Ухвала суду № 59305725, 27.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/4901/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В. Номер провадження: 22-ц/791/1738/16 Доповідач - Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Базіль Л.В., Кузнєцової О.А.,

секретар - Мирненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 червня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житлом,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири, місцезнаходження якої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Андреєвою О.С. в реєстрі № 483.

Однак, з 12 січня 2000 року та по теперішній час у вказаній квартирі зареєстрований та постійно проживає ОСОБА_1, який вселився у спірну квартиру як член сім'ї продавця ОСОБА_4, оскільки відповідач перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 15 грудня 1995 року по 19 січня 2015 року.

Позивач зазначив, що з моменту відчуження квартири ОСОБА_4, відповідач як колишній член сім'ї колишнього власника відмовляється добровільно знятися з реєстрації місяця проживання та виселитися зі спірної квартири, що перешкоджає позивачу у здійсненні його майнових прав, що стосуються зазначеного майна, оскільки внаслідок припинення права власності ОСОБА_4 всі інші члени сім'ї колишнього власника квартири не мають права користування цим майном.

У зв'язку з зазначеним, ОСОБА_2, посилаючись на ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391,383, ч. 1 ст. 405 ЦК України, ст. 150, ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР, просив суд: усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 червня 2016 рокупозов ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житлом - задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування квартирою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Судом встановлено: 19 січня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 8). 02 жовтня 2015 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. З нотаріальної справи вбачається, що спірна квартира належала ОСОБА_4 на праві власності (а.с. 88-119).Відповідно до довідки Комунального підприємства «Новокаховське житлово-експлуатаційне управління» станом на 03 грудня 2013 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 (а.с. 99). З розрахункових книжок та квитанцій про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, наданих відповідачем за 2014-2015 роки вбачається, що останній сплачує комунальні платежі за користування комунальними послугами (а.с. 36-49).

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 березня 2014 року по цивільній справі № 661/14/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку майна, у позові відмовлено, визнано квартиру АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_4

Заслухавши доповідача, вислухавши осіб, які приймають участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що на час придбання квартири ОСОБА_2 не був членом сім'ї ОСОБА_1, мав свою сім'ю, не був пов'язаний побутом з відповідачем, останній вселився до спірної квартири зі згоди ОСОБА_4, колишнього власника квартири, як член її сім'ї, таким чином після переходу права власності на квартиру від ОСОБА_4 до ОСОБА_2, припинилося і право користування ОСОБА_1 на квартиру, в якій він проживає та зареєстрований, а новий власник не згоден проживати разом з відповідачем в одній квартирі, вважає, що своїм проживанням та реєстрацією відповідач порушує його право користування та розпорядження власністю. З цих підстав суд визнав ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 з моменту переходу прав власності на квартиру до ОСОБА_2

Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні та згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 правомірно набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 та вимагає усунути перешкоди в користуванні зазначеним нерухомим майном шляхом позбавлення ОСОБА_1 права користування як колишнього члена сім'ї колишнього власника.

Частиною 4 ст. 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 156 ЖК УРСР визначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно з ч. 2,3 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч.2 цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Однак, у даному випадку, ОСОБА_2 набув у власність спірну квартиру на час припинення зі ОСОБА_1 сімейних відносин, а саме: ОСОБА_2 давно створив власну сім'юта позивач з відповідачем по суті не являються родичами, оскільки відповідач був членом сім'ї дружини - ОСОБА_4, яка є колишнім власником і її чоловік був вселений у спірну квартиру за її згодою.

Посилання скаржника на те, що позивач являвся і продовжує бути його пасинком, а тому ОСОБА_1 має право на отримання допомоги від пасинка, передбаченої ч. 2 ст. 264 СК України, як наслідок користуватися квартирою як член сім'ї, не заслуговує на увагу, оскільки відповідач розлучений з його матір'ю, існує рішення суду від 12 березня 2014 року про те, що ОСОБА_1 не має жодних прав на зазначену квартирута сторони протягом тривалого часу не проживають разом, та не ведуть спільне господарство, а тому відсутні підстави застосування ч. 1, 4 ст. 156 ЖК УРСР та ч. 2,3 ст. 64 ЖК УРСР.

Увідповідності до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Довідка Комунального підприємства «Новокаховське житлово-експлуатаційне управління» від 25 січня 2016 року не може братися до уваги, оскільки в ній зазначено ОСОБА_4 дружиною ОСОБА_1, що не є дійсним з огляду на те, що 19 січня 2015 року рішенням суду шлюб між подружжям розірвано.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 05 листопада 2014 року під час розгляду справи № 6-158цс14 право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Отже, не було встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї ОСОБА_2 Застосування ч. 3 ст. 64 ЖК УРСР неможливе з огляду на те, що останні тривалий час не проживають разом та не ведуть спільне господарство. Крім того, припинено право власності особи, з якою відповідач перебував у сімейних відносинах, які також були припинені розірванням шлюбу, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

У своїй скарзі відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, а суд захистив його право шляхом позбавлення права користування житлом. Такі твердження колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що ОСОБА_2 звернувся з позовними вимогами саме про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житлом, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуюче викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 червня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.П. Іванова

Судді: Л.В. Базіль

О.А. Кузнєцова