Рішення № 59306753, 11.07.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6079/16-ц

Провадження №2/263/1641/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом поданим до суду ОСОБА_1, що діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2, через свого представника, звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Її мати ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.10.1988 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-6180 є власником будинку №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі. Мати померла 21.10.2015 року, спадкоємцями її майна є вона та брат ОСОБА_3 відповідач по справі. 22.04.2016 року нотаріус постановою відмовив їй у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з тієї підстави, що у спадкоємця відсутні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства, які підтверджують належність майна спадкодавцеві. Просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що відкрилося після смерті ОСОБА_4 у вигляді зазначеного будинку.

Позивач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви про підтримку позовних вимог на підставах зазначених в позовній заяві та про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання ним позову, згоден з визнанням за ОСОБА_2 права власності на весь будинку №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі, оскільки він відмовляється від прийняття спадщини на користь сестри.

Суд, враховуючи позицію учасників судового розгляду щодо спірних правових відносин та дослідивши надані докази, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до поданих сторонами заяв суд розглянув справу у їх відсутності.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України, у звязку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правові відносини.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України в першу чергу право на успадкування за законом має один з подружжя та діти спадкодавця. За ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом мають право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.2 ст.1274 ЦК України).

Згідно свідоцтва про народження серії І-ЯК №050038 народилася 7.11.1966 року ОСОБА_5, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №1804, її матірю є ОСОБА_4.

Дівоче прізвище ОСОБА_5 було змінено на ОСОБА_2 внаслідок реєстрації шлюбу, яке мало місце 22.02.2002 року.

Згідно свідоцтва про народження серії ІV-НО №481446 народився 9.05.1981 року ОСОБА_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №901, його матірю є ОСОБА_4.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.10.1988 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-6180 до ОСОБА_4 перейшло право власності на будинок №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі.

Згідно реєстраційного посвідчення Маріупольського бюро технічної інвентаризації, на підставі наведеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на домоволодіння №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі, про що в реєстраційну книгу 18.10.1988 року зроблено запис за №28605.

21.10.2015 року померла ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть від 22.10.2015 року, серії І-НО №920904.

Згідно спадкової справи за №58575834 у спадковому реєстрі, заведеної після смерті ОСОБА_4, до нотаріальної контори:

- 15.02.2016 року надійшла заява доньки ОСОБА_2 про прийняття спадщини померлої матері;

- 15.02.2016 року надійшла заява ОСОБА_3, якою він відмовився від своєї частки у спадщині померлої матері на користь ОСОБА_2

Згідно відміток у паспортах ОСОБА_2, ОСОБА_3, копії домової книги на будинок №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі, за вказаною адресою значаться зареєстрованими ОСОБА_2 з 27.03.2002 року, ОСОБА_3 з 8.10.1999 року.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня її відкриття, він не заявив про відмову від неї.

Отже спадкоємець першої черги права на успадкування за законом ОСОБА_2, проживаючи разом із спадкодавцем та подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, є такою, що прийняла спадщину ОСОБА_4, навпаки інший спадкоємець ОСОБА_3 таким не є, оскільки відмовився від прийняття спадщини на користь сестри.

22.04.2016 року нотаріус постановою відмовив ОСОБА_2 у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з тієї підстави, що у спадкоємця відсутні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства, які підтверджують належність майна спадкодавцеві.

За постановою нотаріуса від 22.04.2016 року про відмову у вчинені нотаріальної дії спадкоємцю ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі внаслідок відсутності правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вказаний будинок.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 вказаного вище Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене у передбаченому законом порядку до набрання чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У даному випадку таким правом скористалася позивач, звернувшись до суду з позовною заявою.

Оскільки ОСОБА_2 надала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, не відмовились від неї, суд вважає, що вона прийняла спадщину, яка залишилась від матері, а за ч.5 ст.1268 ЦК України вона належить їй з часу відкриття спадщини, у тому числі вказаний будинок, враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини за законом на користь позивача.

Керуючись, ст.ст.10,11,60-61,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов, поданий до суду ОСОБА_1, що діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на спадкове майно, що відкрилося після смерті ОСОБА_4, яка померла 21.10.2015 року, у вигляді будинку №7 по вул.Дорожна в м.Маріуполі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: П.І. Папаценко