Рішення № 59313556, 21.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/8513/13 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/3588/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Куцика І.Б.,

з участю: представника ЛКП «Айсберг» - Білика П.Б., ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

19 липня 2013 року Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» звернулося із зазначеним позовом посилаючись на те, що у них на обслуговуванні знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі є співвласниками квартири №5 у вказаному будинку, користуються послугами які надаються, однак не систематично і не в повному об'ємі сплачують за це кошти, в результаті чого у них виникла заборгованість, яка станом на 01 грудня 2015 року становила:

за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 9660,25 гривень;

за послуги з холодного водопостачання та водовідведення в сумі 1357,68 гривень.

Просили позов задовольнити, стягнути зазначену суму з відповідачів у солідарному порядку (т.1 а.с.2-3;120-124;146-150).

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржило ЛМКП "Айсберг".

В апеляційній скарзі посилається на те, що ними належним чином виконуються обов'язки з надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а також з холодного водопостачання та водовідведення, зокрема: здійснюється прибирання сходової клітини, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів, дератизація та поточний ремонт. Відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для відмови у позові, оскільки послуги надаються, а відповідачі ними користуються.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЛКП «Айсберг» - Білика П.Б. на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЛМКП «Айсберг» підлягає до задоволення частково, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову у стягненні заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території суд першої інстанції суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами фактичне надання комунальних послуг відповідачам за весь спірний період.

Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, оскільки не встановлено за які саме норми споживання нараховані суми та чи враховані показання приладів обліку. Відсутній докази виникнення фактичних договірних відносин між ЛМКП «Айсберг» та відповідачами.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч. 3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 22 Закону України "Про питну воду та водопостачання" передбачає, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Судом та матеріалами справи установлено, що на обслуговуванні у ЛМКП «Айсберг» знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 проживають у квартирі №5 зазначеного будинку, користуються послугами які надає позивач, однак коштів за надані послуги сплачують не в повному об'ємі.

Згідно з даними відомостей про нарахування та оплату послуг, заборгованість відповідачів перед ЛМКП «Айсберг» станом та 01 грудня 2015 року становила:

за послуги з утримання будинку та прибудинкової території 9660,25 гривень;

за послуги з холодного водопостачання та водовідведення - 1357,68 гривень (т.1 а.с.3; 121-124;147-150;).

Відтак, у травні травня 2012 року до Галицького районного суду м. Львова надійшла заява ЛМКП «Айсберг» про стягнення з відповідачів 6704,39 гривень заборгованості за надані послуги.

23 травня 2012 року Галицьким районним судом м. Львова видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 6704,39 гривень та судові витрати з розгляду справи.

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 червня 2012 року скасовано судовий наказ Галицького районного суду м. Львова виданий 23 травня 2012 року про стягнення із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 6704,39 грн. та 107,30 грн. судових витрат. (а.с.4).

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Із матеріалів справи убачається, що позивач надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, та холодного водопостачання та водовідведення, що підтверджується:

актами-завданнями виконання робіт з миття сходової клітини за березень, червень та жовтень 2014 року (а.с.125-126), робочими листками здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж за червень 2014 року (т.1 а.с.128-129); робочими листками виконання сажотрусних робіт за вересень 2014 року (т.1 а.с.127); робочими листками заміни ламп за червень та серпень 2014 року (т.1 а.с.130;131); договором постачання електроенергії між ЛМКП «Айсберг» та ВАТ «Львівобленерго» (т.1 а.с.43-48); угодою від 03 січня 2014 року між ЛМКП «Айсберг» та ОКП Профілактичної дезінфекції (т.1 а.с.49); договорами з Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством (т.1 а.с.51); ТОВ «АВЕ Львів» (т.1 а.с.52-56; 57-60) та ЛКП «Збиранка» (а.с.61).

Факт виконання даних робіт підтверджується також:

Актами приймання-передачі наданих послуг за відповідними договорами між відповідними господарюючими суб'єктами та ЛМКП «Айсберг», представлених представником позивача в суді апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 5-40, 41-126 ).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено належними доказами фактичне надання комунальних послуг відповідачам за весь спірний період не знайшов свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Нарахування відповідачам оплати за послуги з холодного водопостачання та водовідведення проводилось згідно діючих тарифів з урахуванням показників лічильника.

Також установлено, що заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території нараховується відповідачам із червня 2004 року, і станом на 01 грудня 2015 року вона становила 9660,25 гривень.

Як в суді першої так й апеляційної інстанції ОСОБА_3 не визнавав даних сум заборгованості бо вважав, що такі послуги їм не надавались, водночас зазначав на пропущення позивачем загального строку позовної давності у три роки (ст.257 ЦК України).

З урахуванням зазначених обставин, позовні вимоги ЛМКП «Айсберг» підлягають до часткового задоволення. Зокрема слід стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2009 року по 30 листопада 20015 року, з урахуванням того, що позивач звернувся із заявою про видачу судового наказу у травні 2012 року і такий за заявою відповідачів був скасований 04 червня 2012 року.

Згідно наявних у справі розрахунків які перевірені судом (т.2 а.с. 127 та т. 1 ас.147-148; 149-150), заборгованість відповідачів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2009 року по 30 листопада 20015 року становить 5847 грн.70 коп., за послуги з холодного водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2015 року (в межах строку позовної давності) в сумі 1357 грн.68 коп. Зазначені суми заборгованості слід стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3

Безпідставними також є доводи ОСОБА_3 про відсутність договірних стосунків між ним та відповідачем, що є, на його думку, підставою для відмови від оплати за надані послуги.

Остаточна правова позиція по цьому питанню висловлена в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 р. у справі №6-110 ЦС 12 за позовом ТзОВ «Ковальське - Житлосервіс» до Особи-1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка в силу ст. 360-7 ЦПК є обов'язковою для всіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зокрема Верховний Суд України сформулював наступну правову позицію:

Свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч.3 ст.6 ЦК України). Так, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст.6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У разі такої відмови, виходячи з положень ст.ст. 3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Тому відмова відповідачів від укладення відповідних договорів з ЛМКП «Айсберг» не є підставою для їх звільнення від оплати за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та холодного водопостачання та водовідведення.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга представника ЛМКП «Айсберг» підлягає до часткового задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.303,п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" - задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2009 року по 30 листопада 2015 року в сумі 5847 (п'ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" заборгованість за послуги з холодного водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2015 в сумі 1357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) гривень 68 коп.

В решті вимог Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" по 441 гривні судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.