Рішення № 59311681, 11.07.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3248/16

№ 2/183/1982/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 липня 2016 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Юр'євої Т.І.,

секретаря Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення банківського вкладу та процентів за договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому вказує, що 13.02.2008 року між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» був укладений Договір № SAMDN25000700907471 про банківський строковий вклад «Стандарт» у національній валюті (далі - Договір1). Відповідно до п.1.1 Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 18 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 14 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 12.02.2008 року по 13.02.2009 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 13.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «Приват Банк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

Відповідно до виписки з рахунку від 25.06.2014 року за № 38533239, станом на 25.06.2014 року на її депозитному рахунку знаходились грошові кошти у розмірі 21 240,87 грн.

29.03.2013 року ОСОБА_1 в останнє були виплачені проценти по договору.

04.03.2011 року між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» був укладений Договір № SAMDN25000714585633 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті ( далі - Договір 2), який складається з заяви про оформлення вкладу «Стандарт» від 04.03.2011 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26351608784760 грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 14 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 04.03.2011 року по 04.03.2012 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 04.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «Приват Банк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

Відповідно до виписки з рахунку від 25.06.2014 року за № 38533239, станом на 25.06.2014 року на її депозитному рахунку знаходились грошові кошти у розмірі 21 240,87 грн.

29.03.2013 року ОСОБА_1 в останнє були виплачені проценти по договору.

30.08.2012 року між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» був укладений Договір № SAMDN25000728289701 про банківський строковий валютний вклад (депозит) (далі - Договір 3), який складається з заяви про оформлення вкладу «Мультивалютний 12 місяців» від 30.08.2012 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26357614240139 грошові кошти у сумі 3 000,00 доларів США. Процентна ставка на дату внесення вкладу складала 10 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснювалося в кінці строку вкладу. Договір був укладений на строк з 30.08.2012 року по 30.08.2013 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 30.08.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «Приват Банк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

Відповідно до виписки з рахунку від 25.06.2014 року за № 38533239, станом на 25.06.2014 року на її депозитному рахунку знаходились грошові кошти у розмірі 3 299,72 доларів США.

29.03.2013 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений Договір № SAMDN25000734200815 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті ( далі - Договір 4), який складається з заяви про оформлення вкладу «Стандарт» від 29.03.2013 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ( Договір 4) ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26351619137049 грошові кошти у сумі 40 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 18 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 29.03.2013 року по 29.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «Приват Банк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

Відповідно до виписки з рахунку від 25.06.2014 року за № 38533239, станом на 25.06.2014 року на її депозитному рахунку знаходились грошові кошти у розмірі 47 820,90 грн.

01.03.2013 року ОСОБА_1 в останнє були виплачені проценти по договору.

Позивачка ОСОБА_1 неодноразове зверталась до установи Приватбанку з вимогою про повернення депозитних вкладів, однак працівники банку зазначали, що всі банки на території Криму закрити, і банк жодного відношення до відокремленого структурного підрозділу Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приват Банк», де укладались договори не має.

03.07.2015 року ОСОБА_1 звернулась до банку з заявою про видачу їй грошових коштів разом із повним розрахунком процентів за весь період. Але банк в своїй відповіді від 11.07.2015 року відмовився виконувати свої договірні зобов'язання з посиланням на постанову НБУ від 06.05. 2014 року №260 про вимушене припинення своєї діяльності на території АР Крим та м. Севастополь.

Позивачка просить розірвати вищевказані Договори, та стягнути з відповідача на її користь по першому Договору - у загальній сумі 43 705, 91 грн., яка складається з: суму основного боргу -18 000 грн., суму процентів - 8319,45 грн., суму 3% річних - 1 782,74 грн., сума інфляційних - 15 603, 72 грн. По другому Договору - у загальній сумі - 46651,66 грн., яка складається з: основного боргу у сумі 20 000 грн., суму процентів -9 100 грн., суму 3% річних - 1 947,95 грн., суму інфляції - 15 603,72 грн. По третьому Договору - у загальній сумі 103 578,75 грн., яка складається з: сумі 3000 доларів США, сума процентів - 1 125 доларів США, сума заборгованості 4 125,00 доларів США, з урахування курсу гривні до іноземній валюті станови на 25.05.2016 року - 25,71, сума стягнення складає -103 578,75 грн. По четвертому Договору - у загальний сумі 107 574,02 грн., яка складається з: суми основного боргу - 40 000 грн., сумі процентів - 29 391,07 грн., 3% річних - 3 507,95 грн., сума інфляційних 34 675,01 грн. Загальна сума становить 301 510,34 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, письмово просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, згодна на заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання повідомлений належним чином, заяви про відкладення справи з поважної причини суду не надав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Сторони знаходились у договірних відносинах, що підтверджується кредитними договорами:

13.02.2008 року між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» був укладений Договір № SAMDN25000700907471 про банківський строковий вклад «Стандарт» у національній валюті (далі - Договір1). Відповідно до п.1.1 Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 18 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 14 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 12.02.2008 року по 13.02.2009 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 13.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

04.03.2011 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений Договір № SAMDN25000714585633 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті ( далі - Договір 2), який складається з заяви про оформлення вкладу «Стандарт» від 04.03.2011 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26351608784760 грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 14 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 04.03.2011 року по 04.03.2012 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 04.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

30.08.2012 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений Договір № SAMDN25000728289701 про банківський строковий валютний вклад (депозит) (далі - Договір 3), який складається з заяви про оформлення вкладу «Мультивалютний 12 місяців» від 30.08.2012 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26357614240139 грошові кошти у сумі 3 000,00 доларів США. Процентна ставка на дату внесення вкладу складала 10 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснювалося в кінці строку вкладу. Договір був укладений на строк з 30.08.2012 року по 30.08.2013 року.

Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, якщо клієнт не заявить банку про відказ про продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії договору був продовжений до 30.08.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

29.03.2013 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений Договір № SAMDN25000734200815 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті ( далі - Договір 4), який складається з заяви про оформлення вкладу «Стандарт» від 29.03.2013 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього Договору ( Договір 4) ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № 26351619137049 грошові кошти у сумі 40 000,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 18 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 29.03.2013 року по 29.03.2014 року.

Після закінчення строку дії Договору ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення вкладу та процентів згідно договору, однак їй було відмовлено з причини окупації АРК та м. Севастополя.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договорами банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язань.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Суд зазначає, що тимчасово окупація Криму та припинення діяльності банків на окупованої території не є підставою для відмови банку від виконання своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, здійснених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частиною 1 ст.527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти зобов'язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Надані позивачкою документи були досліджені судом і наявні у матеріалах справи.

ПАТ КБ "ПриватБанк" на спростування дійсності цих документів жодних доказів до суду не надав, як і не надав доказів того, що кошти за договорами банківських вкладів було повернуто вкладнику.

Посилання відповідача на те, що він не повинен виконувати зобов'язання за договорами, кошти за якими вносились у відділенні банку на території АР Крим, котра на даний період часу окупована, суд вважає необґрунтованими, оскільки договір вкладу був укладений між позивачем та ПАТ КБ «Приват Банк» як юридичною особою, місцезнаходженням якої є м. Дніпропетровськ.

Згідно зі ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п.5 Постанови Правління Національного Банку України від 06 травня 2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, в тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку , не допускається , крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Крім того, розглядаючи справу «Золотас проти Греції», Європейський суд вказав, що особа, яка розмістила грошову суму в банку, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини нагадав, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачки, ПАТ КБ «Приват Банк» порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу є додатковою статтею Конвенції. В абз.1 ст.1 протоколу вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного стягнення судом суми вкладу у валюті, відмінній від національної валюти України, колегією суддів не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2003 у за № 1256/8577 (далі - Положення).

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу [вклад (депозит) на вимогу, або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку [строковий вклад (депозит)].

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Умови цього договору не можуть суперечити законодавству України. ( п.1.2. Положення).

У пункті 1.6. Положення передбачено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті; за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, а також ту обставину, що предметом, укладеного між сторонами Договору-3 банківського вкладу, в тому числі, є сума коштів, визначена в іноземній валюті, суд вважає, стягнути кошти саме в іноземній валюті.

Крім цього, пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 роз'яснено, що у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Враховуючі вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає розірвати вищевказані договори. Суд погоджується із сумою невиплачених коштів, вказаних позивачем по кожному окремому договору.

Таким чином: по першому Договору від 13.02.2008 року слід стягнути суму основного боргу - 18 000 грн., сума процентів - 8 319,45 грн., сума 3% річних - 1 782,74 грн., сума інфляційних - 15 603,72 грн., а всього 43 705,91 грн., по другому Договору від 04.03.2011 року стягнути: суму основного боргу - 20 000 грн., сума процентів - 9 100 грн., сума 3% річних - 1 947,95 грн., сума інфляційних - 15 603,72 грн., в сього - 46 651,66 грн., по третьому Договору від 30.08.2012 року стягнути: суму основного боргу - 3 000 доларів США, сума процентів - 1 125 доларів США, загальна сума складає 4 125,00 доларів США, що по курсу до гривні складає 103 578,75 грн., по четвертому Договору від 29.03.2013 року стягнути: суму основного боргу - 40 000 грн., суму процентів - 29 391,07 грн7., сума 3% річних - 3 505 грн., сума інфляційних - 34 675,01 грн., а всього 107 574,02грн. Загальна сума становить 301 510,34грн.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачка не надала дані про оплату адвокату правової допомоги в загальній сумі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ і зазначено. Що граничний розмір витрат, пов'язаний з правовою допомогою не повинен переверищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Волошина О.В., яка надавала правову допомогу позивачки на підставі договору про надання адвокатських послуг від 01.07.2016 року, не зазначила, яку саме суму їй оплатила Позивачка за надані адвокатські послуги, відсутні документи, якими підтверджуються оплата позивачем, згідно даного договору, тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» судовий збір на користь держави у розмірі 3 015,10 грн., виходячи з ціни позову.

На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 95, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 629, 1058, 1060,1066, 1073, 1074 ЦК України, ст..ст. 10,11,60, 84,88, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення банківського вкладу та процентів за договором, - задовольнити.

Розірвати договір № SAMDN25000700907471 від 13.02.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» про банківський строковий вклад та стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу - 18 000 грн., сума процентів - 8 319,45 грн., сума 3% річних - 1 782,74 грн., сума інфляційних - 15 603,72 грн., а всього 43 705,91 грн. (сорок три тисячі сімсот п'ять гривень 91 коп.).

Розірвати договір за № SAMDN25000714585633 від 04.03.2011 року , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» про банківський строковий вклад та стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу - 20 000 грн., сума процентів - 9 100 грн., сума 3% річних - 1 947,95 грн., сума інфляційних - 15 603,72 грн., в сього - 46 651,66 грн. (сорок шість тисяч шістсот п'ятдесят одну гривню 66 коп.).

Розірвати договір № SAMDN25000728289701 від 30.08.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» про банківський строковий вклад та стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу - 3 000 доларів США, сума процентів - 1 125 доларів США, загальна сума складає 4 125,00 доларів США, що по курсу до гривні складає 103 578,75 грн. (сто три тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень 75 коп.).

Розірвати договір за № SAMDN25000734200815 від 29.03.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» про банківський строковий вклад та стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу - 40 000 грн., суму процентів - 29 391,07 грн7., сума 3% річних - 3 505 грн., сума інфляційних - 34 675,01 грн., а всього 107 574,02грн. (сто сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 02 коп.).

Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» судовий збір на користь держави у розмірі 3 015,10 грн. (три тисячі п'ятнадцять гривень 10 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Дніпропетровської через Новомосковський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.І. Юр'єва