Ухвала суду № 59309391, 25.07.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 0818/13763/2012 6/335/176/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., при секретарі Кудряшовій Ю.І., за участю представника заінтересованої особи: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №0818/13763/2012 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2013 року, яке набрало законної сили 20 березня 2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист № 2-2818/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 30 червня 2011 року у розмірі 4564,48 грн., судовий збір у розмірі 214,60 грн, а всього 4779,08 грн.

24.05.2016 року представник Концерну «МТМ» звернувся до суду з заявою про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання, в якій вказує, що строк було пропущено у звязку з тим, що ухвала суду про задоволення заяви про внесення до виконавчого документа даних ІПН боржника, отримана лише 18.02.2016 року.

Посилаючись на те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено з поважних причин, заявник просив поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання виданого на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2013 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала і просить її задовольнити, посилаючись на ті обставини, що поважність причин пропуску строку обґрунтовує тими обставинами, що строк було пропущено у звязку з тим, що ухвала суду про задоволення заяви про внесення до виконавчого документа даних ІПН боржника, отримана лише 18.02.2016 року.

Також додатково зазначив, що 03.06.2013 року було отримано виконавчий лист у даному провадженні, у лютому 2014 року виконавчий документ було направлено до ДВС і 28.02.2014 року у відкритті провадження було відмовлено з підстав п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», вказана постанова отримана заявником тільки у травні 2015 року, у червні 2015 року заявник звернувся до суду із заявою про приведення виконавчого листа у відповідність, ухвалою суду від 26.06.2015 року вказану заяву задовлено.

У судове засідання боржник за виконавчим листом ОСОБА_3 не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до матеріалів справи приєднані його письмові пояснення в яких він просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки заявником не доведено поважності причини пропуску строку предявлення виконавчого листа до виконання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2013 року ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 30 червня 2011 року у розмірі 4564,48 грн., судовий збір у розмірі 214,60 грн, а всього 4779,08 грн.

Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області 20 березня 2013 року.

Отже судове рішення від 29.01.2013 року набрало законної сили 20.03.2013 року.

Концерн «МТМ» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у 2013 році та 03.06.2013 року видано виконавчий лист № 2-2818/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 30 червня 2011 року у розмірі 4564,48 грн., судовий збір у розмірі 214,60 грн, а всього 4779,08 грн.

28.02.2014 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42272746 з підстав п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

18.06.2015 року Концерн «МТМ» звернувся до суду із заявою про внесення до виконавчого документа даних стосовно ідентифікаційного податкового номеру боржника.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2015 року заяву Концерну «МТМ» задоволено. У виконавчому листі зазначені персональні дані боржника ОСОБА_2

І лише 24.05.2016 року заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку на предявлення виконавчого документа до стягнення.

Обовязок щодо своєчасного предявлення виконавчого листа до виконання покладається на стягувача.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи щодо виконання судових рішень можуть бути предявленні на виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Підставою для поновлення строку предявлення до виконання виконавчого документа є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від конкретних обставин встановити їх наявність та обєктивну вагу для сторін та для справи. Зокрема, поважною причиною пропуску строку для предявлення документа до виконання єтривала хворобастягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобовязання тощо.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом, та у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст.371 ЦПК України ).

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК України питання про поновлення строку для предявлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, повинен зясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

У даному провадженні вирішується питання про поновлення строку для предявлення до виконання виконавчого листа за судовим рішенням, яке набрало законної сили 20.03.2013 року, а тому для правильного вирішення даного питання мають значення лише обставини, які обєктивно унеможливлювали чи утруднювали отримання Концерном «МТМ»виконавчих листів і предявлення їх до виконавчої служби.

Як слідує з матеріалів справи, виконавчий лист був виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 03.06.2013 року, через три місяці після набрання рішенням суду законної сили. Про дане рішення Концерну «МТМ» було достеменно відомо, оскільки представник заявника брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Починаючи з 03.06.2013 року заявник не вжив заходів щодо предявлення виконавчого документа до виконання і лише 14.02.2014 року, майже через 8 місяців після отримання виконавчого листа, звернувся до виконавчої служби. При цьому заявником не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску такого триваючого строку.

Як зазначає представник стягувача, постанова державного виконавця від 28.02.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження отримана Концерном «МТМ» лише 12.05.2015 року, тобто майже через один рік та два місяці, при цьому заявником у судовому засіданні не надані жодні документи, які б підтверджували, те, що стягувач протягом одного року і двох місяців звертався до органу ДВС із заявами про зясування руху вказаного виконавчого провадження, оскаржував бездіяльність державного виконавця з цього питання, з врахуванням того, що строк виконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

До того ж, до суду Концерн «МТМ» звернувся із заявою про внесення до виконавчого документа даних стосовно боржника 18.06.2015 року, тобто вже після спливу строку предявлення виконавчого листа до виконання, який скінчився 20.03.2014 року.

На час звернення із цією заявою з 12.05.2015 року заявник був обізнаний про пропуск строку для предявлення виконавчого листа до виконання, причин які б перешкоджали стягувача звернутися до суду одночасно і цією заявою 18.06.2015 року з заявою про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання після отримання 12.05.2015 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження заявником не зазначені, а тому посилання на те, що ухвала суду від 26.05.2015 року отримана заявником 18.02.2016 року не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Більш того, заявник отримавши ухвалу суду від 26.05.2015 року- 18.02.2016 року, звернувся із заявою про поновлення строку про поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання тільки 24.05.2016 року тобто майже через три місяці, проте не зазначив жодних поважних причин триваючого пропуску строку звернення до суду із даною заявою.

В даному випадку суд не знаходить жодних обєктивних поважних причин, які б унеможливлювали чи створювали перешкоди Концерну «МТМ» отримати в суді вказаний виконавчий лист після ухвалення судового рішення і предявити його до виконання у встановлений законом строк.

При цьому судом також враховується, що заявник є юридичною особою, яка має у своєму штаті певну кількість кваліфікованих юристів, і підстав сумніватися в обізнаності заявника про порядок та строки предявлення виконавчих документів до виконання у суду немає.

Заявник до заяви про поновлення строку не долучив жодного належного і допустимого доказу у підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування існування у нього поважних причин, які б перешкоджали йому вчасно предявити виконавчий лист до виконання.

Більше того, поновлення строку для предявлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу трьох років з моменту набрання рішенням законної сили, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «ОСОБА_2 проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Обмеження строком можливості предявлення виконавчого документа до виконання застосовується з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.

За таких обставин суд вважає, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку на предявлення виконавчого документа до виконання, а відтак, відсутні правові підстави для поновлення строку для предявлення вказаного виконавчого документа до примусового виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 371 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №0818/13763/2012 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Ю.В. Апаллонова