Окрема ухвала № 59287788, 25.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

25 липня 2016 р. Справа № 920/73/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В. , суддя Фоміна В. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства РОСЬ в особі філії Роменський молочний комбінат, м.Ромни (вх.№801С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2016 року у справі №920/73/16,

за позовом Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко, м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області,

до Приватного підприємства РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат, м. Ромни Роменського району Сумської області,

про стягнення 764353,07 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

25 липня 2016 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга Приватного підприємства РОСЬ в особі філії Роменський молочний комбінат на рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2016 року у справі №920/73/16, за її результатами прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Приватного підприємства РОСЬ в особі філії Роменський молочний комбінат задоволено частково. Рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2016 року у справі №920/73/16 скасовано. Матеріали справи повернути господарському суду Сумської області для виконання вимог ч.1 ст.17 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що згідно з ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Аналізуючи матеріали даної справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач Приватне підприємство РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філія Роменський молочний комбінат, всупереч вимогам статті 22 ГПК України зловживає наданими йому процесуальними правами.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції ухвалами від 27.01.2016р., від 15.02.2016р. у відповідача витребовувалися: положення про філію та довіреність директора ОСОБА_1 (а.с.1-а.с.2, а.с.48-а.с.49).

Витребуваних судом першої інстанції доказів на підтвердження відповідних повноважень відповідач суду не надав.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016р., 13.05.2016р.,13.06.2016р.,13.07.2016р. розгляд справи відкладався. Апелянт був зобовязаний надати суду докази на підтвердження повноважень Філії Роменський молочний комбінат ПП РОСЬ та його керівника на підписання договору №18-07-15 від 18.07.2015р. та участь у справі.

У судові засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не зявлявся, про причини неявки належним чином суд не повідомляв, витребуваних судом доказів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, відповідач систематично не зявлявся у судове засідання, а також, не виконував вимоги ухвал суду, а саме: не надав доказів на підтвердження повноважень Філії Роменський молочний комбінат ПП РОСЬ та його керівника на підписання договору №18-07-15 від 18.07.2015р. та участь у справі, зазначена обставина має значення для вирішення питання щодо територіальної підсудності.

Статтями 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Імперативною нормою ст. 124 Основного Закону України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України закріплено імперативний припис щодо обов'язковості рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили. Вони є обов'язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, принцип обов'язковості виконання судових рішень передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з ч. 2 ст. 13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ухвали господарського суду Сумської області від 27.01.2016р., від 15.02.2016р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016р.,13.05.2016р.,13.06.2016р., 13.07.2016р. у справі №920/73/16 є обовязковими до виконання на всій території України.

Судова колегія зазначає, що викладені обставини вказують на ігнорування апелянтом вимог ухвал суду та порушення вимог ст.124 Конституції України, ст.ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судами першої та апеляційної інстанцій були створені сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, але відповідачем не дотримано приписів частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що така поведінка Приватного підприємства «Рось» в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат свідчить про його зловживання своїми правами та порушенням прав інших учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року.

Таким чином, не зявлення без поважних причин представника відповідача, як до суду першої, так і апеляційної інстанцій, та не виконання вимог суду свідчать про недобросовісне користування відповідачем - Приватним підприємством РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України, та є проявом неповаги до суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про винесення окремої ухвали і надіслання її керівнику Приватного підприємством РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат з метою забезпечення виконання ухвал суду, недопущення порушень законодавства в подальшому та вжиття відповідних заходів реагування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 90, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику Приватного підприємством РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат.

Повідомити керівника Приватного підприємством РОСЬ в особі відокремленого підрозділу Філії Роменський молочний комбінат про вказані порушення вимог чинного законодавства для вжиття відповідних організаційно правових заходів.

Про прийняті заходи повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддяО.А.Пуль

СуддяІ.В.Тарасова

Суддя В.О.Фоміна