Ухвала суду № 59304316, 15.07.2015, Приморський районний суд м. Одеси

15.07.2015

Справа № 522/5461/14-ц

Провадження № 2-др/522/15/15

УХВАЛА

15 липня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного управління державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ГУ ДМС України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі, яку обґрунтовує тим, що в резолютивній частині заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2014 року судом не було зазначено точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Фінанси та Кредит по кредитному договору № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року.

Сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно вимог ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що відповідна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 червня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були задоволені частково та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, яка станом на 20 грудня 2011 року складає 15436900, 36 грн., звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме на: нежиле приміщення, загальною пл. 216, 6 кв. м., що знаходиться в будинку №23 по вул. Грецькій в м. Одесі, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві часткової приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 25 січня 2007 року за р. № 507; ізольовану квартиру №16, загальною пл. 489, 6 кв. м., житловою пл. 288, 7 кв. м., що заходиться в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15 березня 2007 року за р. №731, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК України; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, ст. 220 ЦПК України дає вичерпний перелік випадків, коли суд з власної ініціативи чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, може ухвалити додаткове рішення.

Також згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Судом встановлено, що в резолютивній частині вищевказаного заочного рішення зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, яка станом на 20 грудня 2011 року складає 15436900, 36 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 10391700, 12 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить 4188369, 19 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 215563, 33 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів становить 641267, 73 грн., та за кредитним договором № М-51/08-НКЛ від 04 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, яка станом на 18 жовтня 2010 року складає 2924168, 80 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 2373000, 00 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить 545262, 48 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 5906, 32 грн.

Таким чином, суд вважає доводи ОСОБА_1 в заяві про ухвалення додаткового рішення щодо відсутності в резолютивній частині рішення суду точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню за рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Фінанси та Кредит по кредитному договору № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року, безпідставними.

Тому підстави, передбаченої ст. 220 ЦПК України для винесення додаткового рішення відсутні.

Таким чином, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ГУ ДМС України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення.

Керуючисьп.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, ст.ст. 208, 210, 220 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного управління державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.Б. Свячена