Постанова № 59310994, 07.06.2016, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/536/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2016 м.Красилів

Красилівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.

при секретарі Басистій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красилові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, який мотивував тим, що з 06.12.1995 року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, де одержує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % суми його заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

01.06.2010 року він звільнився з органів прокуратури.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (із змінами, внесеними згідно з постановами КМ №506 від 06.10.2014 року, № 763 від 30.09.2015 року) від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року збільшено заробітну плату працівникам органів прокуратури, що на його думку є підставою для перерахунку його пенсії.

У зв'язку із підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури з 01.12.2015 року він 29.03.2016 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно на підставі довідки прокуратури Хмельницької області №18-243 вих-16 від 04.02.2016 року, яку додав до заяви.

Однак листом від 31.03.2016 року №2125/02 йому відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Вважає такі дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, оскільки, на його думку, право на перерахування пенсії в розмірі 90% від заробітної плати, після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, виходячи із принципу незворотності дії закону у часі, повинно залишатися незмінним, просив суд захистити його права у заявлений ним спосіб.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить її розписка, подала до канцелярії суду письмове заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за її відсутності.

В письмових запереченнях проти позову представник відповідача вказала, що відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з цим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що сторони, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд на підставі ч.4 ст.122 КАС України розглядає справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 отримує з 06.12.1995 року пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати, розмір та умови оплати праці якої відповідали займаній ним посаді прокурора району.

04.02.2016 року прокуратурою Хмельницької області на виконання постанови КМУ №505 від 31.05.2012 року (із внесеними змінами згідно з постановами КМУ №506 від 06.10.2014 року та №763 від 30.09.2015 року), з урахуванням Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року, позивачу була видана довідка за №18-243-вих16, яка підтверджує, що з 01.12.2015 року основний оклад за посадою, яку обіймав позивач, становить 2600 грн. класний чин - 135 грн., вислуга років - 1094 грн., щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески - 11391,28 грн. з урахуванням інших виплат, які передбачені чинним законодавством, що нараховуються та виплачуються відповідно до займаної позивачем посади, з 01.12.2015 року розмір заробітної плати позивача складав би 18985 гривень 46 копійок.

29.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за довідкою прокуратури Хмельницької області №18-243 вих-16 від 04.02.2016 року.

Листом №2125/02 від 31.03.2016 року позивачу було повідомлено, що йому відмовлено в перерахунку пенсії.

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Конституції України та Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ) в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).

Частиною 1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Таким чином, з 03.01.2014 року відповідно до розпорядження №144383 від 12.11.2014 року позивачу призначено пенсію у розмірі 90 % за вислугою років згідно вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням загального стажу роботи в органах прокуратури 33 роки 4 місяці 12 днів.

Гарантовані законом підстави та порядок перерахунку призначених раніше пенсій прокурорам регулюють частини дванадцята та сімнадцята ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції на час призначення пенсії).

Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахування фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ).

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, передбачено, що обмеження пенсії (довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, як на підставу неможливості проведення перерахунку пенсії повивача, є безпідставним, з огляду на таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року частину п'ятнадцяту ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» замінено частиною 16, якою встановлено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

Водночас, положення ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», які визначають порядок та умови для перерахунку пенсії працівникам прокуратури, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року змінені чи скасовані не були.

Таким чином, перевіривши заперечення відповідача проти позову, суд дійшов висновку, що вони не спростовують встановлених у справі обставин по суті заявлених позовних вимог, а тому право позивача підлягає захисту у заявлений ним спосіб.

Так, пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються відповідно до деяких законів, у тому числі до Закону України «Про прокуратуру».

В той же час, зазначені обмеження не стосуються пенсіонерів, які до 02.03.2015 року вже отримували пенсії і мали гарантоване право на їх перерахунки з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У частині першій ст.58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст.64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Він по суті є органом державної виконавчої влади і суб'єктом владних повноважень, а тому, керуючись вимогами ст.19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Передбачені п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII норми щодо скасування з 01.06.2015 року норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України «Про прокуратуру» свідчить про те, що з 01.06.2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.

З аналізу норм законодавства та виходячи з принципу незворотності дії законів в часі, викладені положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різна за змістом і механізмом їх проведення, в зв'язку з чим скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01.06.2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру.

Питання про застосування вищенаведеного закону у часі регулюється згідно зі ст.ст.21, 22 Конституції України, які гарантують людині, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод. Тому зазначена норма не може застосовуватися до раніше призначеної пенсії під час її перерахунку.

З урахуванням викладеного, при перерахунку пенсії позивача, як працівника прокуратури, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та порядок її перерахування, який діяв на момент призначення пенсії.

Конституційний суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебували на службі у правоохоронних органах держави, в тому числі в прокуратурі (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у цих органах пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні ст.50-1 Закону №1789-ХІІ у постановах від 10.12.2013 року (справа №21-348а13) та від 17.12.2013 року (справа №21-445а13) зазначив, що виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у Постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З прохальної частини позову вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2015 року.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та довідкою прокуратури Хмельницької області довідки №18-243 вих-16 від 04.02.2016 року лише 29.03.2016 року.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Також, згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.

Крім того, відповідно до чинного законодавства, перерахунок пенсії здійснюється на підставі документів, поданих пенсіонером до управління Пенсійного фонду, а тому відповідач не мав можливості перерахувати пенсію позивачу з моменту виникнення у нього права на такий перерахунок, оскільки він не мав відомостей про складові заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порушене право позивача на перерахунок його пенсії в зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим працівникам прокуратури на підставі довідки №18-243 вих-16 від 04.02.2016 року підлягає відновленню саме з 01.04.2016 року, а не з 01.12.2015 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії управлінні Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції чинній на час призначення пенсії, є протиправними, а порушене право підлягає судовому захисту. Відповідно позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням того, що виплата пенсії здійснюється за рахунок Державного бюджету України, суд вважає можливим допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.8, 19, 21, 22, 46, 58, 64 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій), ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII, постановами Верховного Суду України від 10.12.2013 року (справа №21-348а13) та від 17.12.2013 року (справа №21-445а13), ст.ст.45,58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1, 2, 5, 11, 71, 72, 122, 159-163, 167, 256 ч.1 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 29 березня 2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області здійснити з 01 квітня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII в редакції від 05.11.1991 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія, у відповідності до довідки прокуратури Хмельницької області №18-243 вих-16 від 04 лютого 2016 року без обмеження максимального розміру пенсії, з врахуванням виплачених сум.

Постанову звернути до негайного виконання у межах суми стягнення на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії за один місяць з Державного бюджету України.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області надати Красилівському районному суду Хмельницької області звіт про виконання даної постанови після одержання її копії.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р.В.Вознюк