Рішення № 59306489, 25.07.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/1725/16-ц

2/221/487/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області у складі : головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

за участю представника позивача - не з»явився,

за участю відповідача - не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки ,

ВСТАНОВИВ :

Позивач- 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Донецькій області звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь зайво виплачене грошове забезпечення в розмірі 2765,21 гривень. Позов обґрунтований тим, що старшині служби цивільного захисту 24 державної пожежно-рятувальної частини 3 загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області (надалі-ДПРЗ-3) ОСОБА_1 було завчасно виплачене грошове забезпечення за весь період перебування у відпустці за 2015 рік. У звязку із систематичним невиконанням умов контракту, відповідач був звільнений наказом від 26.03.2015 року. Таким чином, ОСОБА_1 не використав відпустку у 2015 році та втратив право на її оплату. Згідно Постанови КМУ від 11.0.2013 року №593 у разі звільнення особи рядового і начальницького складу до закінчення календарного року, за який вона вже використала щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я, у звязку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або скороченням штатів, або проведенням організаційно штатних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення особи рядового і начальницького складу. Так як відповідач не є працівником ДПРЗ-3, йому надіслано поштовим рекомендованим відправленням претензію від 21.12.2015 року № 3549, згідно якої позивач просить ОСОБА_1 негайно повернути зайве виплачене грошове забезпечення у загальному розмірі 2765,21 грн. Всупереч вимогам претензії та чинному в Україні законодавству на день подання позову ОСОБА_1 не повернув ДПРЗ-3 2765,21 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про день і час слухання справи була сповіщена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, заяву про причини неявки суду не надав, тому суд, зі згоди представника позивача , ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту на контрактній основі урядового і начальницького складу на посаді старшини служби цивільного захисту 24 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Маріуполь) Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

Відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення відповідачу ОСОБА_1 нараховане грошове забезпечення за весь період перебування у відпустці за 2015 рік - 2962,72 гривень за 30 днів відпустки. ( а.с. 3)

Згідно витягу з наказу Головного управління ДСНС України у Донецькій області № 108 від 26.03.2015 року, старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1, водія 24 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Маріуполь) Головного управління ДСНС України у Донецькій області звільнено зі служби у запас за пунктом 182, 173, 176 підпунктом «6» (у звязку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) та направлено до Маріупольського ОМВК Донецької області для поставлення на військовий облік (а.с .6)

Станом на 26.03.2015 року вислуга років ОСОБА_1 складає 10 років 07 місяців 16 календарних днів.

Згідно копії квитанції УДППЗ «Укрпошта» № ПН 215600426655 від 21.12.2015 року, начальником групи економіки і фінансів 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області надіслано поштовим рекомендованим листом претензію № 3549 від 21.12.2015 року про вимогу негайно повернути зайве виплачене грошове забезпечення у загальному розмірі 2765,21 гривень.(а.с. 4)

Згідно розрахунку № 249 від 08.02.2016 року, ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за використання відпустки у 2015 році в розмірі 2962,72 гривень; кількість днів, за які утримується грошове забезпечення складає 28, таким чином, зайво виплачене грошове забезпечення складає 2765,21 гривень (2962,72/30х24=2765,21) ( а.с.3).

Статтею 45 Конституції України громадянину, який працює, гарантовано право на відпочинок, яке забезпечено наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Відповідно дост.2 ЗаконуУкраїни «Про відпустки»,ст.74 КЗпП Україниправо на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Статтею 22 Закону України «Про відпустки»встановлено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Згідно п.138 Постанови Кабінету міністрів України № 593 від 11.07.2013 року Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, тривалість щорічної основної відпустки для осіб рядового і начальницького складу, які мають вислугу років (у календарному вимірі), обчислену в порядку, передбаченому для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років - 35 календарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, 20 і більше років - 45 календарних днів.

Згідно п.154 Постанови Кабінету міністрів України № 593 від 11.07.2013 року Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, у разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби (крім звільнення через службову невідповідність, у звязку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у звязку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що повязані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у звязку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у звязку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) та невикористання нею щорічної основної відпустки за її бажанням надається невикористана відпустка з подальшими звільненням її із служби. З урахування вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно до положень п. 24 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року роботодавець може звернутися до суду з вимогами, в тому числі, про повернення суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки стосовно до правил ч.2 ст. 233 КЗпП України протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Пункт 2 ст. 127 КЗпП України обмежень відрахувань з заробітної плати працівників, звільнених на підставі ст. 38 КЗпП України, не містить, позивач річний строк звернення до суду не пропустив, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача зайво сплачену суму за невідпрацьовані дні використаної відпустки в розмірі 2765 гривень 21 копійки.

В силу ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно на користь держави стягнути судовий збір у сумі 1378,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 15, 30, 60, 88, 212- 215,218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) на користь 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області ( 87547, м.Маріуполь Донецької області, вул..К.Лібкнехта, 175, код ЄДРПОУ 38242758) надміру сплачену суму за невідпрацьовані дні використаної відпустки в розмірі 2765 гривень 21 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір - 1378 гривень 00 копійок.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя:

25.07.2016