Ухвала суду № 59308922, 29.07.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.07.2016

Провадження № 2/331/1290/2016

№ 335/8835/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Антоненко М.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Кравченко Л.Ю., 3-тя особа орган опіки та піклування адміністрації у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя виконавчого комітету про визнання бездіяльності незаконною, зобовязання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, визнання порушення прав позивача ОСОБА_4 в особі судді Кравченко Л.Ю., викладених у Конвенції про права інвалідів за наслідком розгляду провадження 335/665/2016 справа № 335/8835/15,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2016 р. до апеляційного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Кравченко Л.Ю., 3-тя особа орган опіки та піклування адміністрації у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя виконавчого комітету про визнання бездіяльності незаконною, зобовязання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, визнання порушення прав позивача ОСОБА_4 в особі судді Кравченко Л.Ю., викладених у Конвенції про права інвалідів за наслідком розгляду провадження 335/665/2016 справа № 335/8835/15.

Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 р., у відповідності до вимог ч.1 статті 108 ЦПК України, визначена підсудність судового розгляду зазначеного позову за Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.

27 липня 2016 р. матеріали за позовом ОСОБА_5 надійшли до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та передані в провадження судді Антоненко М.В.

Перевіркою матеріалів позову ОСОБА_5 до судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Кравченко Л.Ю. про порушене право, встановлено наступне.

Із змісту позову вбачається, що суддею Кравченко Л.Ю., на думку позивача, порушуються його права при розгляді цивільної справи (провадження 335/665/2016 справа № 335/8835/15), оскільки суддею по даній справі було постановлено кілька ухвал, які були скасовані в апеляційній інстанції.

У низці рішень Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним ( у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «ОСОБА_6 де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначеному вище випадку між позивачем та суддею ( відповідачем) такі правовідносини не виникають, а тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Відповідно до статті 125 Основного закону України і Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавства. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України « Про судоустрій і статус суддів» та « Про Вищу раду юстиції».

Таким чином, чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.

Законність процесуальних актів і дій ( бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність ( статті 126 і 129 Конституції України). Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2008 року (справа № 21-319 во 07).

З огляду на викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі у відповідності до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, в частині вимог до судді Кравченко Л.Ю. не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства

Керуючись п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині предявлених вимог до ОСОБА_4 в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Кравченко Л.Ю.

Зобовязати Орган опіки та піклування Верхньодніпровської районної державної адміністрації надати висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матірю ОСОБА_2 за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський р-н, с. Посуньки, пров. Бригадний, буд.6-в.

Судове засідання призначити на 05 вересня 2016 року об 15-15 год.

Надіслати копію цієї ухвали учасникам процесу, відповідачам копії позову та копії доданих до нього документів

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання ухвали суду апеляційної скарги.

Суддя : М.В.Антоненко