Рішення № 59297791, 26.07.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3218/16-ц

Номер провадження 2/570/1282/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Соломицька Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини,

в с т а н о в и в :

покликаючись на невиконання батьком дітей своїх обов»язків по їх утриманню, позивач у поданій до суду 21 червня 2016 року позовній заяві просить стягнути з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 614 грн. щомісячно на кожну дитину до їх повноліття та на її утримання по 435 грн. щомісячно до досягнення молодшим сином трьохрічного віку.

У судовому засіданні позивач підтримала позов повністю і по аналогічних мотивах, відповідач позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з»ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені сторонами докази по справі, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до таких висновків.

Вимоги ст.214 ЦПК Кодексу зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Відповідно до ст.16 цього кодексу звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захистуі в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. .

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, підтверджується відповідним свідоцтвами, сторони одружилися 23 грудня 2011 року, мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які з травня2016 року проживають з матір"ю.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач з травня 2016 року часу остаточного окремого проживання не надає позивачу коштів на утримання дітей, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своєї неповнолітньої дитини. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно не працевлаштованим, але отримує реальні неофіційні доходи і має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції Про права дитини незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що визначений судом розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим та підлягає стягненню, тому позов підлягає до задоволення. Сума аліментів у вказаному розмірі не є завищеною в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб та такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру.

Визначений розмір аліментів відповідає засадам розумності і справедливості. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Щодо стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, то судом встановлено таке.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з вимог ст.ст.80, 84 СК України, з врахуванням обов»язку відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, його матеріального становища, приймаючи до уваги прожитковий мінімум на 2016 рік, думку відповідача, який не заперечує таку можливість, суд вважає, що позов і в цій частині підлягає до задоволення.

Позов до суду пред'явлений 21 червня 2016 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитину повинні стягуватися з указаної дати.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі по 551 грн. 20 коп. за кожну з двох позовних вимог.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія МЮ номер 299559, виданий 05 березня 2012 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області), починаючи з 21 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей:

●сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 614 грн. 00 коп.,

●сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 614 грн. 00 коп.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія МЮ номер 299559, виданий 05 березня 2012 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області) до досягнення дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 трьохрічного віку щомісячно аліменти на її утримання у розмірі 435 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНПП НОМЕР_1) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1 102 грн. 40 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Повне судове рішення виготовлено 26 липня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Кушнір Н.В.