Ухвала суду № 59297350, 27.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/1329/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2132/16Головуючий у 1-й інстанції Беркута Л.Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Карнауха П.М., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року по справі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до Решетилівського районного суду Полтавської області із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. В своїй заяві посилався на те, що Решетилівським районним судом Полтавської області видано судовий наказ від 03 грудня 2014 року № 546/1329/14-ц (провадження № 2-н/546/27/14) про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та судових витрат з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказаний судовий наказ набрав законної сили 23 грудня 2014 року, строк пред'явлення до виконання 1 рік. Вказував, що даний судовий наказ отримав стягувач 31 березня 2016 року, тобто після строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому вважає, що строк пред'явлення судового наказу пропущено з поважних причин, оскільки виконавчий документ вчасно не був виданий судом у порушення вимог ст. 106 ЦПК України та заборгованість згідно судового наказу боржниками не погашена. Тому, з цих підстав просив суд: поновити строк для пред'явлення виконавчого документу № 2-н/546/27/14 від 03 грудня 2014 року до виконання, перевірити чи була отримана вчасно боржником копія судового наказу та чи була вона отримана взагалі.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року у задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.

З даною ухвалою суду не погодилось ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та подало на неї апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою їх заяву задовольнити, а судові витрати понесені ними при подачі апеляційної скарги покласти на боржників. Вважають, що ухвала суду є незаконною та не обґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судове засідання проводилося за участі представника апелянта, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не зявилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення судового наказу до виконання заявником пропущений без поважних причин, та підстав для його поновлення суд не вбачає, а тому прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону виходячи з наступного.

Відповідно до ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом,що 03 грудня 2014 року за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Решетилівським районним судом Полтавської області було видано судовий наказ № 2-н/546/27/14 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за надання послуг з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 09 коп., а також судових витрат в розмірі 121 (сто двадцять один) грн. 80 коп., які були сплачені останнім при подачі заяви (а.с.22).

Зі змісту судового наказу та обставин справи вбачається, що він набрав законної сили 23.12.2014 року, строк пред'явлення його до виконання протягом року з дня набрання законної сили. В той час, із заявою про видачу судового наказу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду лише 02.03.2016 (а.с.27), тобто більше ніж через два роки з часу його видачі.

Поважність причин пропуску строку пред'явлення судового наказу до виконання заявник мотивує тим, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», з вини суду не отримав вчасно судовий наказ та не мав належної інформації про дату набрання ним законної сили.

Відповідно до статті 104 ЦПК України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Копія судового наказу одночасно з копіями заяви стягувача і доданих до неї документів не пізніше наступного дня після його видачі надсилається боржникові рекомендованим листом з повідомленням у порядку визначеною частиною третьою цієї статті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що суд після видачі судового наказу, 03.12.2014 року направив боржникам - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 рекомендованим повідомленням, копію судового наказу від 03 грудня 2014 року та копію заяви стягувача про видачу судового наказу з доданими до неї документами, які боржники отримали 09.12.2014 року. Тобто, ця вимога закону судом першої інстанції була виконана.

Статтею 106 ЦПК України передбачений порядок набрання судовим наказом законної сили, що є підставою для видачі судового наказу. Зі змісту даної процесуальної норми не вбачається покладення на суд обов'язку в односторонньому порядку направляти стягувачеві судовий наказ, а лише закріплено загальне положення щодо необхідності його видачі.

За загальним правилом ст. 368 ЦПК за кожним рішенням, яке набрало законної сили (або яке визнано таким, що підлягає негайному виконанню), видається один виконавчий документ - один виконавчий лист. Суд не видає виконавчий документ за власною ініціативою, а лише за заявою осіб, на користь яких його ухвалено, тому підставою для видачі такого документа є відповідне клопотання.

Доводи апелянта про те, що стягувач не пред'явив виконавчий документ до виконання в строк визначений законом, оскільки він фізично не володів ним є необґрунтованими, оскільки до суду з відповідним клопотанням (заявою) він не звертався.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, стягувач не цікавився розглядом справи за його заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості та судових витрат у період з 03.12.2014 року до березня 2016 року. Із заявою про видачу судового наказу стягувач звернувся до суду лише у березні 2016 року, при цьому поважних причин пропуску цього строку, які були для нього об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення до суду він не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про поновлення строку для пред'явлення судового наказу, для виконання.

Дослідивши матеріали цивільної справи судова колегія вважає, що ухвала Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому задоволенню вона не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - відхилити.

Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Г.Л. Карпушин

Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/ П.М. Карнаух

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно: