Рішення № 59292849, 27.07.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1625/16-ц

Номер провадження 2/629/889/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Перепелиці В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн., з урахуванням індексації відповідно до закону, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення донькою повноліття, посилаючись на те, що демченко Ю.О. є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, матеріальну допомогу на утримання доньки в добровільному порядку не надає, вихованням дитини не займається. Вона офіційно не працює, живе за рахунок тимчасових заробітків, дитина проживає разом з нею та знаходиться на її та її матері утриманні.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, у разі неявки в судове засідання відповідача, просить винести заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З огляду на ксерокопії свідоцтв про народження, вбачається, що у позивача та відповідача, народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10.

Згідно довідки Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області №217 від 26.04.2016 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с.садове, вул.Центральна (колишня Леніна), буд.66 (а.с.9).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачеві на утримання малолітньої дитини не надає.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача. Крім того, судом враховується те, що відповідач не працює, має задовільний стан здоровя, інших стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться.

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Суд розяснює позивачу, що відповідно до частини 3 статті 184 СК України, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати суд вирішує на підставі ст.ст.79-88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 88, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224,225,226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180,181,182,183,184,191 Сімейного Кодексу України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м.Харків, пров.ОсновянськийАДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 750 (сімсот пятдесят) гривень, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 27.04.2016 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.А.Ткаченко