталі ) Товариства в розмірі 97066, 12 грн., становила 4, 66 % , виходячи із розміру внеску - 4520,12грн.

Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст.ст. 116, 147 ЦК України є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника, тобто, сукупністю корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення).

При цьому розмір частки учасника визначає обсяг окремих корпоративних прав, зокрема, кількість голосів при голосуванні на загальних зборах учасників товариства, частина прибутку товариства, яку він має право отримати у разі виплати дивідендів, частина майна товариства, яку він може вимагати у разі виходу з товариства, що пропорційні до розміру належної йому частки.

Частинами першою та другою статті 148 ЦК України передбачено право учасника товариства з обмеженою відповідальністю вийти з товариства та при цьому одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Аналогічне право учасника товариства з обмеженою відповідальністю передбачено частиною першою статті 54 Закону України "Про господарські товариства", якою також встановлено, що така виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, чинним законодавством передбачено право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання при виході з товариства вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, а також зобов'язання товариства виплатити учаснику, що виходить з товариства, вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, в строк до 12 місяців з дня виходу ( постанова ВСУ від 13.05.2015р. у господарській справі № 3-68гс15, № в реєстрі 4443458).

Згідно з частиною 3 статті 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Тобто чинним законодавством не передбачено можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє.

Водночас частиною першою статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обовязки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Позивач доводила, що оскільки добровільно зі складу учасників ТОВ "Світоч" не виходила, належну їй частку в розмірі 4,66% статутного капіталу нікому не продавала, не дарувала та іншим чином не відчужувала , в тому числі, через представника, вважає, що Товариство її виключило зі складу своїх учасників, чим позбавило права власності на частку у статутному капіталі.

Позивач також вважає, що відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" при виключенні учасника з товариства йому також виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі , в строк до 12 місяців з дня виключення, а також виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виключення.

Однак до предмету даного позову не входить встановлення фактичних обставин, що були підставою втрати Позивачем статусу учасника Товариства, в тому числі, питання дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів, а також надання судом оцінки доводам Позивача про те, що виключення позивача із складу учасників товариства не свідчить про втрату ним права на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення ( п. 1.2 Постанови ВГСУ № 4).

Підвідомчими (підсудними) господарським судам на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України є також спори між учасниками (засновником) господарського товариства та господарським товариством щодо права власності на майно, переданого товариству як вклад до статутного (складеного) капіталу (абз. 5 п. 6 Постанова ВСУ № 13).

Таким чином, суд погоджується з доводами Товариства про те, що між сторонами не існує спору про право власності Позивача на частку у статутному капіталі Товариства , яке останнє не оспорювало і не спорює.

Оскільки Позивач дійшла помилкового висновку про наявність порушеного права власності на часту у майні товариства та необхідність його захисту шляхом застосування правового механізму, передбаченого статтею 392 ЦК України, позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.16р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 (сторонам) простою