Справа № 458/231/16-а 2-а/458/18/2016
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25 липня 2016 року Турківський районний суд Львівської області в складі судді Строни Т.Г., за участю секретаря Яворської Ю.В., розглянувши в м. Турці Львівської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
29.02.2016 року до суду із даним позовом звернувся ОСОБА_1.
Посилається на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України, Мірошніченка М.І., від 12 лютого 2016 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу сумі 8500 гривень за те, що він 15 липня 2015 року ввіз на митну територію України автомобіль марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, через пункт пропуску ,,Смільниця - Кросценко" митного поста ,,Смільниця" Львівської митниці ДФС України по смузі руху ,,Зелений коридор" без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, не доставив цей транспортний засіб до митного органу призначення і тим самим перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на десять діб.
25.01.2016 року о 17:12 год. він прямував з Республіки Польща в Україну через міжнародний пункт пропуску автомобільного сполучення ,, Шегині -Медика" митного поста ,,Мостиська" Львівської митниці ДФС України.
Під час проходження митного контролю працівниками митниці йому було повідомлено про те, що 15.07.2015 року о 23:33 год. він ввіз на митну територію України транспортний засіб марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, без письмового декларування та сплати митних платежів та не вивіз у встановлений строк, передбачений ст.95 МК України.
Після перетину митного поста України автомобіль став непридатним для подальшої експлуатації і потребував капітального ремонту. З приводу поломки агрегатів, автомобіль був у ремонті з 17.07.2015 року по 01.02.2016 року, що підтверджується довідкою суб'єкта підприємницької діяльності, який займається ремонтом автомобілів, від 01.02.2016 року № 085.
В період часу з 15.07.2015 року по 25.01.2016 року він неодноразово перетинав міжнародний пункт пропуску ,,Шегині-Медика" митного поста ,,Мостиська", проходив митний контроль, і його документи неодноразово перевірялись працівниками митниці в автоматизованій системі митного оформлення ,,Інспектор - 6" та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС). Протягом цього періоду до нього не було жодних претензій з приводу невивезення ним з митної території України транспортного засобу .
Транспортний засіб марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, був ввезений ним на територію України 15 липня 2015 року.
Максимальний строк вивезення даного транспортного засобу з митної території України через пункт пропуску - до 25 липня 2015 року включно.
Вже 26.07.2015 року згідно з даними автоматизованої системи митного оформлення ,,Інспектор-2006" та єдиної автоматизованої інформаційної системи було відомо митним органам про те, що він транспортний засіб не вивіз з митної території України, а отже ним вчинено правопорушення.
Вважає, що вказана постанова ухвалена без з'ясування фактичних обставин справи, з пропуском строку, встановленого для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому повинна бути скасована, а провадження у справі закрито.
Просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України від 12.02.2016 року № 0239/20909/16.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов і надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
31.05.2016 року на адресу суду надійшло заперечення від представника відповідача, Грабівського М.Б., в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю з наступних підстав.
Термін ,,транзитного перевезення" автомобіля марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, позивач ОСОБА_1 перевищив більш, як на десять діб, чим порушив вимоги статті 95 МК України, і що такий не повідомив відповідно до ч.1 ст.192 МК України про існування обставин, через які позивач не в змозі доставити такий транспортний засіб до митного органу. Стверджує, що митним органом не порушено строків притягнення до адміністративної відповідальності позивача, так як відповідно до ч.1 ст.467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Будь-яких офіційних документів, які би відповідно до частини 1 статті 460 МК України звільняли ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення на момент складання протоколу про порушення митних правил та винесення постанови в справі про порушення митних правил ним представлено не було.
Зазначає, що таке правопорушення відповідно до роз'яснення, викладеного у листі Міндоходів України від 30.08.2013 року № 16666/7/99-99-24-03-09-17, відноситься до триваючого та таке було виявлене 25.01.2016 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 25.01.2016 року № 0239/20909/16, і саме із цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення.
Вважає, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил винесена відповідно до вимог чинного законодавства, в діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, що передбачений ч.3 ст.470 МК України, а тому просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 25.01.2016 року державним інспектором відділу оформлення № 1 митного поста ,,Мостиська" Львівської митниці ДФС, Попович А.І., було складено протокол № 0239/20909/16 про порушення митних правил ОСОБА_1.
Із даного протоколу вбачається, що згідно з даними програмно-інформаційного комплексу ,,Інспектор -2006" та єдиної автоматизованої інформаційної системи було встановлено, що ОСОБА_1 ввіз 15.07.2015 року о 23:33 год. на митну територію України через пункт пропуску ,,Смільниця - Кросценко" митного поста ,,Смільниця" Львівської митниці ДФС України по смузі руху ,,Зелений коридор" транспортний засіб марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів та не здійснив зворотнє вивезення зазначеного автомобіля відповідно до вимог ст.95 Митного кодексу України.
Протоколом про порушення митних правил від 25.01.2016 року констатовано, що ОСОБА_1 перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб. Відтак, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України.
На підставі даного протоколу 12.02.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС, Мірошніченком М.І., винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил № 0239/20909/16, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн.
Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 529 МК України передбачено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 6 статті 530 МК України встановлено, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу.
Статтею 95 МК України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб).
Згідно із ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідно до чинного митного законодавства України, із врахуванням вищенаведеного позивач ОСОБА_1 зобов'язаний був вивезти ввезений ним транспортний засіб особистого користування марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 з митної території України в максимальний строк - до 25.07.2015 року.
Позивач ОСОБА_1 не виконав вказані дії, оскільки автомобіль марки ,,PEUGEOT 406", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, перебував на ремонті з 17.07.2015 року по 01.02.2016 року, що підтвердив суду довідкою суб'єкта підприємницької діяльності, від 01.02.2016 року № 085, а тому, на переконання суду, останній вчинив перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортних засобів більше ніж на десять діб, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.470 МК України і на момент складання протоколу не представив відповідних офіційних документів, які б підпадали під дію частини 1 ст.460 МК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 487 МК України передбачає, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 481, 485 цього Кодексу, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Отже, диспозиція ч.1 ст.467 МК України містить перелік триваючих правопорушень (передбачені статтями 469, 477 481, 485 цього Кодексу), в який не входить порушення митних правил, передбачене ст.470 МК України.
Аналізуючи диспозицію ч.3 ст.470 МК України, суд вважає, що правопорушення, пов'язане з перевищенням встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних та інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, вважається вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки, передбаченого ст.95 МК України.
З огляду на наведені обставини суд приходить до висновку, що вказане правопорушення не може бути триваючим, оскільки є закінченим із настанням конкретної календарної дати, а тому не приймає до уваги твердження відповідача з цього приводу, оскільки таке не ґрунтується на законі.
Посилання представника відповідача у своєму запереченні на роз'яснення, що дані у листі Міндоходів України від 30.08.2013 року №16666/7/99-99-24-03-09-17, суд не приймає до уваги, оскільки такі суперечать як діючому митному законодавству України, так і КУпАП.
Згідно з ч.4 ст.3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного вище, так як правопорушення, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки транспортного засобу, передбаченого статтею 95 МК України, тобто у даному випадку 26.07.2015 року, відповідно адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, могло бути накладене на позивача при невивезенні ним вищевказаного автомобіля до 26.01.2016 року, а таке накладено лише 12.02.2016 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Виходячи із приписів п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що у даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Також слід зазначити, що контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах ,,транзит" та ,,тимчасове ввезення", здійснюється у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, встановлених ст.95 МК України. Несвоєчасне документування перевищення таких строків та вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, визначеного ст.470 МК України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України, на момент винесення постанови закінчилися, а тому така є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження в справі про порушення митних правил закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 6, 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд
постановив:
позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника Львівської митниці ДФС, Мірошніченка Михайла Івановича, № 0239/20909/16 в справі про порушення митних правил від 12 лютого 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом 10 днів із дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлений 28.07.2016 року.
Суддя -
Судове рішення № 59310456, Турківський районний суд Львівської області було прийнято 28.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 458/231/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: