Ухвала суду № 59298262, 15.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1510/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: 39 Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

15 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В.суддівПальонного В. С., Карпенко О. В. при секретаріШоколенко Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення витрат на лікування та поховання ,-

в с т а н о в и л а :

16 лютого 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх чоловік та батько ОСОБА_9 05 серпня 2014 року вони звернулися до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Фіщука С.О. із заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_9, відповідно до яких було заведено спадкову справу № 56386169. Від нотаріуса вони дізналися про те, що за два з половиною місяці до його смерті, ОСОБА_9 заповів на користь ОСОБА_8 усе своє майно, яке буде належати йому на час смерті. Заповіт було посвідчено 07 травня 2014 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексеєвою І.Ю., занесений в реєстр за № 939.

Позивачі вважають даний заповіт недійсний, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 225 ЦК України, так як з 2012 року по день смерті заповідач ОСОБА_9 був тяжко хворий, мав діагноз: рак передміхурової залози 4 стадії з наявністю метастазів у кістках. Неодноразово проходив курс променевої терапії хіміотерапевтичними препаратами. Заповіт був складений за два з половиною місяці до його смерті, на користь відповідача, яка не перебувала у родинних відносинах ні з ним, ні з його родичами. Останні роки він проживав окремо від них. 22 січня 2013 року йому була безстроково встановлена І групу інвалідності по загальному захворюванню. Тобто, у зв'язку з тяжкою хворобою ОСОБА_9, фізичною та психічною залежністю від обезболюючих та наркотичних препаратів, його волевиявлення не було вільним та не відповідало його дійсній волі під час складання заповіту.

Вважають, що при написанні заповіту ОСОБА_9 не усвідомлював значення своїх дій, заповіт був підписаний проти його справжньої волі, під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах, так як вся спадщина - це лише квартира загальною площею 47,7 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та померлому ОСОБА_9 в рівних частках.

У зв'язку із чим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із даним позовом та просили визнати заповіт від 07 травня 2014 року, укладений від імені ОСОБА_9, зареєстрований приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексеєвою І.Ю., занесений в реєстр за № 939 - недійсним. Стягнути з відповідача судовий збір.

18 березня 2015 року ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення витрат на лікування та поховання, посилаючись на те, що позивачі оскаржують даний заповіт на тій підставі, що ОСОБА_9, перебуваючи у шлюбі і являючись чоловіком та батьком, будучи онкохворою і ніби - то обмежено дієздатною особою, тобто не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, перебуваючи під впливом знеболюючих медичних препаратів, заповів належну йому на праві власності 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Тому ОСОБА_8 звернулася до суду із даним зустрічним позовом та просила стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на її користь витрати на лікування і поховання ОСОБА_9 у сумі 15763,81 грн. та стягнути з позивачів судовий збір і судові витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких буде визначено згідно закону перед завершенням розгляду справи.

11 січня 2016 року ОСОБА_8 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просила: стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на її користь витрати на лікування ОСОБА_9 в сумі 89736 грн. і його поховання в розмірі 6558,81 грн., а всього 95944,81 грн. Стягнути з відповідачів на її користь судовий збір і судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6000 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 травня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення витрат на лікування та поховання відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оскаржили його в апеляційному порядку.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 15 липня 2016 року позивач ОСОБА_6 та представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 заявили клопотання про призначення в суді апеляційної інстанції посмертної судово - медичної експертизи, на вирішення якої просять поставити наступні питання :

1. Чи дозволяє психічний стан здоров'я на 07.05. 2014 року ОСОБА_9, коли йому не було введено наркотичну речовину ( морфін) адекватно оцінювати, розуміти та керувати своїми діями при підписанні нотаріального документу ?

2. Який вплив мали на організм ОСОБА_9, в тому числі розумові здібності в зв'язку з перебігом хвороби за фармацевтичними призначеннями станом на 07.05 2014 року з урахуванням часу, з якого вони були призначені та попереднього лікування, в тому числі морфіну ?

Проведення експертизи просять доручити Черкаському бюро судово - медичних експертиз.

Позивач ОСОБА_6 та представник позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_12 обґрунтовує необхідність проведення посмертної судово - медичної експертизи тим, що в експертизі, яка проведена у даній справі не досліджувався стан здоров'я спадкодавця ОСОБА_9 07.05. 2014 року - в день складання оспорюваного заповіту та не було враховано, що ОСОБА_9 проходив лікування та приймав морфін, який є наркотичним засобом, та яким чином це вплинуло на його стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу щодо призначення даної експертизи, де позивач ОСОБА_6, та представник позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_12 просять задовольнити клопотання про призначення посмертної судово - медичної експертизи, відповідач ОСОБА_8, та її представник відповідача просять відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для призначення в суді апеляційної інстанції судової посмертної судово - медичної експертизи , виходячи з наступних підстав .

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Для вирішення питання про психічний стан спадкодавця ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 2 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим, якщо необхідно встановити психічний стан особи.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачами заявлено позов про визнання заповіту недійсним, укладеного 07.05. 2014 року з тих підстав, що в момент складання заповіту ОСОБА_9 перебував у такому психічному стані, який не дозволяв йому розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Для визначення психічного стану особи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 145 ЦПК України обов'язково призначається судово - психіатрична експертиза. Така експертиза була призначена судом першої інстанції та проведена. На вирішення даної експертизи було поставлено питання: Чи здатний був ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент укладення заповіту 07 травня 2014 року ?

Як вбачається із матеріалів справи така експертиза була проведена і надано висновок експертів судово - психіатричної експертизи № 536 від 25 листопада 2015 року, проведений комісією експертів, якими досліджувався стан здоров'я ОСОБА_9 на день укладення заповіту з метою визначення його психічного стану, зокрема можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Однак, позивачі та представник позивача просять призначити у справі посмертну судово - медичну експертизу для вирішення питання щодо психічного стану спадкодавця на момент укладення оспорюваного заповіту. При цьому, клопотання про призначення додаткової чи повторної судово - психіатричної експертизи не ставлять. Оскільки, поставлені в клопотанні питання не відносяться до тих питань, які вирішує судово - медична експертиза, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання при призначення вищевказаної експертизи.

З огляду на викладене колегія суддів, враховуючи обставини справи, заявлені позивачем вимоги, наявні у справі докази, не вбачає підстав для призначення посмертної судово - медичної експертизи в суді апеляційної інстанції, якою переглядається справа за апеляційними скаргами сторін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, клопотання позивача ОСОБА_6, та представника позивача ОСОБА_12 відлягає відхиленню, оскільки не вбачає підстав для призначення в суді апеляційної інстанції посмертної судово - медичної експертизи щодо поставлених в даній експертизі питань.

Керуючись ч. 2 ст. 303, ст. 304, 145, 168 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Головуючий :

Судді :