Ухвала суду № 59313285, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Торосян Карини Робертівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійського озброєння» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійського озброєння» про стягнення коштів - заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача 90 072 гривні 83 копійки грошових коштів, яка складається з компенсації за затримку виплати заробітної плати - 87 004 гривень, моральної шкоди 3000 гривень та боргу по заробітній платі - 68 гривень 83 копійки.

01 березня 2016 позивач провів новий розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і просив стягнути за 668 робочих дні затримки з 08 червня 2013 року до 29 лютого 2016 року 207 567 гривень 64 копійки, з урахуванням співмірності заборгованості, справедливості при розрахунках, вважає законним стягнення однієї третини, а саме: 68 830 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював у відповідача на посаді начальника юридичного відділу, згідно з наказом №278/к від 02 липня 2012 року про прийняття на посаду до ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння».

Справа №760/21282/15-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/9181/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Усатова І.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Наказом №225/к від 31 травня 2013 року звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

На момент звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату в розмірі 68 гривень 83 копійки, яка не була виплачена і на момент звернення до суду.

Крім того, при звільненні відповідач не провів з ним розрахунку в строки, визначені ст.116 КЗпП України.

Порушенням трудових прав, відповідач завдав позивачу моральних страждань, які тісно пов'язані з матеріальними, оскільки місяцями не виплачував зарплату.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про стягнення коштів - заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (код ЄДРПОУ 34297075) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 68 гривень 83 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 68 830 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (код ЄДРПОУ 34297075) судовий збір у сумі 1240 гривень 18 копійок в дохід держави.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача Торосян К.Р., яка діє на підставі довіреності в інтересах Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійського озброєння», подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є безпідставним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідач ДП «КБ «Артилерійського озброєння» будучи завчасно повідомленим про день та час розгляду справи (а.с.93), не забезпечив явку в судове засідання свого представника з належно оформленою довіреністю, а відтак колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 на підставі наказу № 278/к від 02 липня 2012 року працював в ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на посаді начальника юридичного відділу.

Наказом № 225/к від 31 травня 2013 року звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням, (а.с.7; 9).

На момент звільнення, на 31 травня 2013 року відповідач розрахунку з позивачем в строки, визначені ст.116 КЗпП України, не провів.

10 червня 2013 року нараховані позивачу грошові кошти у сумі 2130 гривень 68 копійок в зв'язку із звільненням були перераховані на його картковий рахунок у сумі 2061 гривня 85 копійок, недоплаченою залишилася сума у розмірі 68 гривень 83 копійки (а.с. 19).

Позивач, звертаючись до суду з даними позовними вимогами вказував, що неодноразово звертався до відповідача з заявами про оплату заборгованості, однак заборгованість по заробітній платі у сумі 68 гривень 83 копійки йому не була виплачена і до моменту подачі позову.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Заходи, встановлені ст.117 КЗпП України, є відповідальністю роботодавця перед працівником в разі несвоєчасного розрахунку при звільненні.

Підставою для застосування такої відповідальності судом є не лише сам факт порушення строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України, а й вина власника щодо працівника.

Відповідно до ч.2 п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Спору між сторонами з приводу належних до виплати сум не існує, однак представником відповідача в суді першої інстанції заперечувалася вина підприємства у невиплаті заборгованої суми заробітної плати, виходячи з того, що позивачу неодноразово підприємством повідомлялося про необхідність з'явитися та отримати суму боргу, однак він цим не скористався, що свідчило на їх думку про бажання отримати більшу суму..

Проте, доказів, які б відповідали вимогам ст. 58,59, 60 ЦПК України на підтвердження повідомлень про необхідність з'явитися та отримати суму боргу, відповідачем суду не надано. Крім того, при доведеності цього, заборгованість виникла на червень 2013 року, а пропозиція про розрахунок надійшла, з точки зору представника відповідача, лише в грудні 2013 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та навів вірний розрахунок суми, що підлягає стягненню.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуальногоправа, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно доч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Торосян Карини Робертівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійського озброєння» - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: