Ухвала суду № 59293971, 22.07.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8144/16-ц

Провадження № 4-с/161/91/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М

при секретарі Козак О.А.

з участю скаржника ОСОБА_1В

представника скаржника ОСОБА_2

представника субєкта оскарження ОСОБА_3,

представників стягувача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії(бездіяльність) державного виконавця та зобовязати вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

Скаржник звернулася до суду із скаргою на дії(бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області та зобовязати вчинити дії.

Мотивує свою скаргу тим, що на виконанні у субєкта оскарження неправомірно перебуває виконавчий лист Луцького міськрайонного суду від 10.08.2012 року про стягнення з неї та її на той час неповнолітніх дітей, як спадкоємців померлого ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7 30 тис. доларів США, що в національній валюті становило 239745 грн. , тобто по 10 тис. доларів США з кожного, що по курсу валют - 79915 грн.

Незважаючи на повну сплату 10.03.2015 року нею коштів за даним виконавчим листом в сумі 240049,36 грн. та 24004 грн. виконавчого збору, державним виконавцем безпідставно призначається субєкт оціночної діяльності, накладається арешт на все майно, продовжуються вчинятися інші виконавчі дії.

Вважає, що нею кошти повністю сплачені, оскільки сума повністю перерахована еквівалентно в національній валюті згідно рішення суду.

У звязку з чим вважає, що винесена постанова про призначення субєкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна є неправомірною, а також інші дії державного виконавця по виконанню рішення суду, тому просить суд визнати незаконною бездіяльність стосовно неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження та зобовязати останнього винести таку постанову.

Ухвалою суду від 13.07.2016 року до участі у розгляді справи як заінтересовану особу залучено ОСОБА_8 одного із боржників, яка на час розгляду справи досягла повноліття.

В судовому засіданні скаржник та її представник уточнили вимоги та зазначили, що рішенням суду постановлено стягнути борг з них, як трьох боржників, в рівних частинах, а виконавчий лист виданий один, за яким стягнення з неї як одного з боржників мало бути закінчене, однак державним виконавцем продовжуються вчинятися виконавчі дії по стягненню коштів як з трьох боржників, що є неправильно. В решті скаргу підтримали з підстав викладених в ній та просили її задовольнити.

Представник субєкта оскарження проти задоволення скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представники стягувача також просили відмовити в задоволенні скарги через її безпідставність.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2015 року головним державним виконавцем винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження по здійсненню виконавчих дій згідно виконавчого листа, виданого 10.08.2012 року у відповідності до рішення Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей, як спадкоємців померлого ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7 30 тис. доларів США, що в національній валюті становило 239745 грн. , тобто по 10 тис. доларів США з кожного, що по курсу становило 79915 грн.(а.с.12).

Постановою цього ж виконавця від 30.05.2016 року призначено експерта, субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного й арештованого майна(а.с.18).

І як зясовано в судовому засіданні та слідує з банківських квитанцій, платіжних доручень та розпоряджень держаного виконавця, боржником ОСОБА_1 перераховано на користь стягувача ОСОБА_7 240049,36 грн.(а.с.13-16).

Згідно п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

У зв»язку з цим не заслуговують на увагу та судом не приймають доводи скаржника та її представника стосовно повного погашення боргу спадкодавця у відповідності до рішення суду згідно курсу валют на час його постановлення в національній валюті, так як вказані обставини з»ясовувались та були предметом дослідження у іншій судовій справі, про що свідчить ухвала апеляційного суду Волинської області від 04.12.2015 року за скаргою ОСОБА_1 і у відповідності до ст.61 ЦПК України вказані обставини доказуванню не підлягають(а.с. ).

При цьому, на думку суду, підставними є посилання представника скаржника стосовно неправомірного продовження та подальших виконавчих дій державним виконавцем по виконанню згаданого виконавчого листа в межах даного виконавчого провадження, у звязку з повним погашенням боргу ОСОБА_1, як одного з боржників.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів

або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Проте, як зясовано судовому засіданні та слідує із викладеного у виконавчому листі, державним виконавцем вчиняються дії по стягненню боргу спадкоємця із трьох різних боржників та з кожного з них в рівних частинах, один з яких на час його видачі виступав як законний представник неповнолітніх дітей боржників.

Однак, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 перераховано на користь стягувача ОСОБА_7 240049,36 грн., тобто один із боржників виконав свої зобовязання в повному обсязі.

А тому, за таких обставин, суд вважає, що подальше проведення виконавчих дій по виконання даного виконавчого документу є неправомірним, так як зазначений у ньому боржник повністю виконав свої зобовязання і державний виконавець у відповідності до вимог ст.49Закону України «Про виконавче провадження» мав би вчинити дії по закінченню виконавчого провадження.

Крім цього, як також встановлено судом, ще один із боржників на час проведення оскаржуваних дій досяг повноліття та є дієздатним, тобто зобовязаний нести відповідальність як самостійна окрема особа.

Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги, суд визнає оскаржуванні рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи обовязки.

Таким чином, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності і зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця слід визнати неправомірними та зобовязати державного виконавця вжити заходів по закінченню даного виконавчого провадження.

В задоволенні решти заявлених вимог у скарзі слід відмовити.

А тому, керуючись ст.ст.383, 386, 387ЦПК України, ст.ст.18,49 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії(бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області стосовно здійснення виконавчих дій при виконанні виконавчого листа, виданого 10.08.2012 року Луцьким міськрайонним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 та її дітей, як спадкоємців померлого ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7 30 тис. доларів США, що в національній валюті становить 239745 грн. , тобто по 10 тис. доларів США з кожного, що по курсу валют становить 79915 грн.та зобовязати державного виконавця вжити заходів по закінченню даного виконавчого провадження.

В задоволенні решти заявлених вимог у скарзі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали .

Суддя Луцького міськрайонного суду Кихтюк Р.М.