Ухвала суду № 59298992, 19.07.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6615/15-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2016 року по цивільній справі № 758/6615/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора, суд,-тест

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2016 року у справі № 758/6615/15-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора.

Зазначає, що із вказаним рішенням він не погоджується, оскільки вважає, що обставини справи не встановлені у повному обсязі, а він не зміг взяти участь особисто або через представника у судовому розгляді, не зміг скористатися правами, що надані йому ст.ст. 27, 31 ЦПК України та був позбавлений можливості надати суду документи щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і які мають важливе значення для встановлення фактів.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 27, 228-232 ЦПК України звертається з даною заявою до суду та просить скасувати вищезазначене заочне рішення.

Заявник та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить розгляд заяви про перегляд заочного рішення провести за його відсутності, заперечує проти задоволення заяви. Причини неявки заявника суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати заяву за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 231 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду дійсно перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора.

Як вбачається з матеріалів вказаної справи, за результатами її розгляду, судом 11.05.2016 року було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі (а.с. 122-125).

Стаття 228 ЦПК України визначає, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Як вже зазначалося вище, заявник звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення від 11.05.2016 року, обґрунтовує свої вимоги зокрема тим, що він не був повідомлений про судовий розгляд справи, а тому був позбавлений можливості взяти участь в її розгляді особисто або через представника, не зміг скористатися правами, що надані йому ст.ст. 27, 31 ЦПК України та був позбавлений можливості надати суду документи щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і які мають важливе значення для встановлення фактів.

Однак з обґрунтованістю даних посилань заявника суд не може погодитись виходячи з наступного.

Так відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України в заяві про перегляд заочного рішення заявник обов'язково зазначає, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це.

Стаття 74 ЦПК України визначає, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, судом на адресу відповідача після відкриття провадження у справі були направлені матеріали позову з ухвалою про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду на 23.07.2015 року о 09 год. 30 хв. (а.с. 54).

21.07.2015 року представником відповідача було здійснено ознайомлення з матеріалами справи, а 22.07.2015 року подано клопотання про оголошення перерви (а.с. 56, 60).

Крім того, 22.07.2015 року особисто від відповідача також надійшла телеграма про відкладення розгляду справи (а.с. 59).

23.07.2015 року судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2015 року про що представник відповідача був повідомлений під розписку (а.с. 69, 72).

15.10.2015 року від представника відповідача знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.10.2015 року справа була знята з розгляду у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання повинно було відбутися 25.11.2015 року о 09 год. 30 хв. (а.с. 81).

16.11.2015 року відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 15.06.2015 року про відкриття провадження у справі і 20.11.2015 року справа була направлена до Апеляційного суду м. Києва (а.с. 85-87, 89).

11.03.2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва було відмовлено у відкриті апеляційного провадження і 21.03.2016 року справа була повернута до суду першої інстанції (а.с. 99, 101).

24.03.2016 року судом було призначено розгляд справи на 19.04.2016 року про що повідомлено осіб, які беруть участь. Факт їх належного повідомлення підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 102, 103, 104, 105, 106, 107).

19.04.2016 року відповідач та його представник в судове засіданні не з'явились у зв'язку з чим судом було оголошено перерву до 11.05.2016 року та попереджено останніх про наслідки неявки, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України. Факт отримання відповідачем та його представником судових повісток на 11.05.2016 року підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 109, 111, 112, 113, 114).

Згідно статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття перша ЦПК України визначає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 158 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

11.05.2016 року відповідач та його представник повторно в судове засідання не з'явилися будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи. Заяв про відкладення справи або розгляд в їх відсутність до суду не надали у зв'язку з чим судом було ухвалено рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

З вищевикладеного вбачається, що твердження відповідача про не отримання ним повісток є безпідставними та такими, що ґрунтуються на перекручуванні фактичних обставин справи. Останній був належним чином повідомлений про всі судові засідання, а його дії протягом всього розгляду справи є нічим іншим як зловживання своїми процесуальними правами та затягуванням розгляду справи.

Крім того, відповідачем не надано (не зазначено) суду жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи по суті, як того вимагає стаття 229 ЦПК України.

Частина перша статті 232 ЦПК України визначає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При аналізі зазначеної норми цивільно-процесуального Закону вбачається, що заочне рішення може бути скасоване лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом же під час судового розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду від 11.05.2016 року, зазначені дві підстави не встановлені.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги заявника не знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 58-60, 76, 228-232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2016 року по цивільній справі № 758/6615/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора - залишити без задоволення.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст.ст. 231, 232 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

СуддяВ. С. Декаленко