Ухвала суду № 59298470, 26.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1866/16

Справа № 754/9307/16-к

У Х В А Л А

26 липня 2016 року м.Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Бабайлова Л.М., секретар судового засідання Науменко В.І., за участю прокурора - Дорошенка В.В., слідчого - Бартко О.П., представника власника майна - ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого Деснянського управління поліції ГУ НП в м.Києві Бартка О.П. про арешт майна по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100030006592 від 3.06.2016 р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.07.2016 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Деснянського управління поліції ГУ НП в м.Києві Бартка О.П., узгоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Дорошенком В.В., про арешт майна.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що слідчим відділом Деснянського управління поліції ГУ НП в м.Києваі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100030006592 від 3.06.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню встановлено, що з серпня 2015 р. посадові особи ТОВ "Барс 2000" (код ЄДРПОУ 21506169, юридична адреса: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Громової, 56), самовільно розмістили споруду автозаправної газової станції з відповідним обладнанням на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_1.

20.07.2016 р. по АДРЕСА_1 в ході огляду виявлено та тимчасово вилучено металеву ємкість білого кольору з написом "пропан вогненебезпечно" ємкістю 10 кв.м, серійний номер 558, газовий розподільний модуль, серійний номер 1205013.

Вказане вище тимчасово вилучене майно є доказом незаконного, самовільного розміщення автозаправної газової станції з відповідним обладнанням на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_1, подальшої реалізації неякісного пального та незаконного зайняття підприємницькою діяльністю, а тому слідчий просить накласти арешт на зазначене тимчасово вилучене майно.

Вислухавши слідчого, прокурора, представника власника тимчасово вилученого майна, дослідивши клопотання і додатки до нього, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправодовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В статті 171 КПК України зазначені вимоги, які пред"являються до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Слідчий цих вимог закону не дотримався. Зокрема, в клопотанні слідчого не зазначено і в суді слідчий не вказав відповідно до вимог ст. 170 КПК України, з якою метою він клопоче про арешт металевої ємкості білого кольору з написом "пропан вогненебезпечно" ємкістю 10 кв.м № 558, та газового розпольного модулю № 1205013, не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Крім того, слідчим не доведено, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для затосування заходу забезпечення кримінального првовадження - арешту майна, що потреби досудового розслідування виправодовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків передбачених абзацем другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Оскільки слідчим в клопотанні не наведені законні підстави для арешту майна і не доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого слідчого відділу Деснянського управління поліціцї ГУ НП в м.Києві Бартко О.П. по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100030006592 від 3.06.2016 р., про арешт майна - металевої ємкості білого кольору з написом "пропан вогненебезпечно" ємкістю 10 кв.м, серійний номер 558, газовий розподільний модуль, серійний номер 1205013, відхилити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя -