Ухвала суду № 59312494, 30.07.2016, Миронівський районний суд Київської області

30.07.2016 Єдиний унікальний № 371/914/16-к Провадження № 1-кс/371/108/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

30 липня 2016 року м. Миронівка

11 год.

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю прокурора Москаленка В.І.,

слідчого Солоденка А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016110220000455, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 156 ч. 2 КК України, ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання надійшло до суду 29 липня 2016 року о 14 год. 15 хв.

Підозрюваний доставлений до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 27 липня 2016 року ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 27 липня 2016 року о 21 год. 45 хв.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинних дій відносно малолітньої дочки.

За встановленими досудовим розслідуванням обставинами в період часу з 2014 року по 26 липня 2016 року в будинку під номером 17 по вулиці Леваневського міста Миронівка Київської області ОСОБА_1 вчиняв розпусні дії відносно малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вчинювані дії полягали у виді фізичних дій, спрямованих на тертя статевими органами та оголення певних частин тіла.

Підтвердженням вручення копій клопотання та доданих до нього документів підозрюваному та його захиснику є розписка вказаних осіб про їх отримання 29 липня 2016 року о 12 год.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, обґрунтував наявні ризики.

Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.

Підозрюваний заперечив факти, встановлені в ході досудового розслідування, вказав на необґрунтованість підозри, просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, обмежившись особистим зобовязанням.

Аналогічну позицію щодо запобіжного заходу висловив захисник підозрюваного.

Оцінка наданих матеріалів та доводи сторін кримінального провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

Встановлено, що 27 липня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110220000455 внесено відомості про кримінальне провадження за фактом статевих зносин батька з малолітньою дочкою.

Дана обставина підтверджена Витягом з кримінального провадження.

За даним фактом велося досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ст. 155 ч. 2 КК України.

29 липня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.156 ч. 2 КК України, за дії, які ним вчинялися протягом 2014-2016 років.

Слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 156 ч. 2 КК України.

Матеріали кримінального провадження містять дані, що вказують на вчинення протиправних дій відносно малолітньої дитини, які посягали на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток малолітньої дитини.

Такі дані містяться в свідоцтві про народження ОСОБА_3, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3 від 27.07.2016, протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 27.07.2016, протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 28.07.2016, протоколі допиту підозрюваного від 28.07.2016, протоколі проведення слідчого експерименту від 28.07.2016.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину вірогідною.

Зібраними в ході досудового розслідування доказами підтверджується той факт, що підозрюваний вірогідно вчиняв розпусні дії щодо дочки, яка є малолітньою, будучи особою, на яку покладено обовязки щодо виховання дитини. Такі факти не заперечує підозрюваний. За вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків, продовження ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Існують достатні підстави вважати, що ризики, зазначені у клопотанні слідчого, мають місце. Підозрюваний ймовірно вчиняв злочинні дії за місцем проживання та протягом тривалого терміну. З показань дружини та доньки підозрюваного вбачається, що відносини між ними як членами сімї є негативними. Встановлені фактичні дані дозволять на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Характер вчинених дій та наявні ризики обґрунтовують доцільність та правомірність обмеження прав підозрюваного у кримінальному провадженні та виправдовують застосування запобіжного заходу такого виду, оскільки існує ймовірність порушення важливого суспільного інтересу у вигляді протидії правосуддю шляхом приховування слідів вчиненого злочину або ж шляхом продовження злочинної діяльності.

Метоюзастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам продовження кримінального правопорушення та впливу на потерпілу і свідків.

Слідчим та прокурором обґрунтовані обставини, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути існуючому ризику без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину, обєктом якого є фізичний, психічний і соціальний розвиток малолітньої дитини.

Встановлено, що більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обовязків.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Підозрюваний є особою, яка раніше не судима, та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті. При застосуванні запобіжного заходу у виді застави підозрюваному, обвинуваченому розяснюються його обовязки і наслідки їх невиконання.

За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, заставу необхідно визначити у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі є помірнимдля підозрюваного та може гарантувати виконання ним покладених обовязків.

За ч. 7 ст. 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обовязки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 не рідше одного разу на тиждень, не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу слідчого, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196, 198, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в селі Ятранівка Уманського району Черкаської області, зареєстроване місце проживання та перебування: місто Миронівка Київської області, вулиця Леваневського, 17, не працює, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 156 ч. 2 України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 27 липня 2016 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 24 вересня 2016 року.

Визначити заставу у розмірі 50 мінімальних заробітних плат в сумі 72500 (сімдесят дві тисячі пятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Миронівського районного суду Київської області 37311002892310, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02892310.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 не рідше одного разу на тиждень, не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу слідчого, повідомляти слідчого про зміну місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обовязків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.00 години 24 вересня 2016 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора Державної пенітенціарної службиУкраїни в місті Києві та Київській області.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Розяснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О.Капшук