Постанова № 59306168, 29.07.2016, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1476/16-а

Провадження № 2-а/740/42/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2016 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд

в складі судді - Куровського Ю.В.

при секретарі - Гришкевич В.О., Ісаєнко А.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Ніжин розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, міського голови м.Ніжина Лінник Анатолія Валерійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулась в суд з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м.Ніжина Лінника А.В. від 21.03.2016 року №132-К «Про звільнення з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_1.», поновлення її на роботі на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку вона обіймала до звільнення посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, стягнення з виконавчого комітету Ніжинської міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11669,26 грн. за період з 22.03.2016 р. по 02.06.2016 р.,включно, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку вона обіймала до звільнення посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради з 21.03.2016 р. та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4726,50 грн. звернути до негайного виконання, стягнення з виконавчого комітету Ніжинської міської ради на її користь 4726,50 грн. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, стягнення на її користь з виконавчого комітету Ніжинської міської ради 20000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що з 2001 року по 21 березня 2016 року вона перебувала у трудових відносинах з виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (14 років 4 місяці):

12.11.2001 року була прийнята за конкурсом на посаду спеціаліста І категорії юридичного відділу виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

З 20 серпня 2003 року по червень 2014 року перебувала на посаді головного спеціаліста юридичного відділу виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

З 03 червня 2014 року по 27 листопада 2014 року перебувала на посаді начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

З 27 листопада 2014 року по 21 березня 2016 року перебувала на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Неодноразово за сумлінне виконання професійних обов'язків, високий професіоналізм вона нагороджувалась подяками, грамотами виконавчого комітету Ніжинської міської ради та подяками міського голови Ніжинської міської ради.

Відповідно до розпорядження міського голови №288-К від 17.11.2015 року з 01 грудня 2015 року лише посадовим особам юридичного відділу було збільшено надбавку за виконання особливо важливої роботи, в тому числі їй - начальнику юридичного відділу встановлено надбавку у розмірі 75% посадового окладу з урахуванням надбавки за 10 ранг та надбавки за вислугу років.

За період роботи зауважень та дисциплінарних стягнень не мала.

21 березня 2016 року міський голова видав розпорядження №132-К «Про звільнення з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_1.», яким звільнив її з посади за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

З даним розпорядженням не може погодитися, вважає його безпідставним, протиправним та таким, що не містить законодавчого підґрунтя, це підтверджується наступним.

Жодним чином вона не відмовлялася від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці. Навпаки, у зв'язку з великим бажанням працювати у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради та з метою недопущення її звільнення, бо вона має двох малолітніх дітей, нею було написано заяви на ім'я міського голови про призначення на рівнозначну посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення (від 22.02.2016 р., від 21.03.2016 р.), на посаду начальника відділу-державного реєстратора реєстраційного відділу (від 22.02.2016 р.), на посаду начальника сектора з питань претензійно-позовної роботи та запобігання корупції (від 21.03.2016 р.).

Незважаючи на це, порушуючи норми трудового законодавства, вчинення дій в супереч рішенням Ніжинської міської ради, міський голова видав протиправне розпорядження №132-К від 21.03.2016р, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до рішення Ніжинської міської ради від 23.04.2015 року №38-66/2015 «Про затвердження Положення про юридичний відділ апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради», встановлено, що юридичний відділ є структурним підрозділом апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, входить до структури виконавчих органів міської ради та утворений з метою юридичного забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради, апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, їх структурних підрозділів та посадових осіб, координації питань юридичного забезпечення функціонування підприємств, установ, закладів та організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста; організації правової роботи, забезпечення контролю за додержанням вимог актів законодавства, інших нормативно-правових актів, в тому числі, виданих міською радою, її виконавчим комітетом, іншими виконавчими органами міської ради та їх посадовим особами в ході виконання покладених на них завдань і функцій; захисту прав та законних інтересів територіальної громади міста, міської ради, її виконавчого комітету, міського голови в судах та інших органах; своєчасного та ефективного застосування чинних правових норм при здійсненні своїх повноважень виконавчими органами міської ради, їх структурними підрозділами та посадовими особами; виконання інших завдання та функцій юридичної служби. Утворення, реорганізація, ліквідація відділу, затвердження Положення, внесення змін і доповнень до нього, затвердження штатного розпису відділу їх чисельності кількості працівників відділу є виключною компетенцією Ніжинської міської ради.

24 листопада 2015 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №6-2/2015 «Про затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх чисельності», яким затвердила нову структуру виконавчого комітету Ніжинської міської ради. Відповідно до якої юридичний відділ ліквідовується, натомість створюється відділ юридично-кадрового забезпечення, до якого переходять функції юридичного відділу.

При цьому пунктом 3 даного рішення встановлено, що до затвердження міською радою VII скликання Положень про утворені нею структурні підрозділи апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, виконавчі органи виконавчого комітету Ніжинської міської ради діють Положення, перелік яких зазначений в рішенні, в тому числі згідно пункту 3.4 Положення про юридичний відділ апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 23.04.2015 р. № 338-66/2015.

Таким чином, оскільки положення про відділ юридично-кадрового забезпечення станом на день її звільнення 21.03.2016 року затверджене не було, і діяло Положення про юридичний відділ, міський голова не мав права видавати розпорядження №101-К «Про призначення на посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_6» та видавати оскаржуване розпорядження про її звільнення.

30-31 березня 2016 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №22-9/2016 «Про затвердження Положення про відділ юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області» та в пункті другому зазначила, що рішення Ніжинської міської ради від 23.04.2015р. №38-66/2015 «Про затвердження Положення про юридичний відділ апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області» вважати таким, що втратило чинність.

Перша підстава для її звільнення, зазначена в розпорядженні міського голови - розпорядження міського голови від 01.12.2015 року №310-К «Про попередження щодо наступного звільнення», спростовується тим, що з даним розпорядженням вона не була ознайомлена, як того вимагає ст.49-2 КЗпП України.

Друга підстава - лист міського голови Лінника A.B. від 03.12.2015 р. №02- 23/2062 спростовується:

В листі зазначено, що на виконання рішення міської ради від 22.11.2015р. №6-2/2015, розпорядження міського голови від 25.11.2015 р. №305-К та розпорядження від 01.12.2015 р. №308-К «Про попередження щодо наступного вивільнення», у зв'язку із зміною істотних умов праці, керуючись ч.3 ст.32 КЗпП Україн, упродовж двох місяців від дати ознайомлення персонально (під підпис) з цим попередженням, їй буде запропоновано іншу посаду відповідно до штатного розпису (за рахунок перерозподілу штатної чисельності), за згодою працівника.

а)розпорядження міського голови №308-К «Про попередження щодо наступного вивільнення» від 01.12.2015 р. не існує взагалі і її з ним ніхто не ознайомлював. Натомість є два інших:

- №308-К «Про дострокове зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення з ОСОБА_5» від 01.12.2015 р. - яке її не стосується;

- №310 - К «Про попередження щодо наступного вивільнення» від 01.12.2015 р. - з яким її ніхто не ознайомлював;

б)в листі відсутня інформація в чому полягає істотна зміна умов праці, відповідно до ч.3 ст. ст.32 КЗпП України - це може бути : зміна системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів тощо, про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці;

в)в супереч ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України не було вручено одночасно пропозиції щодо зайняття вакантної (вакантних) посади.

г)упродовж двох місяців з моменту вручення листа (03.12.2015р.), кінцевий термін якого спливає - 02.02.2016 р., так і не було запропоновано жодної посади.

Все це підтверджує незаконність листа міського голови від 03.12.2016 року, який не заслуговує на увагу та недотримання Відповідачами вимог щодо повідомлення позивача про зміну істотних умов праці, не пізніше ніж за два місяці.

Щодо листа міського голови від 22.02.2016 року №02.1-23/337, то викладена в ньому пропозиція була нею прийнята, про що в кінці робочого дня 22.02.2016 р. нею було написано заяву на ім'я міського голови про призначення її на посаду начальника відділу-державного реєстратора реєстраційного відділу.

Щодо листа міського голови від 22.02.2016 року №02.1-24/344, то даний лист є зфальсифікованим, оскільки був не від 22.02.2016 року, а від 23.02.2016р. це підтверджується іншою нумерацією. Так, всі листи були під номером 02.1-23, після чого присвоювався номер згідно черговості /337, /346, /380, /435, /521, /522, /525, з цього листа номер 02.1-24. і був вручений їй 23.02.2016 р. о 10 годині. Відповідь нею надана о 10 год. 30 хв. із обґрунтуванням, що він є безпідставним, нею прийнято пропозицію міського голови від 22.02.2016р. №02.1-23/337 щодо заміщення вакантної посади начальника відділу-державного реєстратора реєстраційного відділу.

Листи міського голови від 26.02.2016р. №02.1-23/380, 04.03.2016 №02.1-23/435, 18.03.2016 №02.1-23/521 є незаконними та безпідставними, оскільки надсилалися їй в період тимчасової непрацездатності, що підтверджується листом непрацездатності виданий 23.02.2016р. (причина непрацездатності: догляд за дитиною 6 років, режим амбулаторний, звільнення від роботи з 23.02.2016 р. по 04.03.2016 р.) та листом непрацездатності від 09.03.2016 р., згідно якого вона перебувала на лікарняному з 09.03.2016 р. по 18.03.2016 р. Розуміючи, що вона не зможе надати відповідь, оскільки не залишить хвору малолітню дитину без нагляду, міський голова надсилав пропозиції майже щотижня. В підтвердження її слів є лист комунального закладу «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15.03.2016р. №31, згідно якого міському голові Ліннику A.B. була надана офіційна відповідь, що вона перебуває на амбулаторному лікуванні, незважаючи на це, міський голова 18.03.2016 року знову надіслав їй пропозицію.

Окрім того, відповідно до ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» кваліфікація посад в органах місцевого самоврядування, посада начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради відноситься до 5 категорії посад.

Запропоновані міським головою посади начальника секторів та спеціаліста І категорії відносяться до шостої категорії посад, що не є продовженням роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Щодо листа міського голови від 21.03.2016 р. №02.1-23/522 щодо негайного надання в перший день після виходу з лікарняного заяву на призначення на одну із запропонованих вакантних посад з переліком яких вона може ознайомитися у вільному доступі на офіційному сайті Ніжинської міської ради у рубриках «Оголошення» та «Атестація посадових осіб» та попереджаючи, що в іншому випадку вона буде звільнена за п.1.ч.1.ст.40, п.1 ч.2 ст.40 КЗпП України, повідомляє: з метою недопущення звільнення написала заяву на призначення її на посаду начальника сектора з питань претензійно-позовної роботи та запобігання корупції (21.03.2016 р. о 14 год. 20 хв.). На яку відповідь так і не отримала.

Щодо листа міського голови від 21.03.2016 р. №02.1-23/525 отриманого нею о 15 год. 15 хв. в якому було виключено пропозиції щодо зайняття вакантних посад вказаних на сайті Ніжинської міської ради у рубриці «Оголошення», то це є підтвердженням предвзятого до неї відношення міським головою. Тим більше, що на день її звільнення посада начальника сектора претензійно-позовної роботи відділу юридично-кадрового забезпечення була вакантною. Відповіді на її вищезазначені заяви, в тому числі на заяву подану 21.03.2014 року о 14 год. 20 хв. надано не було. Пропозиція обійняти нижчі посади не відповідає ст.32 КЗпП України, оскільки зміна істотних умов праці допускається при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Акти про відмову від надання згоди щодо зайняття вакантних посад від 21.03.2016 р. є безпідставними і необгрунтованими, спростовуються її заявою від 21.03.2014 року поданою о 14 год.20 хв., яка підтверджувала її бажання працювати, а не відмову від роботи (з відміткою виконавчого комітету Ніжинської міської ради про її отримання).

Виходячи з вищевикладеного, міський голова не надаючи жодної відповіді на її заяви про призначення її на вказані вище посади, не враховуючи її бажання працювати, попереджаючи про звільнення за п.1.ч.1.ст.40, п.1 ч.2 ст.40 КЗпП України видає розпорядження №132-К від 21.03.2016 р., яким звільняє за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України - у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, при цьому порушуючи трудове законодавство України, в тому числі частину 1 - 3 ст.49-2 КЗпП України не повідомлено за два місяці про зміну умов праці; не враховано її переважне право на залишення на роботі передбачене законодавством; одночасно з попередженням про звільнення не запропоновано іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю;

ст. 42 КЗпП України - переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається : сімейним - при наявності двох дітей і більше утриманців (вона має двох малолітніх дітей); працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (безперервний стаж посадової особи місцевого самоврядування у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради становить 14 років 4 місяці).

Ст. 47 та ст. 116 КЗпП України - в день звільнення не проведено з нею повного розрахунку та про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений орган не повідомив працівника перед виплатою зазначених сум. Це призвело до недоотримання нею належних їй сум:

а) надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 75 % посадового окладу з урахування надбавки за 10 ранг та надбавки за вислугу років за лютий та березень місяць 2016 року;

б) відповідно до ст. 19, 24 Закону України «Про відпустки» та листа Мінсоцполітики України від 24.03.2015 р. №4053/0/14-15/18:

- компенсацію за 7 днів невикористаної відпустки, як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років за 2009 рік;

-компенсацію за 9 днів невикористаної відпустки, як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років за 2012 рік;

-компенсацію за 6 днів невикористаної відпустки, як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років за 2016 рік;

Оскільки дана відпустка надається не за трудовий період, а за календарний рік.

в)компенсацію за 1 день невикористаної додаткової відпустки, передбаченої законодавством України (Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») за період роботи з 12.11.2015 по 21.03.2016 p.p.;

Розрахунок здійснений відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 р. №100:

13 днів (за 14 років вислуги) : 356 днів (без урахування святкових і неробочих за період 12.11.2015 по 11.11.2016 р.) * 128 (пропорційно до відпрацьованого часу до дати звільнення без урахування святкових і неробочих) = 4,67 (кількість календарних днів відпустки за відпрацьований час). З урахуванням заокруглення, кількість днів відпустки, яка могла бути надана працівникові становить 5 днів додаткової відпустки.

5 днів - 4 дні (відповідно до розпоряджень №363-В від 30.12.2015р. та №22- В від 28.01.2016р.) = 1 день (за який не проведено розрахунку при звільненні).

г)компенсацію за 10 днів основної щорічної відпустки за період роботи з 12.11.2013р. по 11.11.2014р. відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

д)матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячного заробітку за 2016 рік, яка є частиною заробітної плати та щодо надання якої було написано нею дві заяви до моменту звільнення. Ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст. 2 цього закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до п.2 розділу 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 2 ст.ЗЗ Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до п.п.3 п.2 Постанови КМУ від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», п.п. 4.14 розділу у Колективного договору укладеного між адміністрацією виконавчого комітету Ніжинської міської ради і трудовим колективом виконавчих органів Ніжинської міської ради матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є обов'язковою виплатою, що передбачена кошторисом видатків виконавчого комітету Ніжинської міської ради на 2016 рік.

Отже, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є частиною заробітної плати, що підтверджується висновком колегії суддів Судової палати в адміністративних справах постанова Верховного Суду України від 13.10.2015 року №524/3517/14-а.Відповідно до ст. 116 КЗпП України підлягає виплаті при звільненні працівника.

Все це підтверджує, що її звільнення відбулось без дотримання вимог, гарантій, передбачених КЗпП України щодо вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці, необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття розпорядження, нерозсудливо. Відповідно пропозиція позивачу обійняти нижчі посади була здійснена без достатніх правових підстав. Відтак розпорядження міського голови від 21.03.2016 р. №132-К «Про звільнення з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_1.», яким її звільнено з роботи за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки, її було звільнено з роботи з посади начальника відділу без законної підстави, її право повинно бути відновлене шляхом поновлення на роботі на посаді начальника відділу відповідним розпорядженням міського голови з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вона працювала начальником юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради. Функції юридичного відділу перейшли до відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради. Цей відділ залишився в структурі апарату виконавчого комітету, виконавчих органів Ніжинської міської ради та у штатному розписі. Отже її слід поновити на роботі на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, або на рівнозначній (рівноцінній) посаді тій, яку вона обіймала до звільнення, посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення.

Враховуючи, що поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за рішенням суду відбувається з дати звільнення, а не з дати ухвалення судом рішення, позивачем було у пункті 3 позовних вимог зазначено дату поновлення: «з 21.03.2016 р.».

Постанову суду в частині поновлення її на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку вона обіймала до звільнення посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради з 21.03.2016 р. та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4726,50 грн. звернути до негайного виконання.

У зв'язку з неотриманням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016 році (до звільнення, при звільненні та після звільнення), яка є частиною заробітної плати, передбаченої Законом України «Про державну службу», Законом України «Про оплату праці» Постановою КМУ від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», п.п. 4.14 розділу Колективного договору укладеного між адміністрацією виконавчого комітету Ніжинської міської ради і трудовим колективом виконавчих органів Ніжинської міської ради просить суд стягнути з виконавчого комітету Ніжинської міської ради на її корись матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячного заробітку 4726,50 грн. у 2016 році.

Відповідно до доводів та доказів зазначених в адміністративному позові про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, вважає, що відповідачами було грубо порушено її законні права на працю у зв'язку з невиплатою належних їй грошових сум при звільненні; ігнорування її заяв про призначення на посаду, оскільки не було надано жодної відповіді; ігнорування її заяв про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, оскільки відповідь не надавалася, допомога при звільнені не була виплачена; в трудовій книжці не зазначено на підставі якого розпорядчого документу її було звільнено, як того вимагає п. 2.27 інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.2993 р. №58; при тому, що вона пропрацювала у юридичному відділі виконавчого комітету Ніжинської міської ради більше 14 років, починаючи з спеціаліста І категорії і до посади начальника юридичного відділу; мала цілий ряд грамот і подяк як від міських голів, так і від виконавчого комітету Ніжинської міської ради за високий професіоналізм та виконання особливо важливої роботи; мала переважне право на залишення на роботі відповідно до ст.42 КЗпП України, жодних зауважень за увесь період роботи та дисциплінарних стягнень не мала - все це призвело до моральних страждань, напруження стану організму як фізичного так і психічного, що призвело до погіршення здоров'я, проходження лікування та фінансових затрат на лікування, витрачання часу на лікування, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду завдану їй оцінює в 20000 грн.

Представник відповідача виконавчого комітету Ніжинської міської ради - Нетреба А.І. позовні вимоги не визнала.Вона пояснила, що оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 12014 року № 422 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" 24 листопада 2015 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №6-2/2015 "Про затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх чисельності", яким затверджено структуру апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, їх загальну чисельність. Цим рішенням створено відділ юридично-кадрового забезпечення, тобто новий структурний підрозділ апарату виконавчого комітету.

Згідно із п.2 розпорядження міського голови "Про затвердження штатного розпису апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області" від 25 листопада 2015 року №305-К було зобов'язано відділ кадрової політики та запобігання проявам корупції апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області привести штатний розпис у відповідність до структури, забезпечити проведення процедури попередження про наступне вивільнення посадових осіб, робітників виконавчих органів міської ради, їх структурних підрозділів апарату виконавчого комітету міської ради.

Тобто, по-перше, створилася нова структурна одиниця - Відділ юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради з новим штатним розписом та своїми новими функціями, задля підвищення результативності та ефективності роботи.

По-друге, до ОСОБА_1 було застосовано процедуру вивільнення відповідно до розпорядження виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 25 листопада 2015 року, а не звільнення, як зазначає про це позивач по справі ОСОБА_1

Позивач стверджує, що не була ознайомлена з розпорядженням міського голови №310-К "Про попередження щодо наступного вивільнення" від 01 грудня 2015 року. Хоча зі змістом розпорядження міського голови позивач все ж таки була ознайомлена, про що свідчить її підпис від 03.01.2015р., у :відповідності до ст. 49-2 КзпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Дана норма не зобов'язує письмово попередити працівника про наступне вивільнення, хоча це було зроблено задля попередження виникнення в подальшому спору з цього приводу.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Після того, як позивач була ознайомлена з розпорядженням міського голови №310-К «Про попередження щодо наступного вивільнення» від 01 грудня 2015 року листом міського голови від 03 грудня 2015 року ОСОБА_1 було попереджено та проінформовано про наступне вивільнення та про те, що упродовж двох місяців від дати ознайомлення персонально (під розпис) з цим попередженням буде запропоновано іншу посаду відповідно до чинного штатного розпису (за рахунок перерозподілу штатної чисельності) за згодою працівника.

Вважає, що було дотримано норм чинного законодавства, що регулюють процедуру вивільнення працівника.

Позивач по справі вказала, що в листі міського голови відсутня інформація, в чому саме полягає істотна зміна умов праці, відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України - це може бути: зміна системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення та скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів тощо, про що працівник повинен повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У листі міського голови від 03 грудня 2015 року йдеться про те, що зміна умов праці відбулася з метою забезпечення ефективного здійснення виконавчими органами Ніжинської міської ради, їх структурними підрозділами та посадовими особами покладених на них завдань, обов'язків та повноважень в результаті затвердження структури апарату виконавчого комітету, керуючись ч.3 ст.32 КЗпП України та рішенням Ніжинської міської ради від 24.11.2015 р. №6- 2/2015.

Такі зміни в організації виробництва та праці відбулися згідно із рішенням Ніжинської міської ради від 24 листопада 2015 року №6-2/2015 "Про затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх чисельності " та розпорядженням міського голови від 25 листопада 2015 року №305-К "Про затвердження штатного розпису апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області".

Позивач зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України не було вручено одночасно пропозиції зайняття вакантної (вакантних) посади.

Але листом міського голови №02-23/2062 від 03 грудня 2015 року було попереджено ОСОБА_1 про те, що їй буде запропоновано іншу посаду відповідно до чинного штатного розпису (за рахунок перерозподілу чисельності) за згодою працівника. Лист ОСОБА_1 отримала 03 грудня 2015 року, про що письмово зазначила в кінці нього.

Позивач вказує на те, що їй не було запропоновано жодної посади, але це не відповідає дійсності. ОСОБА_1 була проінформована про те, що їй буде запропоновано іншу посаду відповідно до чинного розпису (за рахунок перерозподілу чисельності) за згодою працівника, як це вже зазначалося вище.

Розпорядженням міського голови від 03 лютого 2016 року №36-К "Про затвердження штатного розпису апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області" відповідно до прийнятого рішення Ніжинської міської ради від 02 лютого 2016 року було затверджено штатний розпис апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету, який набрав чинності 23 лютого 2016 року.

На виконання вищезазначених рішення та розпорядження було надіслано листа міського голови від 22 лютого 2016 року №02.1-23/337, яким запропоновано ОСОБА_1 замістити вакантні посади згідно переліку. Лист ОСОБА_1 отримала 22 лютого 2016 року, про що письмово зазначила в кінці нього.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Враховуючи рішення атестаційної комісії від 16 лютого 2016 року, висновком якої було встановлено, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді за умови підвищення персональної відповідальності за результати роботи юридичного відділу, міський голова, враховуючи кваліфікацію та продуктивність праці, визначався із переліком вакантних посад та відповідно пропонував їх ОСОБА_1 Але якого-небудь порядку, за яким визначити рівень кваліфікації, або ж рівень продуктивності праці працівника, чи бодай критеріїв їх визначення, не існує. На цьому наголошує Мінсоцполітики у своєму листі №80/06/187-12 від 2 травня 2012 року.

Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Отже, по-перше, позивачу було запропоновано замістити вакантні посади, а по друге, вважає, що лист міського голови №02-23/2062 від 03 грудня 2015 року складений відповідно до норм права.

Позивач зазначає, що пропозиція міського голови, викладена в листі від 22 лютого 2016 року № 02.1-23/337 щодо заміщення вакантних посад, була прийнята, про що позивачем було написано заяву. ОСОБА_1 отримала листа міського голови від 22 лютого 2016 року № 02.1-23/337, (про що власноруч зазначила в кінці нього), а також листа від 22 лютого 2016 року №02.1-23/344, в кінці якого також власноруч вказала, що лист отриманий нею 22 лютого 2016 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 прийняла пропозицію міського голови зайняти посаду начальника реєстраційного відділу виконавчого комітету Ніжинської міської ради, виходячи із слів написаної нею заяви. Заява була отримана 23 лютого 2016 року о 10 год. 30 хв.

22 лютого 2016 року листом міського голови № 02.1-23/339 одночасно було запропоновано зайняти посаду начальника відділу-державного реєстратора реєстраційного відділу виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_7, яка отримавши листа, одразу погодилась у той же день зайняти вакантну посаду, про що власноруч написала відповідну заяву. Так, ОСОБА_7 була призначена на посаду розпорядженням міського голови від 23 лютого 2016 року №60-К, зі змістом якого ОСОБА_7 особисто ознайомилась 23 лютого 2016 року о 8 год. 30 хв. (про що власноруч зазначила в кінці розпорядження).

Таким чином, коментар ОСОБА_1 в кінці та на зворотньому боці листа і міського голови листа від 22 лютого 2016 року №02.1-23/344, не має юридичного значення, оскільки: по-перше, у відділі з питань діловодства та роботи зі зверненнями громадян апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області жодної заяви у період з 22 лютого 2016 року до 17 год. 00 хв. 23 лютого 2016 року, не зареєстровано, що підтверджується відповідними довідками про стан надходженням документів; по-друге, на той момент на посаду начальника відділу-державного реєстратора реєстраційного відділу вже була призначена ОСОБА_7

Позивач висуває обвинувачення, що лист міського голови від 22 лютого 2016 року №02.1-24/344 є фальсифікованим. 22 лютого 2016 року міським головою було надіслано два листи адресовані ОСОБА_1 з якими вона була особисто ознайомлена, під двома різними номерами, виходячи із логічної послідовності ведення реєстрації документації виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, а саме: №02.1- 23/337; №02.1-23/344. Тому не зрозуміло, з якою метою ОСОБА_1 вводить суд в оману.

Незважаючи на відмову ОСОБА_1 на зайняття запропонованих міським головою посад, їй неодноразово надсилалися листи із пропозиціями зайняти відповідні вакантні посади: лист від 23.02.2016 р. №02.1-23/346, лист від 26.02.2016 р. №02.1-23/380, лист від 04.03.2016 р. №02.1-23/435, лист від 18.03.2016 р. №02.1-23/521, на які відповіді вона так і не давала.

Водночас пропозиції щодо наявних вакантних посад та зміст усіх адресованих листів з такими пропозиціями знаходились у вільному доступі на офіційному сайті Ніжинської міської ради у рубриках "Оголошення" та "Атестація посадових осіб". А саме листи: від 22.02.2016 р. №02.1-23/337, від 22.02.2016 р. №02.1-23/344, від 23.02.2016 р. №021-23/346, від 26.02.2016 р. №02.1-23/380 (є відмітка про отримання), від 04.03.2016 р. №02.1-23/435(є відмітка про отримання), від 18.03.2016 р. №02.1-23/521.

Вважає, що позивач при бажанні могла проінформувати будь-яким способом, будь-то письмово чи усно, про надання згоди на зайняття однієї із вакантних посад. Про належні причини ненадання згоди ОСОБА_1 йому невідомо.

21 березня 2016 року в черговий раз позивачу було надіслано листа від міського голови №02.1-23/522, змістом якого були пропозиції щодо зайняття вакантних посад станом на 21.03.2016 р.

Незважаючи на запропоновані міським головою вакантні посади, позивач самоуправно намагається призначити саму себе на посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення шляхом переведення, незрозумілого нікому (заява ОСОБА_1 від 21.03.2016 р.).Позивач призначає саму себе на посаду достовірно розуміючи, що, по-перше, це неможливо, оскільки суперечить нормам чинного законодавства, а по-друге, посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради згідно з розпорядження міського голови від 25 лютого 2016 року №101-К вже займає ОСОБА_6

21 березня 2016 року було складено Акт про відмову ОСОБА_1 від надання згоди щодо зайняття вакантних посад, запропонованих у листі міського голови Лінника А. В. від 21.03.2016 р.

21 березня 2016 року о 14 год. 22 хв. було складено Акт про те, що у присутності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_1, перебуваючи на роботі у перший робочий день після виходу з лікарняного, відмовилась від пропозицій міського голови Лінника A.B., викладених у листі від 21.03.2016р. № 02.1-23/522 на заміщення вакантних посад у структурних підрозділах апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, виконавчих органах виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Позивач зазначає, що склала заяву від 21.03.2016 р. о 14 год. 20 хв., але про це не було відомо на той час нікому, оскільки 21.03.2016 р. о 14 год. 22 хв. вже було засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від пропозицій міського голови на заміщення вакантних посад. Попри подальші спроби міського голови працевлаштувати ОСОБА_1 на запропоновані вакантні посади (лист міського голови від 21.03.2016р. №021- 23/525), остання не надавала згоди на зайняття таких посад.

Водночас позивач намагалася самостійно назначити себе на посаду начальника відділу юридично-кадрового забезпечення шляхом переведення (заява ОСОБА_1 від 21.03.2016 р.). Знову ж таки, це неможливо та не відповідає нормам чинного законодавства: по-перше, посада начальника відділу юридично-кадрового забезпечення не була вакантною; по друге, переведення неможливе, оскільки до ОСОБА_1 застосована процедура вивільнення.

Вкотре, так і не отримавши відповіді щодо згоди на зайняття вакантних посад, 21.03.2016 р. у присутності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було складено Акт про те, що 21 березня 2016 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 відмовилася від пропозицій міського голови Лінника A.B., викладених у листі від 21.03.2016р. №02.1-23/525.

Керуючись п.6 ч.1 ст.36 КзпП України - відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці, розпорядженням міського голови від 21 березня 2016 року №132-К було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Керуючись нормами чинного законодавства, вважає, що виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та міським головою міста Ніжина було повністю дотримано процедуру вивільнення до працівника ОСОБА_1, зважаючи на наступне: відповідно до ч.3 ст.32 КЗпПУ у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Так, зміна істотних умов трудового договору проведена у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, відповідно до рішення Ніжинської міської ради від 24 листопада 2015 року №6-2/2015 "Про затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх чисельності" та розпорядження міського голови від 25 листопада 2015 року №305-К "Про затвердження штатного розпису апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області".

Положеннями ст.49-2 КзпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до розпорядження міського голови №310-К "Про попередження щодо наступного вивільнення" від 01 грудня 2015 року позивача було попереджено про наступне вивільнення. З вищезазначеним розпорядженням позивач була ознайомлена (особистий підпис від 03.12.2015 р.).

Керуючись ч.3 ст.49-2 КЗпП України, водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

03 грудня 2015 року листом міського голови №02-23/2062 ОСОБА_1 було проінформовано, що упродовж двох місяців від дати ознайомлення персонально (під розпис), буде запропоновано іншу посаду відповідно до чинного штатного розпису (за рахунок перерозподілу штатної чисельності) за згодою працівника.

Рішенням Ніжинської міської ради від 02 лютого 2016 року №30-7/2016 було затверджено структуру апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх загальної чисельності. Відповідно до розпорядження міського голови від 03 лютого 2016 року, штатний розпис набрав чинності 23 лютого 2016 року.

Лист-пропозицію від міського голови було вручено позивачу 22 лютого 2016 року № 02.1-23/337.

Отже, як тільки було затверджено новий штатний розпис, вивільнюваному працівнику ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади, у визначені законодавством строки.

Незважаючи, на те, що законодавство не містить вимоги до кількості разів запропонованої роботи чи вимоги пропонувати одночасно кілька місць роботи на вибір працівника, міським головою надсилалися безліч листів-пропозицій (22.02.2016 р. №02.1-23/337, від 22.02.2016 р. №02.1-23/344, від 23.02.2016 р. №021-23/346, від 26.02.2016 р. №02.1-23/380, від 04.03.2016 р. №02.1-23/435, від 18.03.2016 р. №02.1-23/521) на зайняття вакантних посад.

Більше того, ОСОБА_1 пропонувалися посади V-VІ категорій, всупереч її аргументам, викладених в позовній заяві.

Тим паче, не лише для заміщення посад у відділі юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради потрібна освіта за спеціальністю "Правознавство".

ОСОБА_1 ніяким чином не було обмежено щодо її реалізації права на зайняття вакантних посад, враховуючи те, що розміри посадових окладів з 01 грудня 2015 року посадовим особам виконавчих органів Ніжинської міської ради V-VІ категорій посад місцевого самоврядування встановлений у розмірі 1723 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Оскільки протягом місяця від позивача не надходило згоди на заміщення вакантних посад (акти про відмову ОСОБА_1 від надання згоди на заміщення вакантних посад), відповідно до норм чинного законодавства, розпорядженням міського голови від 21 березня 2016 року №132-К було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

У відповідності до ч. 1 ст. 47 КзпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Позивач зазначає, що повинна була отримати надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 75% посадового окладу з урахуванням надбавки за 10 ранг за лютий-березень місяць 2016 року. Відповідно до постанови п.п.в) п.1 ч.2 Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" надано право керівникам установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), керівним працівникам і слідчим органів внутрішніх справ, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

Розпорядженням від 23 лютого 2016 року №100-К ОСОБА_1 було скасовано надбавку за виконання особливо важливої роботи. Отже, позивач не має правових підстав вимагати її виплати.

Позивач вимагає виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячного заробітку за 2016 рік. Так, 17 березня від ОСОБА_1 надійшла заява на ім'я міського голови про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Відповідно до ч. 1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Станом на 17 березня 2016 року бюджетний рік не завершився, а відповідно до вимог Колективного договору між адміністрацією виконавчого комітету Ніжинської міської ради і трудовим колективом виконавчих органів Ніжинської міської ради від 17.12.2012 р. та Положення про преміювання та виплату матеріальної допомоги працівникам виконавчих органів Ніжинської міської ради від 06.12.2012 р. виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань посадовим особам виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради здійснюється протягом бюджетного року.

Враховуючи вищевикладене, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань може бути здійснено у період до 31 грудня поточного бюджетного 2016 року, за умови наявності таких коштів у вищезазначеному кошторисі після виплати працівникам заробітної плати та обов'язкових доплат, надбавок і премії, у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до постанови п.З ч.2 Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" надано право керівникам надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Так, міським головою залишено заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2016 року без задоволення.

Вважає, що процедуру вивільнення до ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог чинного законодавства України. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_6 просив в задоволенні позову відмовити.Він пояснив,що у виконкомі відбулись зміни в організації роботи та чисельності і штату працюючих у звязку з чим всі за два місяці були повідомлені про вивільнення.Позивачу було запропоновані вакантні посади але від зайняття їх вона відмовилась.Вважає,що підстав для визнання незаконним розпорядження міського голови щодо звільнення з посади позивача немає. Всі розрахунки з відповідачем проведені у відповідності до закону.Оскільки позивач сама відмовилась від продовження роботи та вимоги щодо моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач розпорядженням Ніжинського міського голови від 07.11.2001 року з 12.11.2001 року призначена на посаду спеціаліста 1 категорії юридичного відділу виконкому Ніжинської міської ради. В подальшому розпорядженням №336-к від 27.11.2014 року позивач була переведана на посаду начальника юридичного відділу апарату виконкому Ніжинської міської ради. Рішенням другої сесії 7-го скликання Ніжинської міської ради №6-2/2015 від 24 листопада 2015 року «Про затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та їх чисельності» затверджена нова структура та чисельність апарату виконкому Ніжинської місьокї ради.Розпорядженням Ніжинського міського голови №305-к від 25.11.2015 року затверджений штатний розпис апарату виконкому Ніжинської міської ради де в п.2.2 зазначено про забезпечення проведення процедури попередження про наступне вивільнення посадових осіб. Розпорядженням Ніжинського міського голови №310-к від 01.12.2015 року у звязку із змінами в організації виробництва і праці в результаті затвердження структури апарату виконавчого комітету, виконавчих органів виконавчого комітету Ніжинської міської ради та їх чисельності зобов»язано письмово попередити працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці від дати ознайомлення,03.02.2016 року, персонально. Рішенням 7-ї сесії 7-го скликання №30-7/2016 від 02.02.2016 року внесено зміни до рішення 2-ї сесії Ніжинської міської ради щодо затвердження структури апарату виконкому, а розпорядженням міського голови №36-к від 03.02.2016 року затверджено штатний розпис апарату виконкому де зазначено, що штатний розпис набирає чинності з 23.02.2016 року

Суд вважає, що у виконкомі Ніжинської міської ради у звязку з вищезазначеними рішеннями сесії міської ради відбулися зміни в організації роботи та чисельності працівників апарату виконкому Ніжинської міської ради. Мались підстави для попередження про наступне вивільнення працівників. Позивач 03.12.2015 року була попереджена про такі зміни про що свідчить її підпис про ознайомлення зі змістом розпорядження міського голови від 01.12.2015 року №310-к. Це спростовує твердження позивача, що вона не була ознайомлення з даним розпорядженням і не попереджена за два місяці про звільнення.

Згідно з п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв»язку із зміною істотних умов праці.

Пунктами 3 та 4 ст.32 КЗпП України передбачено, що у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 цього кодексу.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана незаконною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці.

Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визначається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці у тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо (п.10 постанови Пленуму ВС «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 №9).

Зміна істотних умов праці, передбачена ч.3 ст.32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв»язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності, або штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 цього кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці про що зазначено в постанові ВС України №6-2748цс15 від 23.03.2016 року..

Розпорядженням Ніжинського міського голови №132-к від 21 березня 2016 року позивача звільнено з посади начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради за ст.36 ч.1п.6 КЗпП України у звязку з відмовою від продовження роботи у звязку із зміною істотних умов праці.

Суд вважає, що відповідно до розпорядження Ніжинського міського голови №310-К від 01.12.2015 року, де зазначено що у звязку із змінами в організації виробництва і праці в результаті затвердження структури апарату виконавчого комітету, їх чисельності на підставі ст.32 ч.3 КЗпП України попереджено про наступне вивільнення з займаних посад,в тому числі і позивача, що свідчить не про зміну істотних умов праці за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою,а про зміну організації виробництва та праці, скорочення чисельності та штату працівників.Ніжинський міський голова не мав правових підстав для звільнення позивача за ст.36ч.1п.6 КЗпП України, оскільки фактично відбулось скорочення посади, яку займав позивач. Про це, крім нового штатного розпису, де посада начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради відсутня.

Затверджений новий штатний розпис апарату виконкому Ніжинської міської ради, де відсутня посада начальника юридичного відділу апарату виконкому Ніжинської міської ради свідчить про зміну організації виробництва та чисельності і штату працюючих, а не зміну істотних умов праці із збереженням посад та функцій.

Крім того 03.12.2016 року відповідач інформував територіальний орган Державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників у звязку із змінами в організації виробництва та праці,що свідчить не про зміну істотних умов праці,а про вивільнення у звязку із зміною організації виробництва.

Суд також приймає до уваги,що при звільненні позивача з посади відповідач не дотримався вимог ст.49-2 КЗпП України, де зазначено що одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва та праці власник пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві.Із наданих доказів вбачається,що тільки 22.02.2016 року, а штатний розпис апарату виконкому затверджено 25.11.2015 року, позивачу було запропоновано вакантні посади, а не з дати попередження про вивільнення згідно розпорядження № 310-К від 01.12.2015 року.

Крім того суд вважає, що вакантні посади пропонуються не у звязку із зміною істотних умов праці, а у звязку із зміною організації праці та скороченням чисельності та штату працівників. Фактично відбулась скорочення посади начальника юридичного відділу апарату виконкому Ніжинської міської ради.

В порушення вимог ст.42 КЗпП України відповідачем не визначалось переважне право осіб на зайняття вакантних посад, а позивачу не пропонувалось зайняття посади рівноцінної тій яку вона заямала до звільнення. Не було визначено переваги зайняття посади начальника відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконкому Ніжинської міської ради позивачем, третьою особою чи іншою особою.

Суд вважає,що позивач підлягає поновленню на посаді з якої був звільнений.

За час вимушеного прогулу позивача з 22.03.2016 року по 28.07.2016 року слід стягнути з відповідача із розрахунку середньої заробітної плати позивача, згідно наданої довідки-4726,50грн., 8 робочих днів у березні-1718.73грн., квітень, травень, червень 4726,50х3=14179,50грн., 21 робочий день липня -4511,66грн.,а всього 20409.89грн..

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню,оскільки неправомірним звільненням позивача з посади їй завдано моральної шкоди, так як вона вимушена організовувати своє життя, шукати джерела для існування,маючи на вихованні двох неповнолітніх дітей.Враховуючи об»єм та глубину моральних страждань,термін вимушеного прогулу, слід задовільнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000грн.

Суд вважає,що позовні вимоги в частині стягнення 4726,50грн. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань не підлягають задоволенню оскільки згідно умов колективного договору п.4.13 розділу 1У та п.3.2 пп.2 розділу 111 Положення про преміювання та виплату матеріальної допомоги працівникам виконавчих органів Ніжинської міської ради надається при наданні щорічної відпустки один раз за відпрацьований рік.Оскільки позивач подала заяву про надання такої допомоги не у звязку із наданням відпустки, відпрацювала неповний рік після отримання такої допомоги за попередній рік, то суд вважає, що право на виплату такої допомоги залишається за міським головою.

Керуючись ст.ст.32ч.3,4,36ч.1п.6,40ч.1п.1,42,235,237-1 КЗпП України, ст.ст.17 ч.2 п.2,161-163 КАСУ,

П О С Т А Н О В И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, міського голови м.Ніжина Лінник Анатолія Валерійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ніжинського міського голови Лінника А.В. від 21.03.2016 року №132-К «Про звільнення з посади начальника юридичного відділу апарату Ніжинської міської ради ОСОБА_1.»

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника юридичного відділу апарату виконавчолго комітету Ніжинської міської ради з 21.03.2016 року.

Стягнути з виконкому Ніжинської міської ради на користь ОСОБА_1 20409,89грн. заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з виконкому Ніжинської міської ради на користь ОСОБА_1 5000грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з виконкому Ніжинської міської ради судовий збір 1378 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягненні 4726,50 грн. заробітку за один місяць піддати негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в 10 денний строк.

Суддя Ю.Куровський